Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Літературне слововживання →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я


Слова на лiтеру Н (184)

1 2 3 4 > >>
(...)НАВТ
        Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттю "той, хто плаває": гідронавт.
(...)НАВТИКА
        Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттю "плавання": аеронавтика, космонавтика.
(...)НОМ , (...)НОМІЯ
I         ...НОМ. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттю "член": біном. II         ...НОМ, ...НОМІЯ. Кінцеві частини складних …
(...)НОСНИЙ , (...)ВМІСНИЙ
        ...НОСНИЙ – ...ВМІСНИЙ         ...Носний. Кінцева частина складних слів, що означає: а) який містить у собі те, що вказано в попередній …
***НЕОЛОГІЗМИ , НЕОЛОГІЗМИ
        Зразком умотивованого використання неологізмів може бути мова художніх творів Олеся Гончара. Звичайно письменник утворює нові слова для …
Н
        (єн). Як назва літери вживається в с. р.: велике н як назва звука вживається в ч. р.: м’який н.
НІБИТО , НІБИ ТО
        НІБИТО – НІБИ ТО         Нібито, спол., част. Ніби. На Тимоша Стояна, одначе, наган враження нібито й не справив …
НІВРОКУ
        розм. 1. присл. Нічого собі; непогано; так, як треба; також у значенні вст. сл. – як побажання не наврочити кому-небудь своїми словами. То …
НІДЕ , НІ ДЕ
        НІДЕ – НІДЕ – НІ ДЕ         Ніде, присл. Немає такого місця (де можна було б щось зробити, розташуватися тощо). Старенька Миша горювала: їй …
НІДЕРЛАНДИ , ГОЛЛАНДІЯ
        НІДЕРЛАНДИ – ГОЛЛАНДІЯ         Нідерланди, -ів. Країна Королівство Нідерландів.         Голландія, -ї, ор. -єю. Неофіційна назва цієї …
НІЗАЩО , НІ ЗА ЩО
        НІЗАЩО – НІ ЗА ЩО – НІ ЗА ЩО         Нізащо, присл. Ні за яких обставин; без підстави, без причини. \[Оксана:\] Не піду, нізащо не …
НІКОЛЬ
        -я, ор. -ем. Призма з ісландського шпату, прозора для світла.
НІНАЩО , НІ НА ЩО
        НІНАЩО – НІ НА ЩО         Нінащо, присл. Вживається переважно у словоспол. зводити (звести, сходити, зійти і т. ін.) нінащо. Не то чоловік, …
НІРКА , НОРКА , НИРКИ
        НІРКА – НОРКА – НИРКИ         Нірка, -и, д. і м. -ці. Маленька нора.         Норка. Невелика хижа хутряна тварина родини …
НІТРАТ , НІТРИТ , НІТРИД
        НІТРАТ – НІТРИТ – НІТРИД         Нітрат, -у. Сіль (і ефір) азотної кислоти, яку застосовують як добриво та у виробництві вибухових …
НІТРО...
        Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "азот", "азотний"; пишеться разом: нітрогліцерин, нітроклітковина.
НА
        прийм. Вж. у словосп.: на адресу, на весь зріст, на всю широчінь, на вигляд, на вимогу, на десяту годину, на заклик, на замовлення, на ім’я …
НА...
        преф. Перехідні дієслова з на..., які виражають повноту, велику кількість у прояві дії, керують знахідним і родовим відмінками: назбирати …
НАЇДОК
        -дку. 1. переважно у мн. наїдки, -ів. їжа. Сам \[пан\] підносив для неї дорогі наїдки та напої (І.Нечуй-Левицький); – Немає на світі кращого …
НАБІК , НА БІК
        НАБІК – НА БІК         Набік, присл. На правий чи лівий бік чогось; убік тощо. Івась прижмурив одно око, похилив голову набік (Лесь …
НАБАГАТО , НА БАГАТО
        НАБАГАТО – НА БАГАТО         Набагато, присл. Значною мірою, дуже; з порівняльним ступенем прикметника і прислівника – значно, багато. …
НАВІКИ , НАВІК , НА ВІКИ , НА ВІК
        НАВІКИ, НАВІК – НА ВІКИ, НА ВІКИ, НА ВІК         Навіки, навік, присл. Назавжди; повністю, цілком тощо: навіки-віків, замовкнути навіки, …
НАВІСНИЙ
I         Який нависає над чимось; якого можна піднімати й навішувати: навісна переправа, навісна дорога, навісний плуг. II         Навіжений, …
НАВІШАНИЙ , НАВІШЕНИЙ
        НАВІШАНИЙ – НАВІШЕНИЙ         Навішаний. Дієприкм. від навішати: кругом навішані портрети.         Навішений. Дієприкм. від навісити: …
НАВІЩО , НА ВІЩО
        НАВІЩО – НА ВІЩО         Навіщо, присл. З якою метою, для чого; з якої причини, чому тощо. Бере шага, аж труситься: Тяжко його брати!.. Та …
НАВАГА , НАВАХА
        НАВАГА – НАВАХА         Навага. Невелика морська риба родини тріскових.         Наваха. Іспанський довгий складаний ніж.
НАВАЛА , НАВАЛ
        НАВАЛА – НАВАЛ         Навала. Вторгнення ворожих військ; полчища завойовників тощо: ворожа навала, золотоординська навала, фашистська …
НАВАРИСТИЙ , НАВАРНИЙ
        НАВАРИСТИЙ – НАВАРНИЙ         Наваристий. З густим наваром (про страву): наваристий борщ.         Наварний. Прироблений, виготовлений за …
НАВЕРХ , НА ВЕРХ
        НАВЕРХ – НА ВЕРХ         Наверх, присл. На верхню частину, на поверхню чогось; угору тощо; у знач. прийм. Маметові очі полізли наверх …
НАВЕРХУ , НА ВЕРХУ , НА ВЕРСІ
        НАВЕРХУ – НА ВЕРХУ, НА ВЕРСІ         Наверху, присл. У верхній частині, на поверхні чогось; розм. – вгорі тощо. Нехай буде наверху піна, …
НАВЗНАК , НАВЗНАКИ
        НАВЗНАК, НАВЗНАКИ, присл.         Обличчям догори; на спині. Марко лежав навзнак (О.Стороженко); Скрикнув він раптом і полетів навзнаки в …
НАВИК , НАВИЧКА
        НАВИК – НАВИЧКА         Навик, -у. Уміння, набуте досвідом, звичкою, вправами; практичні знання, досвід у якійсь справі: механізаторські …
НАВКОЛІШКАХ , НАВКОЛЮШКАХ , НАВКОЛІШКИ , НАВКОЛЮШКИ
        НАВКОЛІШКАХ, НАВКОЛЮШКАХ – НАВКОЛІШКИ, НАВКОЛЮШКИ         Навколішках, розм. навколюшках, присл. На колінах. Вж. зі сл.: стояти, повзати, …
НАВКОЛИШНІЙ
        -я, -є. Який оточує кого-, що-небудь, розташований навколо або поблизу когось, чогось. Вж. зі сл.: світ, місцевість, місця, життя, населення, …
НАВМАННЯ
        присл. Не маючи точних даних про щось, упевненості в чомусь; як вийде; будь-куди, будь-де тощо. – Ми не хочемо жити навмання, йти навпомацки …
НАВШПИНЬКАХ , НАВШПИНЬКИ , НАВШПИНЯЧКИ
        НАВШПИНЬКАХ – НАВШПИНЬКИ, НАВШПИНЯЧКИ         Навшпиньках, присл. На кінчиках пальців ніг (переважно щоб не порушувати тиші). Вж. зі сл.: …
НАГЛИЙ
        розм. Який наступає, відбувається раптово, несподівано, непередбачено; невідкладний, терміновий. Спогадами захопились обоє... Та перепинив …
НАГОЛОВУ
        присл. У вислові розгромити (розбити) наголову.
НАГОРІ , НА ГОРІ
        НАГОРІ – НА ГОРІ         Нагорі, присл. У верхній або на верхній частині чогось; розм. – в організації, що стоїть вище в адміністративному …
НАГОРУ , НА ГОРУ
        НАГОРУ – НА ГОРУ         Нагору, присл. На верхню частину чогось. Я пройшов з адміністратором нагору до зали (Ю.Яновський); Руфа …
НАД... , НАДІ...
        НАД..., НАДІ...         (перед двома приголосними), префікси. 1. Вживаються при творенні дієслів на означення дії, застосовуваної до …
НАДІ , НАДО
        НАДІ, рідше НАДО, прийм.         Над. Вживаються перед займенником я в орудному відмінку (наді мною, надо мною) та перед словами, що …
НАДІВАТИ , НАДІТИ
        НАДІВАТИ, НАДІТИ.         Порівняно з широковідомими одягати, одягнути (одягти), надягати, надягнути (надягти) вживаються переважно у …
НАДВІР , НА ДВІР
        НАДВІР – НА ДВІР         Надвір, присл. За межі чогось (переважно приміщення); на подвір’я, на вулицю. Вона пішла темним довгим коридором, …
НАДВОЄ , НА ДВОЄ
        НАДВОЄ – НА ДВОЄ         Надвоє, присл. 1. На дві частини; двозначно. Розкушу я горішок надвоє (пісня); Та запона враз захиталася і …
НАДВОРІ , НА ДВОРІ
        НАДВОРІ – НА ДВОРІ         Надворі, присл. Поза приміщенням, на повітрі. Надворі стемніло (Панас Мирний); Надворі дощ шумить і плеще... …
НАДЗЕМНИЙ , НАЗЕМНИЙ
        НАДЗЕМНИЙ – НАЗЕМНИЙ         Надземний. Який міститься над поверхнею землі, відбувається на землі; який міститься поза землею, в небесному …
НАДЛЮДСЬКИЙ , НЕЛЮДСЬКИЙ
        НАДЛЮДСЬКИЙ – НЕЛЮДСЬКИЙ         Надлюдський. Який перевищує звичайні людські якості, властивості, можливості; дуже сильний тощо: …
НАДСИЛАТИ , НАДІСЛАТИ
        НАДСИЛАТИ, НАДІСЛАТИ         -ішлю, -ішлеш. 1. Доставляти, посилати щось поштою або через когось: надсилати (надіслати) листа, надсилати …
НАДХОДИТИ , НАДІЙТИ
        НАДХОДИТИ, -джу, -диш, НАДІЙТИ, -ійду, -ійдеш.         1. Ідучи, їдучи, пливучи, прибувати кудись, наближатися: надходили люди, надходив …

1 2 3 4 > >>



© www.hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.