ЛІВАН (тур.)
Те саме, що і айван. Термін вживається також в працях з історії грузинського зодчества. ЛІЗЕНА
, ЛІСЕНА лізена (лісена) (нім. < грец. < лат. — смужка)
Тонкий і плоский вертикальний виступ стіни на всю висоту поверху без прикрас, бази і капітелі, що
ЛІМЕН-КЛЕЙТОС (грец. — порт запертий)
Захищена стінами військова гавань у Стародавній Греції. ЛІРА Орнаментальний мотив у вигляді струнного музикального інструменту. ЛІСА Плетений з хмизу паркан. ЛІСОПАРК Впорядкований лісний масив, який звичайно розташовується на околиці міста. ЛІСТЕЛЬ (фр., італ.)
1. Поздовжня смужка між канелюрами.
2. Архітектурний облом у вигляді полички, сполученої з іншим елементом (синонім — чимбія). ЛІТНЯ ЦЕРКВА Християнський храм без опалення, який може використовуватися для богослужіння лише у теплі місяці (порівн. зимова церква). ЛІТОСТРОТОН (грец. — мощений каменем)
Мозаїчна підлога з морської гальки і шматочків мармуру в давньогрецькому житловому будинку (синонім — павімент). ЛІТОТА (грец. — малість)
Навмисне зменшення деяких деталей, щоб масштабно або пропорційно підкреслити значення інших форм. Вживається в образотворчому
ЛІХТАР (польс. < нім.)
1. Засклений або прорізаний багатьма вікнами виступ у споруді (порівн. еркер).
2. Підвищена над загальною покрівлею засклена
ЛІХТАРИК Циліндрична або призматична надбудова над банею або іншим покриттям, прорізана великими віконними отворами між вузькими простінками (порівн.
ЛАБАЗ 1. Споруда для торгівлі мукою, сіллю, шкірою та іншими сільськогосподарськими товарами.
2. Сарай, повітка, комора.
3. Лісна комора, що
ЛАБРІС (грец. — сильний)
Двобічна сокира, що була одним з атрибутів стародавніх культів, зокрема старовавілонського бога Адада, ассірійського Ашшура,
ЛАГА Горизонтально покладена колода чи брусок для настилання підлоги тощо. ЛАЗ Невеликий отвір у фортифікаційній будівлі для запасного виходу. ЛАКАПІКОН (грец. — клапоть, уламок)
Настінне мозаїчне зображення у візантійському храмі. Бере початок у VI–VII ст. ЛАКОНІК (лат.)
Кругле у плані приміщення давньоримських терм з найвищою температурою, яке у низці споруд одночасно слугувало котельною і розташовувалося
ЛАМБРІ (фр. — обшивка, панель)
Виконане з деревини захисне і декоративне облицювання стін кімнати рельєфним різьбленням, а також включення в нього
ЛАМПАДАРІЙ (грец. — факел)
Світильник, який відзначався від канделябра тим, що лампи на нього не ставилися, а підвішувалися. Від цього античного терміна
ЛАМПАДОФОР (грец. — несу)
Переносний світильник з кількома лампадами, що виконувався з металу в середньовічні часи. ЛАМПТЕР (грец. — світлоносний)
1. Побутовий світильник у вигляді плошки з маслом, де плаває ґніт.
2. Скульптурна статуя із зображенням світильника,
ЛАНГІЛЛ (норв.)
Ранній тип норвезького житлового будинку. Прямокутний в плані він мав двосхилий дах, опертий на 1–3 ряди стовпів. Для виходу диму вогнища
ЛАНГГЕВЕЛХУВЕ (флам.)
Сільська споруда фламандців і голландців, т. зв. "ферма з довгим фронтоном", що сформувалась в часи Середньовіччя. Під загальним дахом
ЛАНДХАУЗ (нім.)
Споруда для органа регіонального управління в Австрії і на німецьких землях, мала просторий зал і відповідні приміщення для зібрань міських
ЛАНКА Ґратчастий проміжок металевої огорожі. ЛАНСОН Встановлений перед святилищем ідол у вигляді стели або стовпа з горельєфним зображенням божества. Мав місце у стародавній архітектурі Південної
ЛАНЦЮГ З РУСТІВ Пілястра або лопатка, складена з прямокутних рустів (синонім — стовп з рустів). ЛАПІДАРІЙ (лат. — каменотес)
Музей виконаних з каменя скульптурних елементів і архітектурних деталей (порівн. гліптотека). ЛАРАРІЙ
, ЛАРАРІУМ ларарій (лараріум) (лат. — домовий)
Приміщення давньоримського житлового будинку, де зберігалися скульптури домашніх богів-покровителів (ларів) —
ЛАСТІВЧИН ХВІСТ 1. Скріплення балок за допомогою врубу, усіченого клину у вигляді ластівчиного хвоста — двох трапецій, що торкаються вузькими боками.
2.
ЛАСЬ Літнє житло у вигляді невеликого зрубу без стелі й підлоги у чуваській селянській садибі. Пізніше було перетворено у кухню. ЛАТВИНА (укр.)
Те саме, що і панель. ЛАТЕРАРІЙ (лат. — цегла)
Цегляна фабрика у Стародавньому Римі. ЛАТЕРИТ (лат. — складений з цеглин)
Камінь або цегла у будівлях елліністичного Сходу. Від цього походить: латомія — каменоломня. ЛАТЕРНА (лат.)
Те саме, що і лантерна. ЛАТИНСЬКИЙ ХРЕСТ Чотирикінцевий хрест, про форму і сфери вживання докл. див. хрест. ЛАТРИНА (лат. — мити, прати)
1. Водойма, невеликий вуличний басейн.
2. Дім розпусти у Стародавньому Римі. ЛАТУДИНАЛЬНИЙ (лат. — широкий)
Розвиток просторових компонентів у поперечному напрямі; таке вирішення приміщення, коли його глибина значно менше довжини. ЛАУБВЕРК (нім. — виконання твору зеленню)
Декоративний орнаментальний мотив, що наповнений листами і пагонами дуба, винограду, плюща. Вживався в епоху
ЛЕВКАС Ґрунтування дощок та інших матеріалів сумішшю клею і крейди для виконання ікон, також використовувалося у скульптурній та декоративній різьбі. ЛЕГЕНДА (лат. — те, що слід читати)
1. Пояснення умовних знаків, розфарбувань на картах і креслениках, які неможливо передати графічно (порівн.
ЛЕЖАЧІ ВІКНА Світлові чи удавані прорізи з шириною більшою ніж висота (синонім — ніші). ЛЕЙ ВЕНЬ (кит. — узори грому)
Орнаментальний мотив у монументальному мистецтві Китаю, що складався з низки зиґзаґів або спіралей. Символізували благодатний
ЛЕКАЛЬНА ЦЕГЛА Штучний камінь клиноподібної, дугоподібної чи ускладненої форми з криволінійними ділянками зовнішнього контуру. ЛЕКТОРІУМ (лат. — збирання, читання вголос)
Підвищене місце для проповідей у храмі. Робилося у вигляді двох кафедр для оголошення Євангелія і Апостола в
ЛЕСХА (грец. — місце бесід)
1. Приміщення для зборів членів окремих общин або відпочинку у Стародавній Греції. Вирішувалось прямокутною в плані спорудою
|