В I
В (ве). Як назва літери вживається в с. р.: мале в; як назва звука вживається в ч. р.: нескладовий в, твердий в.
II
в див. у2. ВІБРО... Перша частина складних слів, що відповідає слову вібраційний; пишеться разом: вібропоглинальний, вібропресувальний, вібропрокат, … ВІВАРІЙ
, ТЕРАРІЙ
, ТЕРАРІУМ ВІВАРІЙ – ТЕРАРІЙ, ТЕРАРІУМ
Віварій, -ю, ор. -єм. Приміщення для утримування тварин з навчальною або експериментальною … ВІД
, ОД ВІД, ОД
прийм. Вж. у словосп.: від (од) радості (і з радості), кричати від (од) болю (і з болю), газета від (за) 1 січня 1998 року. ВІДІГРАВАТИ
, ГРАТИ ВІДІГРАВАТИ – ГРАТИ
У значенні "мати певне значення, вагу" вживається словосполучення відігравати роль. – Колись, щоб вижити, … ВІДІМЕННИЙ
, ВІДІМЕННИКОВИЙ ВІДІМЕННИЙ – ВІДІМЕННИКОВИЙ
Відіменний, грам. Утворений від іменника або прикметника.
Відіменниковий, грам. Утворений від … ВІДВАРНИЙ
, ВІДВАРЕНИЙ ВІДВАРНИЙ – ВІДВАРЕНИЙ
Відварний. Виготовлений відварюванням: відварне м’ясо.
Відварений. Дієприкм. од відварити; у знач. … ВІДГИН
, ВІДГІН ВІДГИН – ВІДГІН
Відгин, -у. їм. від відігнути.
Відгін, -гону. їм. від відігнати: залишки відгону гасу називаються мазутом. ВІДДІЛ
, ВІДДІЛЕННЯ
, ВІДДІЛОК ВІДДІЛ – ВІДДІЛЕННЯ – ВІДДІЛОК
Відділ, -у. 1. Частина чогось цілого: відділ мозку, відділ центральної нервової системи. 2. Частина … ВІДЕО... Перша частина складних слів, що вказує на належність поняття до зображення телевізійних, радіолокаційних та інших сигналів на екрані; … ВІДКРИВАТИ Двері, вікно, ворота, шафу, чемодан тощо – переважно розчиняти, відчиняти. Повіки своїх очей – переважно розплющувати, відплющувати. ВІДМІННИЙ 1. Який чимось відрізняється від когось, чогось, не такий, як був до цього. Лавра тих часів була дуже відмінною від сучасної (З.Тулуб); … ВІДМІНЮВАННЯ
, ВІДМІНЮВАНІСТЬ ВІДМІНЮВАННЯ – ВІДМІНЮВАНІСТЬ
Відмінювання. У граматиці – зміна за відмінками і числами іменників, прикметників, числівників та … ВІДМЕЖОВУВАТИ
, РОЗМЕЖОВУВАТИ ВІДМЕЖОВУВАТИ – РОЗМЕЖОВУВАТИ
Відмежовувати, -ую, -уєш. Відокремлювати межею ділянку землі від сусідніх ділянок, що-небудь від … ВІДПРАЦЮВАТИ
, ВІДРОБИТИ ВІДПРАЦЮВАТИ – ВІДРОБИТИ
Відпрацювати, -юю, -юєш. 1. Пропрацювати певний час; закінчити, перестати працювати. – Поглянь на свої … ВІДПУСК
, ВІДПУСТКА ВІДПУСК – ВІДПУСТКА
Відпуск, -у. 1. Видача, продаж чого-небудь: відпуск товарів, відпуск коштів, відпуск води. 2. У металургії – … ВІДРІЗНЯТИ
, РОЗРІЗНЯТИ ВІДРІЗНЯТИ – РОЗРІЗНЯТИ
Відрізняти, відрізнити, -ню, -ниш (що від чого). Я завжди вміла відрізняти публіцистику від приватних справ … ВІДРІЗНЯТИСЯ
, ВИРІЗНЯТИСЯ ВІДРІЗНЯТИСЯ – ВИРІЗНЯТИСЯ
Відрізнятися, відрізнитися, -нюся, -нишся. Бути несхожим якоюсь ознакою на інших, інше; виділятися … ВІДСТОЮВАТИ
, ОБСТОЮВАТИ ВІДСТОЮВАТИ – ОБСТОЮВАТИ
Відстоювати, -юю, -юєш. Захищати, обороняти – зі зброєю в руках, а також словами. Вж. зі сл.: вчення, … ВІДТИНОК
, ВІДТІНОК ВІДТИНОК – ВІДТІНОК
Відтинок, -нка. Частина простору або часу; відрізок. Коли в’їхали в ліс, через який проходив найнебезпечніший … ВІЗ
, ХУРА
, ПІДВОДА ВІЗ – ХУРА – ПІДВОДА
Віз, воза. Чотириколісний транспорт для перевезення вантажів і людей кінною або воловою тягою; приблизна міра … ВІЗУАЛЬНИЙ
, ВІЗУВАЛЬНИЙ ВІЗУАЛЬНИЙ – ВІЗУВАЛЬНИЙ
Візуальний. Який здійснюється неозброєним оком або за допомогою оптичного приладу: візуальне … ВІЙСЬКОВИЙ
, ВОЄННИЙ
, ВОЇНСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ – ВОЄННИЙ – ВОЇНСЬКИЙ
Військовий. Який стосується війська, військовослужбовця, призначений для потреб війни. Вж. зі сл.: … ВІЙЯ
, ВІЯ ВІЙЯ – ВІЯ
Війя, с. Дишель у воловому возі. Сергій сидів на передку, поставивши ноги на війя, поганяв биків (Григорій … ВІКО Верхня частина діжки, скрині тощо, якою їх закривають. Коровай поклали на віці од діжі (І.Нечуй-Левицький); Перші грудочки, перемішані з … ВІЛА
, ВІЛЛА ВІЛА – ВІЛЛА
Віла. Русалка. Не знайшов юнак з ким побрататись, не знайшов між хлопців побратимів, не знайшов межи дівчат посестри, … ВІН вона, воно, вони, займ. особ. В усному мовленні дехто вживає ці слова, очевидно, за звичкою, для заповнення паузи ("щоб був час подумати"), … ВІНЕЦЬ
, ВІНЦЯ
, ВІНЦЕ ВІНЕЦЬ – ВІНЦЯ – ВІНЦЕ
Вінець, -нця. 1. Коштовний головний убір, прикраса із золота, корона, зрідка – вінок, а також переносно. В … ВІРА
, ВІРУВАННЯ
, ВИРА ВІРА – ВІРУВАННЯ – ВИРА
Віра1, ім. Упевненість у здійсненні чогось; довіра; визнання існування Бога, чогось надприродного. Огидне … ВІРНИЙ 1. Який заслуговує довіри, відданий: вірний друг, вірний побратим, вірна дружина, вірна кохана, вірне серце, вірний заповітам, вірна служба, … ВІРНО присл. 1. Щиро, віддано. – Дівчино! чи любиш ти мене вірно ? Чи щиро? (Марко Вовчок); Ой чи забув ти тую дівчину, Що тебе вірно кохала? (Леся … ВІРШОВАНИЙ
, ВІРШОВИЙ ВІРШОВАНИЙ – ВІРШОВИЙ
Віршований. Дієприкм. від віршувати; у знач. прикм. – написаний віршем: віршований діалог, віршований … ВІРЯЧИ
, ВІРУЮЧИ ВІРЯЧИ – ВІРУЮЧИ
Вірячи. Дієприсл. від вірити – бути впевненим, переконаним у чомусь, приймати щось за правду; також віруючи. Коли … ВІТАТИ
, ВИТАТИ ВІТАТИ – ВИТАТИ
Вітати. 1. Звертатися з привітом, поздоровляти тощо. Добривечір, голубко! Пишу ввечері, тому так і вітаю … ВІТРОВИЙ
, ВІТРЯНИЙ ВІТРОВИЙ – ВІТРЯНИЙ – ВІТРЯНИЙ
Вітровий. Який стосується вітру; викликаний вітром; який захищає від вітру. Вж. зі сл.: порив, … ВІЦЕ-... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "заступник"; пишеться через дефіс: віце-адмірал, віце-президентський. ВАГОМИЙ
, ВАГОВИЙ ВАГОМИЙ – ВАГОВИЙ
Вагомий. 1. Який має вагу – важкість предмета: вагоме тіло. Пох. вагомість (фізична вагомість). 2. перен. … ВАЖКИЙ
, ТЯЖКИЙ ВАЖКИЙ – ТЯЖКИЙ
Майже всі значення (за деякими винятками) збігаються. Паралельно вж. зі сл.: відро, голова, рука, людина, школяр, … ВАЖЛИВИЙ
, ВАЖНИЙ ВАЖЛИВИЙ – ВАЖНИЙ
Важливий. Який має велике, особливе значення. Вж. зі сл.: вантаж, виріб, висновок, етап, договір, документ, … ВАКАЦІЇ -ій, мн. Перерва в роботі навчальних закладів, установ; канікули. Настали вакації, і він поїхав на село до батька (І.Нечуй-Левицький); – Чому … ВАКУУМ-... Перша частина складних слів, що означає розріджений стан газу або повітря в якомусь приладі чи посудині; пишеться через дефіс: вакуум-апарат, … ВАЛЛІЙЦІ
, ВАЛЛОНИ ВАЛЛІЙЦІ – ВАЛЛОНИ
Валлійці, -ів, мн. (одн. валлієць, -ійця). Народ на півострові Уельс у Великій Британії.
Валлони, -ів, … ВАЛОК
, ВАЛЬОК ВАЛОК – ВАЛЬОК
Валок, -лка. Маленький вал; деталь інструмента, механізму, машини: згрібати сіно у валки, валок граблів, валок … ВАЛОНЕЯ
, ВАЛОНІЯ ВАЛОНЕЯ – ВАЛОНІЯ
Валонея, -ї, ор. -єю. Чашечка жолудів деяких видів дуба.
Валонія. Рід зелених водоростей, поширених у … ВАЛОРИЗАЦІЯ -ї, ор. -єю. 1. Сукупність заходів для штучного підвищення ціни товару. 2. Заходи для підвищення курсу паперових грошей.
|
