ОБЕРІГ (ст.слов.)
Те саме, що і апотропей. ОБЛО Один з видів врубки колод; докл. див. "в обло". ОБЛОГОВИЙ БУДИНОК Будівля в російській фортеці, де перебувають мешканці навколишніх селищ під час облоги. ОБЛОМИ АРХІТЕКТУРНІ 1. Членування частин ордера на більш дрібні елементи.
2. Різні у перерізі, найпростіші пластичні елементи (синонім — мулюри) Про розмаїття форм … ОБЛОН Горизонтальний перелом схилу у мансардному даху. ОБМІР Кресленик, виконаний на підставі натурного обстеження споруди і фіксуючий як загальні розміри, так і розміри окремих елементів. За характером … ОБМАЗКА Тонкошарове покриття поверхні глинобитних стін, цегляного мурування чи кладки з каменя-черепашнику вапняним або цементним розчином, крізь який … ОБОЛОНКА Просторова конструкція, обмежена двома криволінійними поверхнями. ОБОРІГ (ст.слов.)
Рухомий дашок, під яким зберігається сіно від опадів. Мав місце в народному теслярстві України. ОБОЧИНА Незабрукована смуга вздовж упорядкованого шляху. ОБРІЗ Горизонтальний уступ цоколя. ОБРАМЛЕННЯ Рама, кайма навколо пластичного елемента. Є засобом його акцентування у загальній композиції. ОБРОБКА ШВІВ МУРУВАННЯ Особливість оформлення горизонтальних і вертикальних швів мурування; основними типами є підрізка, зворотна підрізка, подвійна підрізка, розшивка тощо. ОБШИТТЯ
, ОБШИВКА обшиття (обшивка)
Облицювання конструкцій за допомогою механічних кріплень. ОВДАН Велика цистерна для накопичення й збереження дощових і ґрунтових вод у середньовічних містах Азербайджану. Виконувалась у вигляді підземного басейна … ОВИ (лат.)
Те саме, що й іоніки. ОВИН (ст.слов.)
Будівля для просушування снопів перед молотінням. Характерна для російського народного будівництва, мала місце на теренах Лівобережного … ОДА (вірм.)
Частина хліва, яка також могла слугувати зимовим житлом. Характерна для вірменського народного будівництва. ОДЕЙОН (грец.)
1. Невеликий театр античної доби у вигляді круглої або прямокутної в плані будівлі із спрощеною сценічною частиною, призначений для … ОДРИН (давньорус.)
Загальна спальня у православному монастирі України й Росії (порівн. дорміторій, дортуар). ОДРИНА Спальна кімната у давньоруському житловому будинку. ОДЯГ ФОРТИФІКАЦІЙНИЙ Штучне облицювання земляних елементів від обвалів. Виконується з дерну, фашин, хмизу, жердин, дощок, мішків із землею. ОЗДОБЛЕННЯ Покриття поверхні додатковим шаром матеріалів. ОЗИРІСТИЧНИЙ СТОВП Стовп, на чільному боці якого виконувалося горельєфне зображення на повний зріст фараона у вигляді бога Озиріса. Був поширений в храмовій і … ОЙКОС (грец. — кімната)
1. Головна, найпросторіша кімната еллінського будинку з вогнищем, що часто зверталася у двір портиком в антах, інколи слугувала … ОКЕАНІДА (грец.)
Одна з дочок Океану і Тетіс за давньогрецькою міфологією. Всього їх начебто нараховувалось три тисячі. ОКНИЦЕ (молд.)
Аркові пояски, які прикрашали площини стін молдовських храмів. ОКОВА (укр.)
Те саме, що і наличник. ОКОЛОТОК (рос.)
1. Периферійна частина або пригород російського міста.
2. Підрозділ міської поліції.
3. Залізнична ділянка з відповідними службами. ОКТОСТИЛЬ
, ОКТАСТИЛЬ октостиль (октастиль) (грец. — восьмиколонний)
Тип античного храму з вісьмома колонами на торцевому фасаді. ОКУЛУС (лат.)
Вікно витягнутої форми із загостреними кінцями в кутах. Нагадуючи своєю формою бичаче око, нерідко отримувало відповідну назву (див. … ОЛИВИ Декоративний мотив на випуклих обломах, подібний до бус. ОЛИВКОВІ ЛИСТЯ Варіант виконання аканту із округленими кінцями листів, прийнятий у Стародавньому Римі. ОЛТАР (лат. — підвищення)
Те саме, що і вівтар. ОНДОЛЬ (кор.)
Піч-лежанка у корейському народному будинку (див. чип), яка одночасно слугувала для обігрівання приміщень. ОПІСТОДОМ
, ОПІСФОДОМ опістодом (опісфодом) (грец. — ззаду)
Закрите приміщення за наосом стародавньої культової будівлі, вхід до якого був влаштований із заднього боку … ОПІЧОК
, ОПІЧЧЯ опічок (опіччя)
Кліть, на яку встановлювалася піч або груба, для чого вона виконувалася з товстих тесаних колод. ОПЕЙОН
, ОПАЙОН опейон (опайон) (лат. — димовий отвір)
Отвір у куполі для природного освітлення або для демонстрації розписів на поверхні другого куполу при … ОПОРИ Конструктивні елементи, що несуть вагу будівлі або її частин (синонім — підпори). В їх якості є стіни, стовпи, стійки, пілони тощо, у мостах — бики і … ОПОРЯДЖУВАЛЬНІ РОБОТИ Сукупність робіт для підвищення експлуатаційних і архітектурно-художніх якостей споруд. ОРІЛЬОН (нім. — вушко)
Закруглення двох третин фланку у фортецях. ОРАНЖЕРЕЯ (фр. — апельсин)
Будівля із суцільно заскленими стінами і стелею для розведення рослин в несприятливих кліматичних умовах. ОРАНТА (лат. — що молиться)
Один з іконографічних типів Богоматері, монументальне зображення якої звичайно поміщається в консі центральної апсиді храму, … ОРАТОРІЯ (італ. < лат.)
Молитовня при церкві для співів, приміщення для обговорення проповідей.
| 