(...)ХОРІЯ Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттям "поширення", "просування": антропохорія. (...)ХОРД Кінцева частина складних слів, що вказує на зв’язок з поняттями "струна", "дріт", "звук": трихорд. (...)ХРОМ
, (...)ХРОМІЯ ...ХРОМ, ...ХРОМІЯ
Кінцеві частини складних слів, що відповідають поняттям "колір", "фарба", "забарвлення": гепатохром, поліхромія. (...)ХТОН Кінцева частина складних слів, що означає "місцевий", "корінний": автохтон. Х (ха). Як назва літери вживається в с. р.: мале х; як назва звука вживається в ч. р.: пом’якшений х. ХІМ... Перша частина складних слів, що відповідає слову хімічний; пишеться разом: хімлабораторія, хімволокно. ХІМІКО-...
, ХІМІО... ХІМІКО-... – ХІМІО...
Хіміко-... Перша частина складних слів, що відповідає слову хімічний; пишеться через дефіс: … ХІРОМАНТІЯ -і, ор. -єю. Ворожіння за лініями на долонях рук (визначення характеру людини, пророкування майбутнього тощо). ХІРУРГ
, ХІРУРГИ ХІРУРГ – ХІРУРГИ
Хірург – Лікар, фахівець з хірургії.
Хірурги, -ів, ми. Родина дуже поширених морських риб з яскравим і … ХІТИН
, ХІТОН
, ХІТОНИ ХІТИН – ХІТОН – ХІТОНИ
Хітин, -у. Природний азотовмісний полісахарид, який утворює зовнішній твердий покрив членистоногих, комах, … ХАДЖ
, ХАДЖІ ХАДЖ – ХАДЖІ
Хадж, -у. Паломництво до Мекки і Медіни.
Хаджі, невідм., ч. Почесний титул мусульманина, який здійснив хадж. ХАЛІФ
, КАЛІФ ХАЛІФ, -а, КАЛІФ, -а.
У деяких мусульманських країнах – титул феодального правителя, що об’єднує світську владу з духовною. У … ХАМІТИ -ів, мн. (одн. хаміт, -а). Група народностей Північної Африки, які розмовляють спорідненими мовами. Пох.: хамітка, хамітський (хамітські … ХАРАКТЕРНИЙ
, ХАРАКТЕРИСТИЧНИЙ ХАРАКТЕРНИЙ – ХАРАКТЕРНИЙ – ХАРАКТЕРИСТИЧНИЙ
Характерний. Властивий певній особі, предмету, явищу, притаманний багатьом; типовий, … ХАРТИСТ
, ЧАРТИСТ ХАРТИСТ – ЧАРТИСТ
Хартист, -а. У Португалії – прихильник виданої в 1826 р. цензової конституційної хартії.
Чартист, -а. В … ХАРЧІ
, ХАРЧ
, КОРМ ХАРЧІ, ХАРЧ – КОРМ
Харчі, -їв, мн., рідше харч, -у, ч. і -і, ж. 1. Те, що споживають (їдять, п’ють) люди; їстівні припаси, їжа. 2. … ХАТА Крім загальновідомого "сільський будинок, приміщення та мешканці його тощо", вживається також у значенні "кімната". Дашкович примостився на … ХВИЛЕЛОМ
, ХВИЛЕРІЗ ХВИЛЕЛОМ – ХВИЛЕРІЗ
Хвилелом, -у. Дамба, що захищає морську гавань, берег тощо від хвиль.
Хвилеріз, -а. 1. Загострена … ХВИЛЮЮЧЕ
, ХВИЛЮЮЧИ ХВИЛЮЮЧЕ – ХВИЛЮЮЧИ
Хвилююче, присл. Бентежно, зворушливо; викликаючи хвилювання. – Отут станемо, – сказав Заруба, – і вони вийшли … ХЕМІ...
, ХЕМО... ХЕМІ..., ХЕМО...
Перші частини складних слів, що відповідають поняттям "хімія", "хімічний процес"; пишуться разом: … ХИЖИЙ
, ХИЖАЦЬКИЙ ХИЖИЙ – ХИЖАЦЬКИЙ
Хижий. 1. Який їсть інших тварин (про звірів, тварин); характерний для таких звірів; переносно – подібний до … ХЛІБ-СІЛЬ хліба-солі, розм. Харчі, їжа. \[Настя:\] Але як же його мовчать, коли тебе так судять-гудять за твою хліб-сіль! І хто? Рідний брат … ХЛІБО... Перша частина складних слів, що відповідає слову хлібний; пишеться разом: хлібозавод, хлібозбиральний, хлібопекарський. ХЛОР...
, ХЛОРО... ХЛОР..., ХЛОРО...
Перші частини складних слів, що відповідають слову хлор; пишуться разом: хлорангідрид, хлорацетатний, … ХЛОРОФІЛ -у. Зелений пігмент рослин, який впливає на забарвлення листя, пагонів тощо. Пох.: хлорофіловий, хлорофільний. ХЛОРОФОРМ -у. Легка, солодка на смак безбарвна рідина, що містить хлор; добрий розчинник жирів, смол тощо. Пох. хлороформний. ХМАРО... Перша частина складних слів, що відповідає слову хмара; пишеться разом: хмароподібний, хмарочос. ХМЕЛЕ... Перша частина складних слів, що відповідає слову хміль; пишеться разом: хмелезбиральний, хмелесушарня. ХМЕЛИТИ
, ХМЕЛІТИ ХМЕЛИТИ – ХМЕЛІТИ
Хмелити, -лю, -лиш, перех. 1. Додавати хмелю в який-небудь напій. 2. Робити кого-небудь хмільним; п’янити, а … ХОБІ невідм., с. Захоплення, улюблене заняття на дозвіллі. Товариш Книш, як усі занадто віддані своїй справі люди, мав своє хобі: самодіяльність … ХОЛДИНГ -у. Компанія, яка володіє контрольними пакетами акцій інших компаній; холдингова компанія. ХОЛОДНО...
, ХОЛОДО... ХОЛОДНО... – ХОЛОДО...
Холодно... Перша частина складних слів, що відповідає слову холодний; пишеться разом: холоднокровний, … ХОЛОДОК -дку. 1. Зменшено-пестливе значення від холод: ранковий холодок. Незчувся, як коротка літня ніч минала, як від ставків і озерець стало дихати … ХОНДРІОМА
, ХОНДРОМА ХОНДРІОМА – ХОНДРОМА
Хондріома. Сукупність хондріосом в одній клітині.
Хондрома. Доброякісна пухлина, яка складається з … ХОНДРИТ -у. У медицині – запалення хряща. ХОР
, ХОРИ ХОР – ХОРИ
Хор, -у. 1. Співочий колектив або гурт осіб, які разом виконують вокальні твори. Дарма, що це був не професіональний … ХОРЕЙ
, ХОРЕЯ ХОРЕЙ – ХОРЕЯ
Хорей1, -я, ор. -єм. Віршовий розмір.
Хорей2, -я. Довга палиця, якою керують запряженими оленями або … ХОРОЛОГІЯ -ї, ор. -єю. Наука про сфери поширення (ареали) окремих видів, родин та інших систематичних груп рослин і тварин. ХРАП
, ХРАПА ХРАП – ХРАПА
Храп1, -а. Нижня й середня частини перенісся тварини (переважно коня). Козаков метнув нищівний погляд на Македона і … ХРИЗО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "золотий колір", "золотий відтінок"; пишеться разом: хризоберил, хризопраз. ХРИПІТИ
, ХРОПІТИ
, ХРОПТИ ХРИПІТИ – ХРОПІТИ, ХРОПТИ
Хрипіти, -плю, -пиш. 1. неперех. Видавати горлом хрипкі (або схожі на хрипкі) звуки, мати в голосі … ХРОМАТ
, ХРОМІТ ХРОМАТ – ХРОМІТ
Хромат, -у. Сіль хромової кислоти, яку використовують у виробництві барвників, у фотографії тощо.
Хроміт, … ХРОМАТО...
, ХРОМО... ХРОМАТО..., ХРОМО...
Перші частини складних слів, що відповідають поняттям "колір", "забарвлення"; пишуться разом: хроматометрія, … ХРОНІСТ
, ХРОНІКЕР
, ХРОНІКАР ХРОНІСТ – ХРОНІКЕР – ХРОНІКАР
Хроніст, -а. Той, хто записує події в часовій послідовності; літописець.
Хронікер, -а. … ХРОНО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "час"; пишеться разом: хронобіологія, хронограма, хронометр. ХТО-НЕБУДЬ
, ХТОСЬ ХТО-НЕБУДЬ – ХТОСЬ
Хто-небудь, кого-небудь, займ. Яка-небудь людина, істота; байдуже хто. \[Палажка:\] А дома ще хто-небудь … ХТОЗНА (з підсил. част. хто й зна), присудк. сл. Невідомо, ніхто не знає. Коли позичав – знаю, а коли віддам – хтозна! (приказка); Хтозна, чи добра …
|
