(...)ОЇД Кінцева частина складних слів, що вказує на схожість з чимось або походження від чогось: астероїд, кристалоїд. (...)ОДОНТ Кінцева частина складних слів, яка в назвах викопних тварин указує на те, що вони класифікуються за будовою зубів: ігуанодонт, мастодонт. (...)ОЛ Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттям "олія", "масло", "мастило": нігрол. (...)ОМА Кінцева частина складних слів – назв пухлин: міома, фіброма. О
, ОБ I
О. Як назва літери вживається в с. р.: заголовне о; як назва звука вживається в ч. р.: відкритий о; ненаголошений о.
II
О –
ОБІЙСТЯ Садиба, двір. Вона з трудом перелізла через рів і попід паркан, що обгороджував обійстя (І.Франко); До щему захотілось бодай постояти коло
ОБАБІЧ
, ОБІЧ ОБАБІЧ – ОБІЧ
Обабіч, присл. З обох боків, по обидва боки чогось; у знач. прийм. Обабіч стіною стояли молоденькі смерічки
ОБВІТРЮВАТИСЯ
, ЗВІТРЮВАТИСЯ ОБВІТРЮВАТИСЯ – ЗВІТРЮВАТИСЯ
Обвітрюватися, -ююся, -юєшся, обвітритися. Від вітру ставати пересохлим, шерхлим, потрісканим (про
ОБЕР-... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "вищий", "старший" (за посадою), "головний"; пишеться через дефіс: обер-кондуктор,
ОБЕРЕГА
, ОБЕРІГ ОБЕРЕГА, -и, д. і м. -зі, ОБЕРІГ, -егу.
Те, що оберігає від лихого, недоброго (талісмани, амулети, певні дії, обряди тощо). – Так
ОБЕРТ
, ОБІГ ОБЕРТ – ОБІГ
Оберт, -у (чого і без додатка). Повне коло руху чогось навколо власної осі; повний цикл тощо: оберт колеса, повний
ОБЕРТАЛЬНИЙ
, ОБЕРТОВИЙ ОБЕРТАЛЬНИЙ – ОБЕРТОВИЙ
Обертальний. 1. Який стосується обертання: обертальний рух. 2. Який здійснюється обертанням чогось:
ОБИДВІ обох, числ. збірн., ж. І та і ця, і одна і друга: обидві руки, обидві половинки дверей. ОБИДВА обох, числ. збірн., ч. і с. І той і цей, і те і се, і один і другий, і одне і друге: по обидва боки вулиці, в обидва кінці, обидва вуха. ОБКАЧУВАТИ
, ОБКОЧУВАТИ ОБКАЧУВАТИ – ОБКОЧУВАТИ
Обкачувати, -ую, -уєш (у чому, в що). Качаючи, перевертаючи щось з боку на бік у чомусь сипкому, липкому
ОБКИДАТИ
, ОКИДАТИ ОБКИДАТИ – ОКИДАТИ
Обкидати. 1. Закидати чимось з усіх боків: обкидати болотом, обкидати снігом. 2. Густо обшивати краї чогось:
ОБКРЕСЛЮВАТИ
, ОКРЕСЛЮВАТИ ОБКРЕСЛЮВАТИ – ОКРЕСЛЮВАТИ
Обкреслювати, -юю, -юєш. Обводити щось лініями, рисками.
Окреслювати. 1. Те саме, що
ОБЛ... Перша частина складних слів, що відповідає слову обласний; пишеться разом: облвно. ОБЛІГО невідм., с. 1. Сума загальної заборгованості за векселями. 2. Банківські книги особистих рахунків, у яких обліковують заборгованість банкові
ОБЛИЧЧЯ
, ЛИЦЕ ОБЛИЧЧЯ – ЛИЦЕ
Збігаються у значенні "передня частина голови людини" та в переносному "загальний вигляд, обриси чогось". Тільки
ОБЛИШИТИ 1. Перестати чимсь займатися, щось робити; відмовлятися від попередніх намірів, бажань тощо. Хіба ж не зогрішив він, думаючи облишити все,
ОБЛОГА
, ЗАЛОГА ОБЛОГА – ЗАЛОГА
Облога. Оточення військами укріпленого пункту; охорона, а також військо, яке здійснює таке оточення, тощо: облога
ОБМІРКОВУВАТИ
, РОЗМІРКОВУВАТИ ОБМІРКОВУВАТИ – РОЗМІРКОВУВАТИ
Обмірковувати, -ую, -уєш, обміркувати, -ую, -уєш. Ретельно обдумувати; детально розглядати,
ОБМИВАТИ
, ОМИВАТИ ОБМИВАТИ – ОМИВАТИ
Обмивати. 1. Мити кругом, з усіх боків, а також переносно. 2. розм. Тримати когось у чистоті, регулярно миючи:
ОБНІЖОК -жка. Вузька неорана смуга землі між ланами, городами тощо. Коли сонце підбилося вгору, жінки сіли снідати на обніжку (Григорій Тютюнник);
ОБОЄ обох, числ. збірн. З певним родом не пов’язаний. Обоє – молодиця й дівчинка – всміхнулися (Марко Вовчок); Обоє вони, і чоловік і жінка, не
ОБОЛОНЬ -і, ор. -нню, ОБОЛОНЯ, -і, ор. -ею. Заплавні луки. Сонце ховалось за межигірський бір.., а далекі озерця на оболоні.. і річка Почата горіли,
ОБПИРАТИСЯ
, ОПИРАТИСЯ ОБПИРАТИСЯ – ОПИРАТИСЯ
Обпиратися, обпертися, обіпруся, обіпрешся (чим на що, об що). Прихилятися до когось, чогось,
ОБРИС
, АБРИС ОБРИС – АБРИС
обрис, -у. Загальний вигляд предмета, окреслений лінією; контур, силует, риси чогось.
Абрис, -у, книжн. Те
ОБРУБАНИЙ
, ОБРУБЛЕНИЙ ОБРУБАНИЙ – ОБРУБЛЕНИЙ
Обрубаний. Дієприкм. від обрубати: акуратно обрубане гілля, обрубаний кінець.
Обрублений.
ОБСУШУВАТИ
, ОСУШУВАТИ ОБСУШУВАТИ – ОСУШУВАТИ
Обсушувати, -ую, -уєш, обсушити, -ушу, -ушиш. Робити сухим, висушувати зовні, зокола: обсушувати (обсушити)
ОБТУРАТОР
, ОБТЮРАТОР ОБТУРАТОР – ОБТЮРАТОР
Обтуратор, -а. Протез, який застосовується при дефектах піднебіння.
Обтюратор, -а. Пристрій у
ОБШУКУВАТИ
, ОШУКУВАТИ ОБШУКУВАТИ – ОШУКУВАТИ
Обшукувати, -ую, -уєш, обшукати. Робити обшук; оглядаючи все, старанно шукати когось, щось: обшукувати
ОБ’ЄМ
, ОБСЯГ ОБ’ЄМ – ОБСЯГ
Об’єм, -у. Довжина чогось у довжину, висоту й ширину, вимірювана в кубічних одиницях. Вж. зі сл.: вагона, кімнати,
ОДИНАРНИЙ
, ОРДИНАРНИЙ ОДИНАРНИЙ – ОРДИНАРНИЙ
Одинарний. Який складається з однієї частини; не подвійний: одинарна рама, одинарна
ОДНАКОВО 1. присл. Нічим не відрізняючись у чомусь від іншого; так само. Ніхто не пише, дні сходять у мене дивно однаково, без особливих вражінь
ОДНО... Перша частина складних слів, що відповідає слову один; пишеться разом: одноактний, одностайний. ОДНОГОЛОСИЙ
, ОДНОГОЛОСНИЙ ОДНОГОЛОСИЙ – ОДНОГОЛОСНИЙ
Одноголосий. Який виконується в один голос, звучить одним голосом або виконує одну мелодію: одноголосий
ОДРА
, ОДЕР ОДРА – ОДЕР
Одра, -и. Ріка в Західній Європі.
Одер, -у. Її німецька назва. ОЖЕЛЕДЬ
, ОЖЕЛЕДИЦЯ ОЖЕЛЕДЬ – ОЖЕЛЕДИЦЯ
Ожеледь, -і, ор. -ддю. Тонкий шар льоду на поверхні землі, на деревах тощо: вкриватися ожеледдю, слабка
ОЗЕРО Найменування озер, виражені відмінюваними іменниками, здебільшого не узгоджуються у відмінкові зі словом озеро: на озері Гурон, біля озера
ОКІСТ
, ОКІСТЯ ОКІСТ – ОКІСТЯ
Окіст, окосту. Частина туші тварини – лопатка або стегно; шинка.
Окістя. Сполучнотканинна оболонка, що
ОКИС
, ОКСИД
, ОКИСЕЛ ОКИС – ОКСИД, ОКИСЕЛ
Окис, -у. Вид окислу з середнім ступенем окислення речовини (на відміну від закису і
ОКРІП
, КРІП
, УКРІП ОКРІП – КРІП, УКРІП
Окріп1, окропу. Кип’яток. Жінка окропу нагріла, стали пити чай (Ю.Яновський).
Окріп2, окропу, розм.
|