МІ (mi) - 1. Одна із складових назв звуків, те ж саме, що Е або е. 2. Стрій транспонуючих інструментів (in E), які звучать на 4 тони нижче запису
МІ МІНОР мінорна тональність, тонікою якої є нота мі (те ж саме, що е-moll). Має один дієз біля ключа (фа - дієз). МІ МАЖОР мажорна тональність, тонікою якої є нота мі (те ж саме, що E - dur). Має чотири діези біля ключа (фа-, до-, соль-,ре - дієз). МІ-БЕМОЛЬ 1. Одна із складових назв звуків, те ж саме, що Es або e. Стрій транспонуючих інструментів (in Es), які звучать: а) на 1 1/2 тони вище запису (напр.,
МІ-БЕМОЛЬ МІНОР мінорна тональність, тонікою якої є нота мі-бемоль (те ж саме, що es-moll); має шість бемолів біля ключа (сі-, мі-, ля-, ре-, соль-, до-бемоль). МІ-БЕМОЛЬ МАЖОР мажорна тональність, тонікою якої є нота мі-бемоль (те ж саме, що Es - dur); має три бемолі біля ключа (сі-, мі-, ля-бемоль). МІЗЕРЕРЕ (лат. miserere - помилуй) - католицький спів на текст 51 псалма (Miserere mei Deus - помилуй мене, Боже). На початку XVІ ст. на цей текст з’явився
МІКРОІНТЕРВАЛІКА (від гр. mikros - маленький та intervallum - відстань) - звукова система, яка застосовує інтервали, менші за півтони та похідні від них - чвертитон
МІКРОХРОМАТИКА (від гр. mikros - маленький та kromatos – колір) - див. Мікроінтерваліка. МІКСОЛІДІЙСЬКА СЕПТИМА 1. Інтервал між І та VII ступенями в міксолідійському ладі. 2. Понижений VII ступінь натурального мажору. МІКСОЛІДІЙСЬКИЙ ЛАД давньогрецький натуральний лад, якій відрізняється від натурального мажору пониженим VII ступенем.Див. Додаток XVII. МІКШЕР (від лат. mixtus - мішаний) - електронний музично-акустичний пристрій, який має широкі сервісні можливості - еквалайзер, різноканальний підсилювач,
МІМІКА (від гр. Mimikos - наслідування) - виражальні рухи м’язів обличчя, форма виявлення почуттів і психічних станів людини, що посідає важливе місце в
МІНІАТЮРА (іт. miniatura - маленька) - невелика, досконала за формою музична п’єса для різного виконавського складу. За змістом М. може бути ліричною,
МІНІМА (лат. minima - найменша) - знак Мензуральної нотації, що з XIV ст. позначав короткий звук. МІНІМАЛІЗМ (від лат. minimum - найменше) - музичний напрямок рок - композиції, що поєднує багаторазове повторення статичної гармонії, яка постійно поєднується з
МІНЕЗИНГЕР (від нім. Minne - любов і Singer - співак) - співак любові, в Австрії та Німеччині XII - XIV ст. - поет-співак, автор і виконавець творів лицарської
МІНОР (іт. minore - менший, а також moll, від mollis - м’який) - лад, основою якого є малий (мінорний) тризвук з малою терцією (між І та V ступенями).
МІНОРНА ГАММА мелодична послідовність усіх ступенів мінорного ладу: від І до VIII вгору і від VIII до І вниз. МІНОРНИЙ ТРИЗВУК тризвук, який в стислому розташуванні послідовно має малу і велику терцію, які утворюють чисту квінту, інакше - малий тризвук. МІНСТРЕЛ-ШОУ (від англ. minstrel - служник та shows - шоу) - самобутня форма американського музичного театру, яка виникла в першій половині ХІХ ст. під впливом
МІНЬОН (від фр. mignon - малюсінький) - 1. Рояль найменшого розміру. 2. Бальний танець, близький до вальсу, поширений в Російській імперії ХІХ ст. МІРЗАІ сольний (переважно жіночий) народний танець іранського походження, поширений у Вірменії, Азербайджані та Грузії. Музичний розмір 6/8, 3/8, темп
МІРЛІТОНИ музичні інструменти з мембраною, яка підсилює та змінює тембр голосу (напр., українська очеретина - гребінець, загорнутий у цигарковий папір). МІССАЛ (від лат. missa - меса) - книга текстів і наспівів католицької служби, відома з Х ст. МІХ 1. В пневматичних і язичкових інструментах - пристрій для нагнітання повітря, який забезпечує роботу джерела звуку в баяні, акордеоні, фісгармонії,
МІШАНЕ РОЗТАШУВАННЯ таке розташування акорду в чотириголосному складі, коли інтервал між першим і третім голосами дорівнює октаві, а відстань від баса до третього голосу
МІШАНИЙ ХОР хор, до складу входять жіночі та чоловічі голоси. МАБУ = мапу
китайський і тибетський дерев’яний духовий музичний інструмент з одинарним надрізаний язичком, 6 - 7 ігровими отворами і невеликим
МАГНІТОФОН (від гр. magnetis - магніт та grapho - звук) - електричний пристрій для магнітного запису звуку на спеціальну стрічку і його наступного відтворення.
МАГНІФІКАТ (лат. magnificat - звеличує) спів католицької церкви, де висловлюється радість з приводу народження сина у діви Марії. Входить до складу вечірні.
МАДРИГАЛ (іт. madrigale - дослівно: пісня материнською мовою) - світський музично-поетичний жанр епохи Відродження, пісні якого виконувавались рідною
МАДРИГАЛЬНА КОМЕДІЯ музичний комедійний жанр, що виник в Італії XVI ст. як хоровий твір в характері мадригалу, де всі партії виконував багатоголосий ансамбль. Сюжети
МАЕСТОЗО (іт. maestoso - урочисто) - величне, урочисте виконання. МАЕСТРО (від лат. magister - керівник, учитель) - визнаний діяч в різних галузях мистецтва. МАЖОР (від лат. major - великий, а також dur, від лат. durus - твердий) - лад, основою якого є великий (мажорний) тризвук з великою терцією в основі (між І
МАЖОРНІСТЬ якісна характеристика музики, створеної в мажорі, педагогічне поняття, запропоноване Д.Кабалевським. МАЖОРНА ГАМА мелодична послідовність усіх ступенів мажорного ладу від І до VIII - у русі вгору і від VIII до І - вниз. МАЖОРНИЙ ТРИЗВУК великий тризвук, який у стислому розташуванні має послідовність великої і малої терції, що утворюють чисту квінту. МАЖОРО-МІНОР особлива об’єднана система, яка сполучає однойменні лади - мажор і мінор однієї тональності, а обидві терції ладу використовуються як рівноправні.
МАЗУРКА (польске masur - житель провінції Мазовія) - польський народний танець з чітко визначеним ритмічним малюнком, різкими акцентами на будь - яких долях
МАЙСТЕРНІСТЬ високий рівень вправності у певному виді музичної діяльності, який передбачає наявність професійних знань, умінь, навичок, характеризуючи музиканта
МАКАМ (араб. розташування пальців на грифі інструмента) - ладово - мелодична модель арабської, іранської й турецької музики,комплекс поспівок,
МАКАМАТ мистецтво макамів, їх сукупність, створення і виконання макамів. МАКОМ 1. Узбецько - таджицький різновид макама, де сформувалась система з шести ладів - шаш-маком, в якій кожний лад має власну назву і символізує певну
МАКСИМА (лат. maxima - найдовша) - знак мензуральної нотації, що позначав найбільшу тривалість звуку. МАЛА ОКТАВА частина музичного звукоряду. Звуки М.о. позначаються:
1) в басовому ключі від ноти до між другою і третьою лінійкою до ноти сі над п’ятою
|