ПІВДЕННО-ІТАЛІЙСЬКИЙ БУДИНОК Тип селянського житлового будинку, що сформувався в епоху Середньовіччя. Двоповерховий і подібно італійському будинку теж чітко поділяється по
ПІВКУПОЛ Половина куполу, розрізаного вертикальною площиною; те саме, що і конха. ПІВПІЛЯСТРА Верхня половина пілястри, якою оброблена невисока стінка або цокольна частина споруди. ПІВПЛАЦДАРМ Тупикове відгалуження від шляху сполучення у польовому укріпленні. ПІД ДЗВОНИ Тип православної церкви, молитовне приміщення якої увінчується не барабаном з куполом, а дзвіницею з відкритими дзвонами. ПІДБАЛКА 1. Балка, що спирається на прогонич.
2. Короткий брус, що спирається на стовп або колону і підтримує паралельну балку. ПІДБАННИК Верхня частина будівлі, що знаходиться під банею, куполом (порівн. барабан). ПІДВІСКА Продовгуватий замковий (ключовий) камінь склепіння в готичних спорудах, що виступає з внутрішньої поверхні. ПІДВАЛИНА (укр.)
1. База, опора, основа будівлі.
2. Нижній вінець зрубу, якщо він спирається безпосередньо на землю. Виконується звичайно з товстих колод
ПІДДАШОК
, ПІДДАШИНА
, ПІДДАШШЯ піддашок (піддашина, піддашшя) (укр.)
1. Винос даху, що підтримується кронштейнами, консолями або стовпчиками.
2. Простір під звисом даху на
ПІДКІС Додаткове скріплення вертикального і горизонтального брусів похиленою підпіркою (порівн. розкіс). ПІДЛИЖКИ (укр.)
Великі камені, на яких утримується нижній вінець зрубу (синоніми — ложки, філяри). ПІДЛОГА Настил у приміщенні, призначений для ходіння і розміщення меблів. Відрізняється залежно від матеріалу і характеру виконання. Має місце:
~ чорна —
ПІДМОГА Укріплення стояка в металевій огорожі. ПІДМУРОК (укр.)
Основа будівлі; фундамент; підвалина. докл. див. фундамент. ПІДПІРНА СТІНКА Вертикальна мурована огорожа, призначена протидіяти зсуву ґрунту. ПІДРІЗКА Обробка шва мурування вилученням частини розчину. Виникають одна стрічка, яка заглиблена своїм краєм в глибину стіни (одинарна П.), або дві стрічки у
ПІДСТРІШИНА (укр.)
Брус, жердина на випустах зрубу, на яку спираються припусниці каркасу піддашшя (синонім — острішина). ПІКНОСТИЛЬ (грец.)
Тип античного храму з тісним розташуванням колон, інтерколумнії між якими складають лише 1,5 діаметри. ПІЛІМАГЕ (санскр.)
Те саме, що і патіма-гхара. ПІЛІС (лит.)
Укріплений замок латвійською мовою. Звичайно додається до власної назви. ПІЛОН (італ. < грец. — стовп, портал)
1. Великий стовп-підпора, прямокутної або хрещатої форми у перетині, який підтримує балку моста, купол або
ПІЛОНАДА Ряд пілонів, розташованих по прямій або кривій лінії, які підтримують перекриття. ПІЛОТІ (фр. — пальова основа)
Стовпи, що підтримують підняту над землею споруду. ПІЛЬЄРИ Пілони, на які спираються арки. ПІЛЯКАЛЬНІС (лит.)
Укріплене ровами і валами родове поселення 2-ї пол. 1-го тис. до н. е. — 1-го тис. н. е. на теренах Литви. ПІЛЯСТРА пілястра (пілястр) (фр. < італ., лат. — стовп).
Прямокутний у перетині, плоский виступ у стіні з базою внизу, основною частиною та капітеллю
ПІНАКЛЬ (фр. < лат. — загострений дах)
Невеличка башта або стовпчик із фіалом, що увінчували контрфорс, вімперг чи іншу частину пізньороманського або
ПІНАКОТЕКА (фр. < грец. — картин сховище)
Приміщення для збереження творів живопису в античні часи (порівн. іконотека, бібліотека, гліптотека, лапідарій).
ПІРГОС (грец.)
Міська башта в античному селищі. ПІРЕЙ Парадний жертовник на честь священного вогню, що відповідав культу зороастризму в Сасанідському Ірані. ПІРС (англ.)
Виступаюча від причальної лінії на березі споруда, призначена для двобічного швартування суден. ПІСЦИНА (лат. — басейн, риба)
1. Резервуар або басейн для збирання та відстою води.
2. Ставок для плавання.
3. Ставок-басейн для розведення риби у
ПА Сільське поселення аборигенів Нової Зеландії (народу маорі), яке оточувалось огорожами і ровами (порівн. каінга). ПАЄПАЄ Фундаменти з великих неотесаних каменів, частина площі яких несла конструкції житлової будівлі, а інша слугувала двором або своєрідним балконом. Мали
ПАВІЛЬЙОН (фр. < лат. — палатка)
1. Невелика паркова будівля з компактним обсягом, призначена для відпочинку, розваг. У Новий час нерідко отримувала вигляд
ПАВІМЕНТ (лат. — втоптаний)
Те саме, що і літостротон. ПАГОДА (португ. < санскр. — священний)
Буддійська культова споруда для зберігання реліквій у вигляді павільйону, обеліску або кількаярусної башти на
ПАДМАСАНА Трон божества, розташований у другому дворі поруч з ярусною баштою меру в храмовому ансамблі (пура) на о. Балі в Індонезії. ПАДУГА 1. Криволінійна в перетині поверхня (типу вижолобка, викружки) між карнизом і стелею в приміщенні.
2. Бокова частина дзеркального склепіння.
3.
ПАДУРАКСА Багато оздоблені ворота до другого внутрішнього двору у храмовому комплексі (пура) на о. Балі в Індонезії. ПАЗУХА Простір між зовнішніми поверхнями суміжних склепінь або склепінням і стіною, площина над перекриттям споруди; порівн. запалубка.
|