ОБІДНЯ ранкове богослужіння православної церкви, яке обіймає понад 12 гімнів а капела. Відповідає католицькій або протестантській месі. ОБІХОД співацька книга щоденних співів православної церкви, яку утворюють співи добового циклу - всенощна і літургія. О. сформувався з співів Кондакаря і
ОБІХОДНІ ЛАДИ натуральні лади, які засновані на обіходному звукоряді і через квартову структуру не мають октавної побудови, а поділяються на автентичні (з кінцевим
ОБДАРОВАНІСТЬ індивідуальна своєрідність потенційних задатків людини, які свідчать про те, що вона може досягти значних успіхів в певній галузі діяльності,
ОБЕРЕК = обертас
польський народний парний танець, що виконується після повільного куяв’яку. Музичний розмір 3/8 або 3/4 з акцентом на третій долі кожного
ОБЕРНЕНИЙ КОНТРАПУНКТ складний контрапункт, який передбачає обернення мелодій початкового з’єднання - всіх (повнийО.к.), однієї або кількох (неповний О.к.), зі зворотним
ОБЕРНЕННЯ ІНТЕРВАЛУ перенесення нижнього звуку інтервалу на октаву вгору або верхнього - на октаву вниз. У О.І. великий інтервал дає малий, збільшений - зменшений і
ОБЕРНЕННЯ АКОРДУ такий вигляд терцевої побудови акорду, коли нижнім є не основний тон, а його інший складовий звук . Існують такі О.: а) перше, де нижнім є терцевий
ОБЕРНЕННЯ ТЕМИ = протирух
= інверсія
повторення теми або мотиву із заміною кожного висхідного інтервалу теми рівним низхідним і навпаки. ОБЕРТОНИ (нім. Obertone - високий тон) - призвуки, які входять до спектру музичного звуку, збагачуючи основний тон. Склад О. визначає тембр звуку. Див.
ОБЕЧАЙКА бічна частина корпусу струнних дерев’яних музичних інструментів (скрипкові, гітара та інші), яка з’єднує верхню і нижню деку. О. барабана зветься
ОБЛІГАТО (іт. obligato - обов’язковий) - 1. Назва обов’язкової для виконання партії інструмента в музичному творі. Позначка О. є альтернативою щодо ad
ОБРАЗ МУЗИЧНИЙ узагальнене віддзеркалення в музиці явищ дійсності і духовного світу людини, де засобами музики через одиничне, конкретне типізується загальне,
ОБРОБКА видозмінювання музичного твору шляхом гармонізації, аранжування або транскрипції. Найширше застосування маєО. щодо народних мелодій, хоча термін О.
ОБРЯДОВА МУЗИКА музика, яка супроводжує обрядові ритуали - весілля, родини, поховання, обряди, пов’язані з народними та релігійними святами, жнивами, сівбою тощо. ОДЕОН (гр. Odeon) - будівля в античних Афінах, де відбувались музичні змагання. ОДНОГОЛОССЯ мелодичний склад музики, який характеризується однією мелодичною лінією (голосом) без поєднання з іншими голосами або інструментальним супроводом. ОДНОЙМЕННІ ТОНАЛЬНОСТІ пари тональностей, які мають однакові тоніки, але різну ладову побудову. (Див. Мажор і Мінор). ОДНОРІДНИЙ ХОР хор, до складу якого входять виключно однорідні голоси (дитячі, жіночі та чоловічі). ОДНОТЕРЦEВІ ТОНАЛЬНОСТІ пари тональностей різних ладів, де тонічні тризвуки мають спільну терцію (напр. C-dur і cis-moll, H-dur і c-moll). ОДНОЧАСТИННИЙ ТВІР музичний твір без поділу на окремі частини на відміну від творів циклічної форми. ОЖРАГІС (від лит. ozio ragas - козячий ріг) - литовський народний духовий інструмент з козячого рогу з 2 - 6 ігровими отворами. Звукоряд діатонічний.
ОЖЯЛІС (лит. ozelis-козеня) - литовський народний танець. Музичний розмір 2/4 з акцентами на другій чверті кожного другого такту. Темп помірний. ОКАРИНА (іт. okarina - дослівно гусеня) - духовий інструмент з глиняним корпусом яйцеподібної форми. Має патрубок з свистковим отвором для видобування звуку
ОКТАВА (лат. octava - восьма) - 1. Інтервал, який охоплює вісім ступенів. Позначається цифрою 8. Чиста О. має 6 тонів, зменшена О. - 5 1/2 тонів, збільшена
ОКТАВНЕ ТРАНСПОНУВАННЯ перенесення звуків на октаву вгору або вниз. Для позначення О.т. використовується спеціальний знак (8 - - - - -), який пишуть над або під нотами, які
ОКТЕТ (від лат. okto-вісім) - 1. Ансамбль, що складається з восьми виконавців. 2. Твір для восьми виконавців з окремою партією укожного. ОКТОЇХ (від гр. оkto - вісім та іcho - глас) - співацька книга православної церкви. Існують два О.- богослужбовий, де викладено лише тексти, і співацький,
ОКТОЛЬ (від лат. okto-вісім) - восьмидольна ритмічна фігура, яка утворюється шляхом поділу кожної долі квартолі на дві частини (див. Додаток XV). ОЛ СТАРС (англ. all stars - всі зірки) - ансамбль, який складається з відомих музикантів, чий рейтинг популярності визначається шляхом опитування критиків або
ОЛІМПІАДА МУЗИЧНА (від. гр. Olimpios) - 1. Форма музичних свят в Давній Греції, яка була складником спортивних змагань, відроджених в ХІХ ст. за ініціативою П. де
ОЛЕН жанр казахської народної пісні, яку виконували народні співаки - оленші. ОЛЕНШІ казахський народний співак і поет, виконавець створених на власні вірші та мелодії традиційних пісень, які мають регіональні відмінності в кожному
ОЛИМ-ШУВИР марійський народний інструмент з тростини або соломини з 2 - 3 ігровими отворами, подібний до дудочки. Звукоряд діатонічний, звук пронизливий.
ОЛОНХО якутський героїчний епос, який склався в XIV - XV ст. і має близько 15 тисяч віршованих рядків. Виконується співаками без інструментального супроводу
ОЛОНХОСУТ якутський народний виконавець епосу Олонхо. ОЛЯНДРА молдавський народний хороводний танець. Музичний розмір 3/8. Темп помірний. Виконується як перший урочистий танець на весіллі. ОПЕРА СПАСІННЯ І ЖАХІВ жанр опери часів французької революції XVIII ст. Такі опери створювали А. Бертон, А.Гретрі, Ж.Лесюер. ОПЕРА-БАЛЕТ (фр. opera - ballet) - музично-театральний жанр, який виник у Франції на межі XVII - XVIII ст. і включав пролог та 3 - 4 сюжетно не пов’язаних
ОПЕРА-СЕМІСЕРІА (іт. opera semiseria - напівсерйозна опера) - жанр опери, який за художнім змістом знаходиться між оперою -серія і оперою - буффо. До О.с. належать
ОПЕРА-СЕРГА (іт. opera seria - серйозна опера) - жанр італійської опери, який виник наприкінці XVII ст., О.-с. створювалась на героїко -міфологічний або
ОПЕРЕТА (іт. operetta - маленька опера) - музично - сценічна вистава переважно розважального характеру, яка поєднує монологічне і діалогічне мовлення з
ОПРИШКИ український народний чоловічий танець, що виконується в швидкому темпі. ОПУС (лат. opus - твір, праця) - 1. Порядковий номер, який надається музичному твору чи збірці творів автором або видавцем під час публікації. О. не
ОРГАН (лат. organum, від гр. organon - знаряддя, інструмент) - конструктивно складний клавішно-пневматичний (духовий) інструмент,який походить від
ОРГАНІСТ музикант - виконавець на органі. ОРГАНІСТРУМ (лат. organistrum) - старовинний струнний музичний інструмент, подібний до колісної ліри.
|