БІАРО Тип буддійського храму, поширений на Суматрі та Малайї. БІБЛІОТЕКА (грец. — книга і сховище)
Споруда або спеціальне приміщення для зберігання книжок, рукописних матеріалів та обслуговування читачів. БІГА (лат. — двійня)
Скульптурне зображення колісниці з парою коней на споруді (порівн. трига, квадрига). БІГИ НЕБЕСНІ Зображення неба із зірками, знаками зодіаку, Сонцем та Місяцем. Було поширено в Московії в живописних розписах перекриттів палат. БІГУНЕЦЬ Орнаментальний цегляний фриз у вигляді трикутних заглиблень, які своїми вершинами звернуті поперемінно догори і донизу. Переважно використовувався у … БІЖУЧА ХВИЛЯ Орнаментальний мотив в різьбленні і розписах, виконаний у вигляді спрямованого в один бік і метрично розташованого ряду спіралей. Часто … БІЙ Ярус оборонної башти чи стіни, залежно від ролі у захисті споруди і розташування розрізняються варовий, середній і підошовний. БІКЛІНІЙ (лат., грец. — два ложа)
Обідній зал у давньоримському будинку, де лавки розташовувались не з трьох боків (трикліній), а тільки з двох. БІЛА ВАРНИЦЯ Будівля для варіння солі з топкою у вигляді печі з трубою. БІЛА ПОЛОВИНА Горниця або т. зв. чиста половина житлової будівлі, призначена для прийому гостей. БІЛА ХАТА
, БІЛОКУРНА ХАТА біла хата (білокурна хата)
Житлова селянська будівля з піччю і димарем над дахом. Багато Б. х. здіймалося на підклітах, приміщення освітлювалися … БІЛАТЕРАЛЬНА ПЕРСПЕКТИВА (лат., грец. — двічі збоку)
Дзеркальність, двобічність; спосіб зображення предмета на площині, при якому паралельні лінії не збігаються на лінії … БІЛИЙ ДВІР Відкритий двір без навісів, що влаштовувався у селянській садибі. Характерний для російського народного будівництва. БІЛИЙ КАМІНЬ Різновид вапняку, який широко використовувався у зодчестві Київської Русі (зокрема, у володимиро-суздальській школі). В архітектурі Московії XVI–XVII … БІЛЬНИЦЯ (ст.слов.)
Дзвіниця, баштовий храм із дзвоном. БІНДАЖ Алея в парку з ґратчастим каркасом на деревах, що створювала враження довгого склепіння з гілок і листя. Інколи вживається термін "дорога, що огинає". БІНФЕН (кит.)
Чудовисько з передньою і задньою головами, подібне до кабана. Зображалося у монументальному мистецтві Китаю із стародавніх часів. БІРЕТ (нім.)
Складене з двох флешей польове укріплення, що у плані має вигляд літери "W". БІРЖА (нім. лат. — гаманець)
1. Споруда для здійснення комерційних угод. Вважаючись храмом торгівлі, на поч. XIX ст. зводилась подібною до античного … БІСЕ (кит.)
Зображення крилатого лева, яке за китайськими віруваннями могло охороняти могилу покійника (порівн. цилінь). БІТ-ХІЛАНІ (ассир. — будинок з галереєю)
Витягнута споруда з вхідною лоджією між баштами або частинами стіни на повздовжньому боці та з поперек орієнтованим … БАБ (араб. — ворота)
Портал в архітектурі мусульманських країн. БАБКА Стовпчик між кроквами, призначений для підтримки підвішеної до нього горизонтальної затяжки. БАВАРСЬКИЙ ХУТІР Тип сільського житла, що сформувався у середньовічній Австрії та Німеччині. Являв собою групу з кількох будівель різного призначення (житло, стайні, … БАГ (перс. — сад)
Великий парк, поділений алеями з кипарисів й тополь на квадратні в плані чарунки та обнесений по периметру високою стіною. Вхід … БАГАТЕЛЛЬ (фр. — дрібничка)
Розважний павільйон, мисливський будиночок або маленька альтанка, які з сер. XVIII ст. звичайно зводилися у парках Європи. БАГЕТ (фр. < італ. < лат. — паличка, прут)
1. Обрамлення прорізу, картини, дзеркала або прикраса стіни, стелі у вигляді профільованої позолоченої або … БАГЛЯ (рос.)
Шлях, який вимощений колодами, покладеними поперек проїзної частини. БАДІЯ (італ.)
Італійська назва монастиря. БАЖНИЧЯ (лит.)
Назва церкви литовською мовою. БАЗАР (тюрк.)
Велика площа, просторий майдан для торгівлі у південних містах. БАЗЕКУР (фр.)
Задній двір, у міських палацах звичайно призначався для господарських і службових потреб. Отримав розповсюдження у французькому зодчестві з … БАЗИЛІКА (грец. — палац базилевса)
Прямокутна в плані споруда з простором, поділеним підпорами на нефи (нави), середній з яких вищий і додатково освітлений … БАЗНИЦЯ (латис.)
Назва церкви латиською мовою. БАКУЛ
, БАКУЛЬ бакул (бакуль) (фр. — засув)
1. Старовинна підйомна фортечна брама.
2. Підйомні ворота у кордегардії. БАЛАГАН (перс. — верхня кімната)
1. Спальний намет у середньовічних країнах Середньої Азії.
2. Тимчасова будівля, переважно зведена з дерева і … БАЛАХАНА Приміщення верхнього поверху у азербайджанській або середньоазіатській споруді. БАЛЕ Один з двох павільйонів у першому дворі храмового комплексу (пура) на о. Балі (Індонезія). Б. розташовувались симетрично з боків від виходу з першого … БАЛЬНЕУМ (лат.)
Невелика лазня або купальня для приватного користування в античних селищах. Нерідко знаходилась у давньоримському житловому будинку … БАЛЯСИНА (польск, італ., англ.)
Невисокий фігурний (часто веретеноподібний) стовпчик для підтримки перил огорожі сходів, балконів, дахів. Робиться … БАНДО (фр. — завіса)
1. Горизонтальна тяга на стіновій площині, інколи бандлет.
2. Тип порцелянової вази часів ампіру, що спиралась на ніжку, мала … БАНЕТА Підвищення брустверу, докл. див. бонет. БАНЗАЙ Ділянка в парку з штучним японським садом. БАНКА (фр. — сидіння)
1. Лава у громадській споруди, де сідали згідно посаді, заслугам і знатності родового походження. Характерна для середньовічної … БАНКЕТ (англ. — ослін)
1. Низький насип за високим бруствером, на яку підіймаються захисники укріплення, щоб вести вогонь по супротивнику.
2. Вузька … БАНКО (афр.)
Назва в африканських країнах сирцевої цеглини, яка з домішкою соломи і піску висушувалась на сонці (порівн. адоб, саман). БАНЬЯНА (санскр.)
Стрічка тінистих дерев, які насаджувались вздовж міжселищних шляхів на середньовічному Цейлоні. БАНЯ (укр. < ст.слов. < лат.)
Зовнішня частина купольного перекриття. Додатково див. глава, маківка. Отримувала форми:
гриба — у Візантії, кількох …
| 