КІБЛА
, КІБЛАХ кібла (кіблах)
Пишно прикрашена шафа всередині мечеті, призначена для зберігання Корана (синонім — кебла). КІВОРІЙ (грец. — стручок бобу)
1. Дарохранильниця під вівтарною сінню у храмі, що символізувала місце погребання Христа і Ковчег Завіту.
2. Балдахін на … КІВОТ (івр. — ящик)
докл. див. Арон Га-кодеш. Інколи вживається як синонім терміна "кіот". КІДІСЬОГ Повстяна юрта з решітчастим остовом у західних тувинців. КІМА (Те саме що кіматій). КІМНАТА (польс. < лат. — приміщення з піччю)
1. Окремий просторовий осередок для житла в квартирі, палаці.
2. Приміщення спеціального призначення у … КІННИЙ ДВІР Частина садиби, де знаходяться загін і приміщення для коней, будівлі для екіпажів. КІНОВІЯ (грец. — громадський)
Монастир з узагальненою власністю братії. КІНОКЕФАЛИ (грец. — псиноголові)
Міфічні істоти з тулубами людей і головами собак. Образ К. походить від мавп з головами псів, т. зв. павіанів, характерних … КІНОТЕАТР (грец. — рухаю і видовище)
Громадська споруда або її частина з одним або кількома залами, призначеними для демонстрації кінофільмів, та низкою … КІНЧА (ісп. — козуб)
Тип купольного покриття, основою якого був очеретів каркас, покритий своєрідною бетонною масою з пемзи, вапняного розчину і … КІОСК (нім., фр. < тур. — дозор)
1. Невеликий павільйон на честь божества у стародавньому храмовому комплексі.
2. Частина споруди з дахом на кількох … КІПОР (голл. — рух навкоси)
Схрещення крокв в дахові. КІРІДЗУМА (яп.)
Гребінь даху у японській споруді, прикрашений різьбленим орнаментом. КІРХА
, КІРКА кірха (кірка) (нім.)
Лютеранська храмова споруда, звичайно відзначалася більш скромними архітектурними формами і вбранням у порівнянні з … КІСВА (араб. — тканина)
Урочиста завіса затіненої частини мусульманської мечеті колонного й айванного типів (зулли). КІШ (тюрк.)
1. Табір запорізьких козаків.
2. Частина покрівлі між банями. КІШКІНЕК Постоялий двір у країнах мусульманського Сходу. КАІНГА Сільське поселення племен маорі в Полінезії, яке окрім житлових будівель включало культову, громадську і складську споруди і не мало укріплень … КАБІЛЬДО (ісп.)
Будинок муніципальних органів та громадських організацій у Аргентині колоніального періоду. Мав двоповерхову висоту, прямокутний план, … КАБІНЕТ (польс. < фр. — ємність)
1. Приміщення для наукової роботи, адміністративної діяльності, прийому хворих, відвідувачів тощо.
2. Шафа для паперів … КАБАК 1. Будівля з питним закладом для бідноти у Росії XVIII–XX ст.
2. Усипальня племінного вождя в сільській місцевості Уганди. КАБАНЧИК Облицювальна керамічна плитка, розміри якої подібні цеглі. Отримавши різноманітні ніжні кольори, широко вживалась майстрами стильового напряму модерн … КАБАРЕ (фр. — хатина)
1. Фарфоровий або фаянсовий настільний прибор з невеликими ємностями навколо центральної посудини. На зламі XIX–XX ст. так називали … КАБЛУЧОК Архітектурний облом, сформований прямим четвертним валом вгорі та прямою викружкою внизу. Крім схарактеризованого прямого К. також існують:
~ … КАБОШАН (фр. — круглястий)
Виконана з різнокольорового скла кулеподібна або напівсферична прикраса трифорію в готичній архітектурі. КАБРІОЛЬ (фр. — встав на диби)
Круто зігнута ніжка у меблі, що виникла у XVII ст. під впливом китайського мистецтва. Нерідко виконувалась у вигляді лапи … КАВАЛЬЄР (польс., нім. < лат. — грот, огорожа)
1. Високий насип для гармат всередині бастіону чи біля валгангу; відрізняють:
траншейний кавальєр — … КАВЕА (лат. — заглиблення)
1. Внутрішній дворик всередині старо-італійського будинку. Пізніше розвився у форму атріума.
2. Відгороджені місця для … КАВЕДІУМ (лат. — пустий)
Те саме, що й атріум. КАВЕЛ Архітектурний облом у вигляді виїмки в чверть круга. КАВЕРНА (лат. — печера)
1. Поховальний комплекс у Стародавній Південній Америці, де три просторових елементи розташовані по вертикалі: вхідна яма, шахта і … КАВЛІКУЛА (лат.)
Стеблинка, що начебто виростає з центру дзвона корінфської капітелі, підтримуючи кути і середні частини вузької абаки. Закінчується … КАДЖА Павільйон для віруючих, що входить до монастирського ансамблю на о. Балі в Індонезії (порівн. кангін). КАДРАН Оздоблений прикрасами диск годинника на стіні споруди або башти. КАДУЦЕЙ (лат. < грец.)
Зображення жезла античного бога Меркурія у вигляді палиці, завершеної кулею, парою крилець і симетрично обвитою двома зміями. … КАЗА ГРАНДІ Сільська бразильська садиба у вигляді великого панського будинку з капелою, навколо якого розташовувались будівлі для рабів та різноманітних … КАЗАЛЕ (італ. — халупа)
Маленька вілла або садиба в Італії. КАЗАРМА 1. Споруда для мешкання воїнських підрозділів. Існують теж:
~ горжева — казарма в горжі форту, пристосована для оборони;
~ оборонна — споруда … КАЗЕЇНОВО-ВАПНЯНИЙ ЖИВОПИС Різновид фрески, де сполучною речовиною застосовується суміш казеїну і вапна, яка при висиханні є надзвичайно міцним утворенням і не розчиняється у … КАЗЕМАТ (фр. — непомітне укріплення)
Будівля чи приміщення, яке захищене від артилерії масивними стінами і зберігає склад боєприпасів. КАЗИНО (фр. < італ. — будиночок)
1. Головна будівля у заміській віллі.
2. Окрема будівля у парку.
3. Заміський будинок.
4. Міська вілла.
5. … КАЙГИ Велика землянка ескімосів, розрахована на проживання кількох родин. КАЙРО (яп.)
Криті галереї, розташовані навколо буддійського храмового комплексу в Японії. КАЛІКС (лат. < грец.)
Квіткова чашка в оправі листків, якою закінчується кавлікула корінфської капітелі. З К. начебто виходять маленькі спаровані волюти. КАЛІПТЕР (грец. — покривати)
Вузька черепиця жолобчастої форми з теракоти або мармуру. Двосхилі (корінфські) або напівкруглі (лаконські) К. перекривали шви … КАЛА
, КАЛАТ кала (калат) (араб.)
1. Фортечна споруда у містах Сходу в середньовічний період.
2. Мурована бойова башта на Кавказі.
3. Тип житла у … КАЛА-МАКАРА Орнаментальний мотив а архітектурі Індонезії, що складається з голови демона (кала) вгорі та двох фантастичних тварин (макара) внизу. КАЛАМКАР (перс. — килим)
Виконане вибиванням і розписане панно або завіса між просторовими чарунками, яке використовувалось як заміна більш коштовного …
| 