А КАПЕЛЛА (іт. a cappella) - хоровий спів без інструментального супроводу, дуже поширений в народній творчості та професійній хоровій музиці , зокрема, … АБЕТКА МУЗИЧНА = алфавіт музичний
буквена система позначення звуків різної висоти, яка виникла в Давній Греції не пізніше Ш ст. до н.е. В період початку … АБРЕВІАТУРА (від лат. Abbrevio - скорочую) - знаки скорочення і спрощення нотного запису. А. використовується для позначення: повторень частини п’єси або окремих … АБСОЛЮТНИЙ СЛУХ здатність пізнавати та відтворювати висоту будь-якого звуку без попереднього слухового настроювання. Відсутність А.с. не є перешкодою для навчання … АВАНГАРДИЗМ (від фр. awant - вперед та garde - варта, загін) узагальнююча назва течій сучасного музичного мистецтва, якому притаманний розрив з традиціями … АВАНГАРДНИЙ РОК умовна назва стилів і напрямків року, які увібрали все, що набуло розвитку у рок - музиці під впливом синтезу року, джазу, фолку тощо. Терміном А.р. … АВЛОС (гр. aulos) - давньогрецький духовий музичний інструмент з подвійною тростиною, який мав від 4 до 15 бічних отворів. Діапазон - від ре малої октави … АВТЕНТИЧНИЙ КАДАНС (від гр. autentikos - головний, основний) - завершення музичного твору або музичного речення за допомогою переходу акорду домінантової функції до … АВТОР (від лат. au(c)tor - творець) - людина, що створює літературний, музичний, науковий, художній або інший твір. А. музичного твору - композитор, А. … АВТОРСЬКА ПІСНЯ умовна назва музично-поетичного твору, до якого автор створює справді художній текст, музику та який зазвичай сам виконує. До авторів кращих А.п. … АВТОРСЬКИЙ КОНЦЕРТ прилюдне виконання концертної програми, складеної з творів одного композитора. В А.к. самі автори часто виступають як виконавці - диригенти або … АВТОФОНІЯ (від гр. autos - сам і phone - звук) - у вокальній методиці - слухання співаком власного голосу. Його звучання для співака суттєво відрізняється від … АГАЧ-КОМУЗ дагестанський триструнний щипковий інструмент з видовбаним корпусом совковоподібної форми. А.-к. використовується для супроводу співу кумиками, … АГНУС ДЕЇ (лат. Agnus Dei - тілець господень, агнець божий) - католицький піснеспів; заключний розділ меси. Музика А.д. має лірично - скорботний характер. … АГОГІКА (від гр. agoge - веду, рухаю) - незначні відхилення (уповільнення або прискорення) від темпу та метру, які мають місце під час виконання і … АДАЖІО (іт. adagio - повільно, спокійно) - 1. Повільний темп. (додаток ХІ). 2. Частина твору (симфонії, концерту, сонати, квартету), яка написана в … АДАПТАЦІЯ СЛУХУ здатність слуху підсвідомо пристосовуватись до сприйняття звуку різної сили. Якщо нижчий поріг А.с. практично не обмежений, то верхнім порогом є сила … АДАПТЕР (від лат. adapto - пристосовувати) - пристрій для відтворення звукозапису. АЕД (гр. aedon) - давньогрецький співець, виконавець епічних пісень про богів та героїв, які він виконував у власному супроводі на музичному інструменті. АЕРОФОНИ (від гр. aer - повітря і phone - звук) - музичні інструменти, де джерелом звуку є стовп повітря, що знаходиться в каналі ствола інструмента. А. … АЗМАРІ ефіопський співець-сказитель, який виконує прославлення, сатири та історичні пісні, імпровізуючи текст за давніми канонами. Спів - гортанний, носовий … АЙТИС (казах., від айту - розповідати) - змагання казахських акинів, одна з форм казахського фольклору. АКАДЕМІЧНИЙ СТИЛЬ в мистецтві стиль, що відповідає традиціям, стійким правилам та встановленим зразкам, які пройшли випробування часом. АКАФІСТ (від гр. akathistos - не сидячи) - урочистий піснеспів православної церкви на честь Христа і святих, що виконується стоячи (звідси походить назва). АКИН народний музикант - імпровізатор, співак і поет в Казахстані та Киргизстані. Складаючи пісні, А. акомпанує собі на домбрі. АКОЛАДА (фр. accolade - з’єднувати дужкою) - пряма або фігурна дужка, яка з’єднує два або більше нотоносців у фортепіанних, органних п’єсах, хорових, … АКОМПАНЕМЕНТ (фр. accompagnement - супровід) - музичний супровід основної партії (мелодії) вокального чи інструментального твору. Виконується на фортепіано, … АКОРД (іт. accordo - узгодженість, злагода) - сукупність кількох (не менше трьох) різних за висотою звуків, що звучать одночасно. Найбільш поширеним є А. … АКОРДЕОН різновид хроматичної гармоніки: має дві клавіатури - кнопкову (з готовими акордами) для лівої руки та фортепіанну (з клавішами) - для правої. Це є … АКОРДИ НЕТЕРЦЕВОЇ ПОБУДОВИ сукупність з трьох (або більше) звуків, які неможливо розташувати за терціями. До А.н.п. належать ті, звуки яких розташовані за квартами (О.Скрябін, … АКОРДОВИЙ ЗВУК звук, що входить до складу акорду. А.з. є звуки будь - якого співзвуччя, які можна розташувати терціями, а в акордах нетерцевої побудови (наприклад, … АКСЕЛЕРАЦІЯ (від лат. acceleratio - прискорення) - прискорення індивідуального розвитку людини в дитячі та юнацькі роки. Процес А., крім змін росту людини, … АКТ (від лат. actus - дія) - 1. Завершена частина сценічного твору, яка відокремлюється від іншої антрактом. 2. Музика між частинами п’єси. АКУСТИКА (від гр. acuo - слухаю) - 1. Наука про звук. Розділ фізики, що вивчає властивості та закономірності звукових явищ. Поділяється на загальну А., … АКУСТИКА МУЗИЧНА Розділ акустики, що вивчає природу музичних звуків та співзвуч, а також музичні системи та фізичні закономірності музики у зв’язку з її сприйманням … АКЦЕНТ (від лат. accentus - наголос) - виділення окремого звука або акорду за допомогою його динамічного або агогічного підсилення. Позначається у нотопису … АЛІЛУЯ (гр. alleluja - хваліть бога) - прославний, урочистий релігійний піснеспів з характерним розспівом на окремих складах слова. Найкращі зразки А. … АЛЕГРЕТО (іт. allegretto) - помірно швидкий темп (див. Додаток ХІ) АЛЕГРО (іт. allegro - веселий, жвавий) - 1. Швидкий, жвавий темп (Додаток ХІ). 2. Частина твору (сонатне алегро в симфонії, концерті, сонаті … АЛЕМАНДА (фр. allemanda - німецька) - величний та плавний танець німецького походження з помірним темпом, поширений в XVI - XVIII ст. Розмір 4/4. Як елемент … АЛЬБА (провансальське alba - вранішня зоря, світанок) - ранкова пісня, музично-поетичний жанр трубадурів та мінезингерів. АЛЬБЕРТІЄВІ БАСИ виклад партії лівої руки у фортепіанній п’єсі у вигляді ритмічно розкладених за звуками акордів. Назва А.б. пов’язана з ім’ям італійського … АЛЬБОМ в практиці запису естрадної музики - довгограюча платівка, компакт-диск, аудіокасета, де записано концертну програму виконавця або групи. Подвійний … АЛЬТ (від лат. altus - високий) - 1. Низький дитячий або жіночий голос. Діапазон від а до е2. 2. Партія в хорі чи вокальному ансамблі з низьких дитячих … АЛЬТГОРН (нім. Althorn, від alt та Horn - ріг) - див. Бюгельгорни.
| 