СІБІ (яп.)
Прикраса гребеня у покрівлі японського будинку, внаслідок значного продовження крокв над дахом, через що вона отримує вигляд хвоста риби або … СІМА (яп. — острів)
Принцип символіки японського саду в стилі сінден-дзукурі, відповідно якому наголошувалась двоєдність природи, де вода і скелі … СІН (яп.)
Ознака повністю завершеної форми побудови японського саду, яка містить весь комплекс композиційних елементів (порівн. со, гьо). СІНДЕН (яп. — спальний павільйон)
1. Святилище синтоїстського храму.
2. Головний житловий будинок, призначений для власника, у комплексі великої … СІНДЕН-ДЗУКУРІ (яп.)
1. Житло часів панування в Японії феодальної аристократії XI–XII ст.
2. Назва стилю в японській архітектурі періоду Хейан. СІНЬ (давньорус. — палатка)
Те саме, що й балдахін. СІОСОЇН (яп.)
Споруда скарбниці, що входила до японського храмового архітектурного ансамблю (синонім — сьосоін). СІСТИЛЬ (грец.)
Тип античного храму, інтерколумній між підпорами якого дорівнює 2 діаметрам колони. СІТАНЬЯ (ісп.)
Фортеця, споруджена іберійцями, аборигенами північної частини Піренейського півострова. САВОННЕРІ
, САВОПІРІ савоннері (савопірі) (фр. — миловарня)
Художній килим з низько підстриженим ворсом, на темне тло жовтих або чорних тонів якого нанесено малюнок з … САГАНА-ТАМИ Надгробна споруда казахів у вигляді прямокутника стін без даху, поздовжні стіни якого робились трохи вищими за торцеві. Поверхні прикрашалися … САГУАН (ісп.)
Вузький прохід типа шлюзу, який вів з вулиці у внутрішній двір патіо з фонтанами і галереями. Влаштовувався у заможному будинку … САД Спеціально відведена значна площа землі:
а) на якій вирощують плодові дерева, кущі тощо.
б) для прогулянок з алеями, квітниками, а також … САД ДРУЖБИ Площа землі, на якій з певної нагоди представники різних держав, народів в урочистій обстановці висаджують дерева. САД КАМЕНІВ Започаткованій в середньовічній Японії сад (в період Муроматі), який складався переважно з необроблених природних каменів, композиційне розташування … САД-ІПОДРОМ Запозичений стародавніми римлянами у греків сад у вигляді плоского відкритого газону з квітами, обрамованого алеями і стриженим чагарником. Фонтани, … САД-ПЕРИСТИЛЬ Озеленення внутрішнього двору у міському атріумно-перистильному будинку Стародавнього Риму з влаштуванням насаджень у галереях. САДИБА Комплекс різноманітних споруд і зелених масивів на приватному землеволодінні. Протягом кількох століть у Новий час в багатьох країнах створювались … САДОВО-ПАРКОВЕ МИСТЕЦТВО Використання рослинності, рельєфу та інших природних елементів у якості основних компонентів при створенні певних художніх образів, які міняються … САЖ (укр.)
Господарська будівля, куди сажають для відгодування свиней. Характерна для українського й російського народного будівництва. САКЛЯ (груз.)
Народний житловий будинок на Кавказі, який звичайно розташовувався на схилі гори. САКРИСТІЯ (лат. — священне начиння)
Ризниця у католицькому храмі, призначалася для збереження ритуального одягу і посуду, будувалась як окрема споруда або … САМАН (тюрк. — солома)
Висушений на сонці сирцевий глиняний блок з домішкою соломи (порівн. адоба, банко). САММОН
, САНМОН саммон (санмон) (яп. — ворота-гора)
Головні ворота перед головним храмом дзен-буддійського монастиря. Розташовувались на одній осі з іншими … САМЦОВА ПОКРІВЛЯ Тип двосхилої покрівлі, утворений поздовжніми колодами, що спираються на торцеві стіни, утворюючи самцовий фронтон. САНАТОРІЙ (лат. — зціляти)
Комплекс лікувальних і спальних споруд з особливим режимом для хворих, де здійснюється лікування природними факторами, дієтою та … САНАЦІЯ (лат. — лікування)
Очищення території, санітарна обробка приміщень; оздоровлення середовища. САНБОЇН Головний храм у синтоїстському культовому комплексі. САНГАВАРА (яп.)
Хвилясте покриття будівель у японській архітектурі. САНГХАРАМА (інд.)
Монастирська споруда або комплекс у Стародавній Індії, те саме, що і віхара. САНДРИК Карниз або фронтон, який влаштовується над вікном або дверима і часто підтримується двома кронштейнами. Серед них найпоширенішими являлися:
~ … САНКТУАРІУМ 1. Святилище давніх античних часів.
2. Приміщення у католицькому храмі, де зберігали і показували речі літургії. САНУ Приміщення у бірманському монастирі, яке вважалося резиденцією настоятеля і використовувалося як місце бесід та прийому подарунків. САНЬХЕЮАНЬ (кит.)
Тип розпланування житлової садиби у південних регіонах Стародавнього Китаю, згідно з яким житлові павільйони розташовувались з трьох боків … САПА (фр.)
Зростаюча у розмірах земляна траншея для захисту нападників на укріплення. Нерідко вживається:
~ подвійна — траншея, яка захищалась з … САРАЙ (тюрк.)
Палацова будівля у мусульманській країні, зокрема в Албанії. САРДОБА Перекрите куполом підземне водосховище у Середній Азії або з відповідним перекриттям басейн в Казахстані. САРХІНАГ (монг.)
Один з видів верхнього кільця повстяної юрти у Монголії (докл. див. тооно). САТІ (яп.)
Зображення риби-дракона на покрівлі японської культової споруди. САТИР (грец.)
Скульптурне або живописне зображення давньогрецької міфічної істоти у вигляді людини з тваринними рисами, яка була одним з нижчих божеств, … САХН (араб.)
Відкритий двір в мусульманській мечеті колонного або айванного типів, який передує зуллі. СВІТЛИЦЯ 1. Верхнє приміщення у середньовічній житловій будівлі, яке часто не отоплювалося. Призначалося для чистих жіночих занять (рукоділля тощо), мало … СВІТЛОСИЛА Ступінь освітленості предмета, досягнута за рахунок того чи іншого джерела світла. СВІТЛОТІНЬ Розподіл різних за яскравістю кольорів і відтінків. Визначення пластики форми особливостями освітлення, контрастними і нюансними співвідношеннями між … СВІТЛОТА Здатність світловідображення певної кольорової поверхні. Має різні ступені. СВІТЛОТЕХНІКА Наука про генерування і перерозподіл оптичних випромінювань і перетворення енергії світла в інші види енергії. У будівельній галузі досліджуються … СВЯТИЛИЩЕ Місце для здійснення релігійних обрядів, яке вважалося місцеперебуванням божества; споруда культового призначення. СГРАФІТО (італ. — видряпаний)
Різновид монументально-декоративного розпису, коли малюнок продряпаний по верхньому шару тиньку, оголює нижній, який має …
| 