РІВ Довге заглиблення в землі, має оборонне призначення. У більшості випадків влаштовувалося перед валом, тим самим значно збільшуючи його висоту і … РІГСКАМЕРА (нім.)
Споруда або приміщення для зберігання колекції рідкої чи старовинної зброї. РІМХЕНИ Зліплені вручну з глини і посіченої соломи невеликі, тонкі й плоскі цеглини, що застосовувалися у Стародавньому Дворіччі. РАБАД (араб.)
Слобода, ремісниче передмістя, розташована за межами шахристана мусульманського міста у Передній та Середній Азії. РАБАТ (араб.)
Середньовічна прямокутна фортеця, що споруджувалася на кордонах держави, караванних шляхах в Передній та Середній Азії, північній Африці … РАБАТКА (нім. — грядка)
1. Квітник незначної ширини, влаштований вздовж доріжки чи навколо клумби.
2. Прямокутна у плані клумба. РАБДОС (грец. — прут)
Те саме, що і канелюра. РАВЕЛІН (фр.)
Допоміжна трикутна в плані фортечна будівля за укріпленим валом між двома сусідніми бастіонами, яка споруджується як додатковий захист … РАДЖА-МАЛІГАВА (санскр.)
Споруда з урочистим залом для царських аудієнцій в столичному місті середньовічного Цейлону. Піднесена на платформу, прямокутна в плані, … РАДЖА-НГАНА (санскр.)
Цитадель у середньовічному цейлонському місті. РАЖ Підвищення у таджицькій оселі; те саме, що і дукон, нох. РАЙДУГА Місце зіткнення нефа і пресбітерія у польському костелі. РАКА (лат.)
Гробниця, скриня з мощами святого, подібна до саркофага чи архітектурної споруди. Встановлювалася у приміщенні християнського храму. РАКОВИНА Віяльне заповнення напівкруглого верха ніші, тимпану закомари. РАКУРС (фр. — скорочувати)
Зображення речі, предмета, фігури в перспективі, із зменшенням віддалених частин. Вигляд кута споруди, внаслідок чого можуть … РАМА (нім.)
1. Облямування декоративного чи пластичного мотиву, існує теж так звана:
рама голландська — поділена на мілкі чотирикутники.
2. … РАМЕНО Бічна частина, яка прилягає до споруди, орієнтованої у поздовжньому напрямі. РАМФУТСТУГА (швед.)
Тип селянського житла, що сформувався у середньовічній Швеції. Складався з двох половин: одноповерхова включала в себе велике парадне … РАНДБАЛКА Головна балка, що підтримує основну частину перекриття будівлі. РАНКАН (яп.)
Огородження сходів або галереї в японських спорудах. РАПОРТ (фр. — повернення)
Повторення пластичного елемента, орнаментального мотиву чи малюнка. РАСКАТ Російськомовна назва бастіону, що виникла наприкінці XVI ст. РАТУША (польс. < нім. — рада і будинок)
Споруда для органів міського самоврядування у європейських країнах епох Середньовіччя і Нового часу (порівн. … РАТХА (інд.)
1. Тип невеликого храму в Індії, висіченого зі скелі, де відображались форми житлової чи культової будівлі зі статуєю божества, котра … РАФАЕЛЄСК Прийнята у XVIII–XIX ст. назва гротеску. Виникла внаслідок того, що подібні орнаментальні композиції застосував художник Рафаель при розписах Лоджій … РЕВАЛОРИЗАЦІЯ (фр.)
Підвищення якості містобудівного середовища реставрацією існуючих споруд і відбудовою зруйнованих. РЕВЕРС (фр.)
Задній бік траншеї в оборонному укріпленні (порівн. ескарп). РЕГЕНЕРАЦІЯ (лат.)
Відродження міського організму з відбудовою втрачених частин. РЕГУЛА (грец. — пряма палка)
Коротка поличка під тригліфом на тлі архітравної балки у доричному ордері. Під нею знаходяться гути. РЕГУЛЯРНИЙ ПАРК (лат.)
Зелений масив у вигляді геометрично розпланованих посадок дерев і чагарнику, полян, лужків, видовищних майданчиків, а також водоймищ і … РЕДИНА Відкритий простір на краю великого парку з не зімкненими кронами і відсутнім підліском. РЕДУПЛІКАЦІЯ (лат.)
Подвоєння архітектурних або пластичних форм. РЕДУТ (фр.)
Замкнене укріплення у вигляді багатокутника, яке з усіх боків оточене валами і ровами. Вали з банкетами оточуються ровами. РЕДЮІТ (фр.)
Внутрішнє укріплення для гарнізону. РЕЗИДЕНЦІЯ (лат. — перебуваю)
Добре захищена і репрезентативна споруда правлячої особи, пізніше величний палац або архітектурний ансамбль, палацово-парковий … РЕЗОНАТОР (лат. — відзвук)
Пристрій для поліпшення акустики в споруді. РЕЙТОР (нім.)
Мала башта над середохрестям в готичній архітектурі. РЕКОНСТРУКЦІЯ (лат. — назад і будова)
1. Перебудова споруди з метою удосконалення функціональних вирішень відповідно до сучасних вимог.
2. Відновлення … РЕКРЕАЦІЯ (польс. < лат. — відпочинок і відновлення)
Просторові осередки (території або приміщення), призначені для тривалого або короткочасного відпочинку. РЕКУЛЬТИВАЦІЯ (лат.)
Роботи й заходи по відновленню господарської, біологічної та естетичної цінності невеликих територій або ландшафтів. РЕЛІ Щогли, якими підтримуються канати або ланцюги висячого моста. РЕЛІКВАРІЙ (лат. — останки)
Коштовна скринька-дароносиця. У європейському середньовіччі виконувалися у вигляді мініатюрних архітектурних споруд (іноді … РЕЛЬЄФ (фр. < італ. — виступ, опуклість)
1. Сукупність нерівностей земної поверхні.
2. Випукле скульптурне тематичне або орнаментальне зображення на … РЕЛЬС Закріплений на шпалах стальний вузький брус, що має широку плоску основу і голівку вгорі. По ньому котяться колеса залізничних вагонів. … РЕМІНІСЦЕНЦІЯ (лат.)
Невизначена згадка про минуле і прагнення зіставити його з явищами сучасної дійсності. Тенденції Р. періодично проявлялися в духовному … РЕМІНЦІ 1. Врізані профільовані кільця між ехіном і шийкою доричної капітелі. Те саме, що і аннулі.
2. Багет, що складається з трьох планок, опуклості …
| 