(...)НАВТ Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттю "той, хто плаває": гідронавт. (...)НАВТИКА Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттю "плавання": аеронавтика, космонавтика. (...)НОМ
, (...)НОМІЯ I
...НОМ. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттю "член": біном.
II
...НОМ, ...НОМІЯ. Кінцеві частини складних
(...)НОСНИЙ
, (...)ВМІСНИЙ ...НОСНИЙ – ...ВМІСНИЙ
...Носний. Кінцева частина складних слів, що означає: а) який містить у собі те, що вказано в попередній
***НЕОЛОГІЗМИ
, НЕОЛОГІЗМИ Зразком умотивованого використання неологізмів може бути мова художніх творів Олеся Гончара. Звичайно письменник утворює нові слова для
Н (єн). Як назва літери вживається в с. р.: велике н як назва звука вживається в ч. р.: м’який н. НІБИТО
, НІБИ ТО НІБИТО – НІБИ ТО
Нібито, спол., част. Ніби. На Тимоша Стояна, одначе, наган враження нібито й не справив
НІВРОКУ розм. 1. присл. Нічого собі; непогано; так, як треба; також у значенні вст. сл. – як побажання не наврочити кому-небудь своїми словами. То
НІДЕ
, НІ ДЕ НІДЕ – НІДЕ – НІ ДЕ
Ніде, присл. Немає такого місця (де можна було б щось зробити, розташуватися тощо). Старенька Миша горювала: їй
НІДЕРЛАНДИ
, ГОЛЛАНДІЯ НІДЕРЛАНДИ – ГОЛЛАНДІЯ
Нідерланди, -ів. Країна Королівство Нідерландів.
Голландія, -ї, ор. -єю. Неофіційна назва цієї
НІЗАЩО
, НІ ЗА ЩО НІЗАЩО – НІ ЗА ЩО – НІ ЗА ЩО
Нізащо, присл. Ні за яких обставин; без підстави, без причини. \[Оксана:\] Не піду, нізащо не
НІКОЛЬ -я, ор. -ем. Призма з ісландського шпату, прозора для світла. НІНАЩО
, НІ НА ЩО НІНАЩО – НІ НА ЩО
Нінащо, присл. Вживається переважно у словоспол. зводити (звести, сходити, зійти і т. ін.) нінащо. Не то чоловік,
НІРКА
, НОРКА
, НИРКИ НІРКА – НОРКА – НИРКИ
Нірка, -и, д. і м. -ці. Маленька нора.
Норка. Невелика хижа хутряна тварина родини
НІТРАТ
, НІТРИТ
, НІТРИД НІТРАТ – НІТРИТ – НІТРИД
Нітрат, -у. Сіль (і ефір) азотної кислоти, яку застосовують як добриво та у виробництві вибухових
НІТРО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "азот", "азотний"; пишеться разом: нітрогліцерин, нітроклітковина. НА прийм. Вж. у словосп.: на адресу, на весь зріст, на всю широчінь, на вигляд, на вимогу, на десяту годину, на заклик, на замовлення, на ім’я
НА... преф. Перехідні дієслова з на..., які виражають повноту, велику кількість у прояві дії, керують знахідним і родовим відмінками: назбирати
НАЇДОК -дку. 1. переважно у мн. наїдки, -ів. їжа. Сам \[пан\] підносив для неї дорогі наїдки та напої (І.Нечуй-Левицький); – Немає на світі кращого
НАБІК
, НА БІК НАБІК – НА БІК
Набік, присл. На правий чи лівий бік чогось; убік тощо. Івась прижмурив одно око, похилив голову набік (Лесь
НАБАГАТО
, НА БАГАТО НАБАГАТО – НА БАГАТО
Набагато, присл. Значною мірою, дуже; з порівняльним ступенем прикметника і прислівника – значно, багато.
НАВІКИ
, НАВІК
, НА ВІКИ
, НА ВІК НАВІКИ, НАВІК – НА ВІКИ, НА ВІКИ, НА ВІК
Навіки, навік, присл. Назавжди; повністю, цілком тощо: навіки-віків, замовкнути навіки,
НАВІСНИЙ I
Який нависає над чимось; якого можна піднімати й навішувати: навісна переправа, навісна дорога, навісний плуг.
II
Навіжений,
НАВІШАНИЙ
, НАВІШЕНИЙ НАВІШАНИЙ – НАВІШЕНИЙ
Навішаний. Дієприкм. від навішати: кругом навішані портрети.
Навішений. Дієприкм. від навісити:
НАВІЩО
, НА ВІЩО НАВІЩО – НА ВІЩО
Навіщо, присл. З якою метою, для чого; з якої причини, чому тощо. Бере шага, аж труситься: Тяжко його брати!.. Та
НАВАГА
, НАВАХА НАВАГА – НАВАХА
Навага. Невелика морська риба родини тріскових.
Наваха. Іспанський довгий складаний ніж. НАВАЛА
, НАВАЛ НАВАЛА – НАВАЛ
Навала. Вторгнення ворожих військ; полчища завойовників тощо: ворожа навала, золотоординська навала, фашистська
НАВАРИСТИЙ
, НАВАРНИЙ НАВАРИСТИЙ – НАВАРНИЙ
Наваристий. З густим наваром (про страву): наваристий борщ.
Наварний. Прироблений, виготовлений за
НАВЕРХ
, НА ВЕРХ НАВЕРХ – НА ВЕРХ
Наверх, присл. На верхню частину, на поверхню чогось; угору тощо; у знач. прийм. Маметові очі полізли наверх
НАВЕРХУ
, НА ВЕРХУ
, НА ВЕРСІ НАВЕРХУ – НА ВЕРХУ, НА ВЕРСІ
Наверху, присл. У верхній частині, на поверхні чогось; розм. – вгорі тощо. Нехай буде наверху піна,
НАВЗНАК
, НАВЗНАКИ НАВЗНАК, НАВЗНАКИ, присл.
Обличчям догори; на спині. Марко лежав навзнак (О.Стороженко); Скрикнув він раптом і полетів навзнаки в
НАВИК
, НАВИЧКА НАВИК – НАВИЧКА
Навик, -у. Уміння, набуте досвідом, звичкою, вправами; практичні знання, досвід у якійсь справі: механізаторські
НАВКОЛИШНІЙ -я, -є. Який оточує кого-, що-небудь, розташований навколо або поблизу когось, чогось. Вж. зі сл.: світ, місцевість, місця, життя, населення,
НАВМАННЯ присл. Не маючи точних даних про щось, упевненості в чомусь; як вийде; будь-куди, будь-де тощо. – Ми не хочемо жити навмання, йти навпомацки
НАГЛИЙ розм. Який наступає, відбувається раптово, несподівано, непередбачено; невідкладний, терміновий. Спогадами захопились обоє... Та перепинив
НАГОЛОВУ присл. У вислові розгромити (розбити) наголову. НАГОРІ
, НА ГОРІ НАГОРІ – НА ГОРІ
Нагорі, присл. У верхній або на верхній частині чогось; розм. – в організації, що стоїть вище в адміністративному
НАГОРУ
, НА ГОРУ НАГОРУ – НА ГОРУ
Нагору, присл. На верхню частину чогось. Я пройшов з адміністратором нагору до зали (Ю.Яновський); Руфа
НАД...
, НАДІ... НАД..., НАДІ...
(перед двома приголосними), префікси. 1. Вживаються при творенні дієслів на означення дії, застосовуваної до
НАДІ
, НАДО НАДІ, рідше НАДО, прийм.
Над. Вживаються перед займенником я в орудному відмінку (наді мною, надо мною) та перед словами, що
НАДІВАТИ
, НАДІТИ НАДІВАТИ, НАДІТИ.
Порівняно з широковідомими одягати, одягнути (одягти), надягати, надягнути (надягти) вживаються переважно у
НАДВІР
, НА ДВІР НАДВІР – НА ДВІР
Надвір, присл. За межі чогось (переважно приміщення); на подвір’я, на вулицю. Вона пішла темним довгим коридором,
НАДВОЄ
, НА ДВОЄ НАДВОЄ – НА ДВОЄ
Надвоє, присл. 1. На дві частини; двозначно. Розкушу я горішок надвоє (пісня); Та запона враз захиталася і
НАДВОРІ
, НА ДВОРІ НАДВОРІ – НА ДВОРІ
Надворі, присл. Поза приміщенням, на повітрі. Надворі стемніло (Панас Мирний); Надворі дощ шумить і плеще...
НАДЗЕМНИЙ
, НАЗЕМНИЙ НАДЗЕМНИЙ – НАЗЕМНИЙ
Надземний. Який міститься над поверхнею землі, відбувається на землі; який міститься поза землею, в небесному
НАДЛЮДСЬКИЙ
, НЕЛЮДСЬКИЙ НАДЛЮДСЬКИЙ – НЕЛЮДСЬКИЙ
Надлюдський. Який перевищує звичайні людські якості, властивості, можливості; дуже сильний тощо:
НАДСИЛАТИ
, НАДІСЛАТИ НАДСИЛАТИ, НАДІСЛАТИ
-ішлю, -ішлеш. 1. Доставляти, посилати щось поштою або через когось: надсилати (надіслати) листа, надсилати
НАДХОДИТИ
, НАДІЙТИ НАДХОДИТИ, -джу, -диш, НАДІЙТИ, -ійду, -ійдеш.
1. Ідучи, їдучи, пливучи, прибувати кудись, наближатися: надходили люди, надходив
|