(...)УРІЯ Кінцева частина складних слів, яка вказує на зв’язок з поняттям "сеча". У I
У. Як назва літери вживається в с. р.: мале у; як назва звука вживається в ч. р.: довгий у.
II
У – В
прийм. Вж. у
УВАГА
, УВАЖНІСТЬ УВАГА – УВАЖНІСТЬ
Увага. Зосередження думки або зору, слуху на якомусь об’єкті; прихильне, доброзичливе ставлення до когось, чогось
УГОРЦІ
, МАДЯРИ УГОРЦІ – МАДЯРИ
Угорці, -ів, мн. (одн. угорець, -рця). Народ, що становить основне населення Угорщини.
Мадяри, -ів, мн.
УДІЙ
, НАДІЙ УДІЙ – НАДІЙ
Удій, удою, ор. удоєм. Кількість молока, надоєного за один раз або за певний відрізок часу: разовий удій, добовий
УЗБІЧ присл. Збоку, осторонь; у знач. прийм. Павло підвівся, тихо став узбіч (М.Бажан); На бистрім шляху, узбіч садиби над глухим яром, колони
УЗБІЧЧЯ р. мн. -іч. 1. Бічна частина дороги, шосе тощо; смуга вздовж дороги; край лісу, поля та ін., а також переносно. Степан Пасюга з’їхав на
УЗВІЗ узвозу. Короткий підйом; вулиця, дорога, що простягається круто вгору. Узвозом до Дніпра йшла жінка (Є.Гуцало); Машина плавно підіймалася
УЗВИЧАЇТИ (що). Зробити звичайним, широковживаним; усталити. А ми, як здавна узвичаєно, Лиш день твій \[осені\] заяснів – Тобі одразу доручаємо Своїх і
УЗВИШШЯ р. мн. -иш. Невисока гора, височина, будь-яке підвищення на місцевості. Всміхається з узвишшя дітям Кобзар, мов світоч, над Дніпром
УЗГОДЖЕННЯ
, УЗГОДЖЕНІСТЬ УЗГОДЖЕННЯ – УЗГОДЖЕНІСТЬ
Узгодження. Надання чому-небудь відповідності до чогось, єдності з чимось; встановлення відповідності,
УЗУРПАТОР -а. Особа, яка незаконно захопила владу в країні або привласнила чужі права на щось. \[Круста:\] От я знаю сам таких, що цезаря готові
УЗУРПАЦІЯ -ї, ор. -єю. Незаконне захоплення влади або привласнення чужих прав на щось, якихось досягнень тощо. Обіймемось та підемо в левади, В поля й
УЗУРПУВАТИ -ую, -уєш, недок. і док. Незаконно захоплювати владу або привласнювати чужі права на що-небудь, якісь досягнення тощо. Пох. узурпований. УКЛАДАЛЬНИК
, УКЛАДАЧ УКЛАДАЛЬНИК – УКЛАДАЧ
Укладальник, -а. Той, хто укладає що-небудь, фахівець з укладання чогось: укладальник паркету, укладальник
УКЛАДАТИ
, ВКЛАДАТИ УКЛАДАТИ – ВКЛАДАТИ
Укладати. Офіційно домовлятися про щось, визначаючи умови, складати (угоду, союз тощо); складати,
УКРАЇНІКА
, УКРАЇНІСТИКА УКРАЇНІКА – УКРАЇНІСТИКА
Україніка. Сукупність чогось, що стосується історії, економіки, культури і т. ін. України (крім наук):
УКУС -у. 1. Дія за знач. укусити: від укусу гадюки розпухла нога. 2. Укушене місце: перев’язати руку вище укусу. УКУСИТИ
, ВКУСИТИ УКУСИТИ (ВКУСИТИ)
укушу, укусиш. 1. (кого, що). Поранити, завдати болю, впившись зубами, хоботком тощо, а також переносно: собака
УЛЬТИМО невідм., с. У банківській практиці – останній день місяця, кварталу чи року; у комерційній та біржовій практиці – останній робочий день
УЛЬТРА невідм., ч. і ж. розм. Учасники й прихильники найреакційніших, украй правих угруповань фашистського типу. УЛЬТРА... Префікс, що означає "над", "крайній", "за межами": ультразвук, ультраморфізм, ультрамікроби, ультрамодний, ультрацентрифуга. УМФОРМЕР -а. Електрична машина для перетворення постійного струму однієї напруги на постійний струм іншої напруги. УНІ... Перша частина складних слів, що означає "єдино", "одно"; пишеться разом: унівалент, уніформа. УНІВЕРСІАДА 1. Міжнародні комплексні спортивні змагання студентів. 2. Студентські змагання з чого-небудь узагалі; конкурс. УНІТАРНИЙ Об’єднаний, єдиний, який становить собою одне ціле. У словосп.: унітарна держава – форма державного ладу, за якої територія держави не має в
УНІЯ -ї, ор. -єю. 1. Об’єднання, союз держав (під владою одного монарха, на основі договору). 2. Об’єднання православної і католицької церкви під
УНЦІЯ -ї, ор. -єю. 1. Одиниця маси: в англійській системі мір – 28,350 г; у ряді країн Латинської Америки – близько 28,7 г. 2. Одиниця маси, що
УОСОБЛЮВАТИ
, УОСОБИТИ УОСОБЛЮВАТИ, -юю, -юєш, УОСОБИТИ, -блю, -биш.
1. Виражати явища природи, предмети в образах живих істот: фантастичні істоти часто
УПОВНОВАЖЕННЯ
, ПОВНОВАЖЕННЯ УПОВНОВАЖЕННЯ – ПОВНОВАЖЕННЯ
Уповноваження, р. мн. -ень. Надання кому-небудь права, дозволу діяти, говорити від чийогось імені.
УПРАВА
, ВПРАВА УПРАВА – ВПРАВА
Управа. 1. Установа, яка займається громадськими, становими та адміністративними справами: волосна управа,
УПРАВЛІННЯ
, ПРАВЛІННЯ УПРАВЛІННЯ – ПРАВЛІННЯ
Управління, р. мн. -інь. 1. Те саме, що керівництво 1: управління виробництвом. 2. зрідка. Те саме, що
УРІЗАТИ
, ВРІЗАТИ УРІЗАТИ (ВРІЗАТИ)
уріжу, уріжеш. 1. (чого). Ріжучи, відокремити частину від цілого; поранити щось: урізати шматок сала, урізати
УРАНІТ -у. Радіоактивний мінерал чорного кольору, який складається з двоокису й триокису урану з домішкою окису торію. УРАНАТ -у, мн. уранати, -ів. Сіль уранової кислоти. УРБАНІЗАЦІЯ -ї, ор. -єю. 1. Процес зосередження населення й економічного життя у великих містах. 2. Поширення рис і особливостей, властивих місту,
УРБАНІЗМ -у. 1. Тематика, пов’язана з життям великого сучасного міста. 2. Напрям у будівництві міст у XX ст., який стверджував потребу створення
УРВИЩЕ Стрімкий, прямовисний схил гори, берега тощо; глибоке провалля (звичайно між горами). Стала \[Маруся\] над якимсь урвищем (Г.Хоткевич);
УРДУ невідм., ж. Офіційна мова Пакистану й одна з основних мов Індії. УРЕМА
, УРЕМІЯ УРЕМА – УРЕМІЯ
Урема. Листяні ліси (з тополі, верби, черемхи тощо) в заплавах великих річок лісостепової, степової та
УРИВЧАСТИЙ
, УРИВИСТИЙ УРИВЧАСТИЙ – УРИВИСТИЙ
Уривчастий. 1. Який переривається через короткі проміжки; який різко обривається: уривчаста мелодія,
УРО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "сеча", "сечовина", "сечові органи"; пишеться разом: уробактерії, урогематома, урометр. УСВІДОМЛЮВАТИ
, УСВІДОМИТИ УСВІДОМЛЮВАТИ, -юю, -юєш, УСВІДОМИТИ, -млю, -миш.
Осягати розумом, сприймати свідомо, розуміти значення, сенс чогось. Щасливі
УСЛАВЛЮВАТИ
, ОСЛАВЛЮВАТИ УСЛАВЛЮВАТИ – ОСЛАВЛЮВАТИ
Уславлювати, -юю, -юєш. Величати когось, щось: уславлювати Вітчизну, уславлювати
УСТАВКА
, ВСТАВКА УСТАВКА – ВСТАВКА (УСТАВКА)
Уставка. Вишита вставлена смужка на плечах жіночої сорочки. Малинові оксамитові обшивки та уставки
УСТАНОВА
, ЗАКЛАД УСТАНОВА – ЗАКЛАД
Установа. Організація, що відає якоюсь галуззю народного господарства, торгівлі, науки, культури і працює в цій
|