ПІАНІНО (іт. pianino - невелике фортепіано) - різновид фортепіано прямокутної форми з вертикальним розташуванням деки та клавіатурою на передній стінці.
ПІАНОЛА приставний пристрій, що перетворює звичайне піаніно на механічне. Винайдений в 1895 році Е.Вотеєм. ПІВТОН найменша відстань між двома звуками в сучасній музичній системі, інтервал, що є мірою для визначення кількісної величини всіх інтервалів; одна
ПІДБОРІДНИК спеціальний пристрій у скрипки та альта, який допомагає підтримувати інструмент підборіддям під час гри. ПІДГОЛОСКОВА ПОЛІФОНІЯ вид поліфонічного багатоголосся (хорового, ансамблевого, вокально - інструментального), притаманного бєларуській, російській, українській народній
ПІДГОЛОСОК 1. Відхилення - варіант основного голосу бєларуської, російської та української народної пісні, елемент народної підголоскової поліфонії. 2. Верхні
ПІДГРИФОК клиноподібна дерев’яна деталь струнних музичних інструментів (скрипка, альт, віолончель, контрабас і т.д.), яка застосовувалась в XVI - XVIII ст.,
ПІДСВІДОМЕ психічні процеси, які пов’язані з свідомістю, але відбуваються під її порогом та впливають на її перебіг, а з відповідною зміною умов можуть
ПІДСПІВУВАЧ співак, що вторить співу головного виконавця або супроводжує співом гру на музичному інструменті. ПІДСТАВКА = кобилка
1. Деталь струнних музичних інструментів у вигляді вертикальної дерев’яної пластинки, яка встановлюється на верхній деці, виконує роль
ПІДТЕКСТОВКА написання віршованого тексту для заздалегідь створеної мелодії. П. досить поширена в практиці авторів поп-пісень. ПІККОЛО (іт. piccolo - малий, маленький) - 1. Музичні інструменти будь-якої родини, що відрізняються найменшими розмірами та більш високим розташуванням
ПІЛА-УЙН узбецький народний жіночий танець, який зображує процес виготовлення шовку і виконується в супроводі дойри. ПІСЕННІСТЬ 1. Наспівність, мелодійність, пісенний склад мелодії. 2. Термін, запропонований Д.Кабалевським для визначення сукупності характерних ознак пісні в
ПІСЕННИК 1. Збірка популярних пісень, романсів та інших творів, призначених для вокального виконання, яка часто містить лишемелодію і текст твору. 2. Співак,
ПІСНЕСПІВ – узагальнена назва церковного одноголосного співу з служби Божої.. ПІСНЯ (лат. cantus, іт. canzone, фр. chanson, англ. song, нім. Lied тощо) - найбільш поширена форма вокальної музики, яка поєднує поетичний та музичний
ПІСТОН (від іт. pistone - поршень) - 1. Вентиль циліндричної форми у мідних духових інструментів. 2. Скорочена назва корнет-а-пістона. ПІФІГОРІВ СТРІЙ математичне обґрунтування висотних співвідношень ступенів звукоряду музичної системи за методом піфагорійців, яке характеризує частоту коливань через
ПІФАГОРІЙЦІ прибічники давньогрецької наукової школи (6 – 4 ст. до н.е.), заснованої Піфагором в Кротоні, які розробили основиєвропейської теорії музики,
ПІФЕРО (іт. piffero) - 1. Італійський народний пастуший духовий інструмент з трьома ігровими отворами та подвійною тростю, попередник флейти пікколо.
ПІХОТНИЙ РІЖОК духовий серпоподібний мундштучний інструмент без вентилів. Застосовувався в XVIII - XIX ст. фельд’єгерямита в піхотних з’єднаннях. ПІЦИКАТО (від іт. pizzicato - щипком) - 1. Спосіб гри на смичкових музичних інструментах, коли звук видобувається не смичком, а щипком пальця. 2.
ПА (фр. pas - крок) - 1. Танцювальний крок, що характеризується певною поставою ніг. 2. Поєднання танцювальних кроків, яке застосовується протягом
ПА Д’АКСЬОН (від фр. pas - крок та action - дія) - танець з балету, пов’язаний з розвитком сюжету, що розкриває зміст балетної сцени. ПА-ДЕ-ДЕ (фр. pas de deux - танець вдвох) - одна з основних танцювальних форм класичного балету, яка має таку побудову: спільний вихід - антре; парна лірична
ПА-ДЕ-КАТР (фр. pas de quatre - танець чотирьох) - 1. Бальний танець англійського походження. Музичний розмір - 12/8. 2. В балеті - танець чотирьох виконавців. ПА-ДЕ-ПАТІНЕР (фр. pas de patiner - танець ковзаняра) - бальний танець російського походження. Музичний розмір - 4/4. ПА-ДЕ-ТРУА (фр. pas de trois - танець утрьох) - танцювальна форма в класичному балеті, яку виконують три виконавці (дві жінки і чоловік). Від па-де-де
ПАВАНА (від лат. pavo - пава, павлин) - старовиний бальний танець іспанського чи італійського (назва походить від міста Падуя) походження: темп повільний,
ПАЛЕОГРАФІЯ МУЗИЧНА (від гр. раlaios - старовинний, древній і grapho - пишу) - музично-історична дисципліна, яка вивчає давні системи запису музики, еволюцію музичних
ПАЛОТАШ (угор. palota - палац) - угорський бальний танець, який складається з трьох частин: лашан (повільно), чифра (прикраса), фриш або фришка (свіжо,
ПАНДЕЙРА (від ісп. pandeіro) - бразильський ударний музичний інструмент з родини ідіофонів, який складається з чотирикутної дерев’яної рамки і серединної
ПАНДЕРО (ісп. pandero) - іспанський ударний інструмент з родини ідіофонів, подібний до бубна. ПАНДУРІ грузинський народний дво-,три-струнний щипковий інструмент. Діапазон - в межах двох октав. Звук видобувається щипком, ударом одним пальцем або
ПАНТАЛЕОН = панталон
(нім. Pantaleon, Pantalon) - 1. Музичний інструмент, подібний до цимбал, винайдений Панталеоном Хебенштрайтом в 1690 році. Діапазон - 5
ПАРАДИГМА (від гр. paradeigma - приклад, зразок) - 1. Наукова теорія, система понять, які охоплюють суттєві риси певної сфери дійсності, в музиці - понятійний
ПАРАДНИЙ МАРШ (фр. parade - пишний) - величний за характером урочистий марш для виконання на військових парадах. ПАРАЛЕЛІЗМ (від гр. parallelos - дослівно: той, хто йде поруч) - рух голосів із збереженням одного інтервалу між ними (П. терцій, квінт, секст і т.д.). Рух
ПАРАЛЕЛЬНІ ТОНАЛЬНОСТІ 1. В класичній мажорно - мінорній системі ладів - дві тональності протилежного нахилення (мажорна й мінорна), які мають однаковий склад основних
ПАРАЛЕЛЬНЕ ГОЛОСОВЕДІННЯ одночасний рух двох голосів в одному напрямку - вгору або вниз з дотриманням одного інтервалу між ними. ПАРАПАКЗУК вірменський народний духовий інструмент, подібний до волинки. Застосовується для сольної та ансамблевої гри, а також акомпанементу. ПАРАФОНІЯ (відгр. para - поруч і phone - звук, голос) - 1. У візантійський теорії музики - якість консансів кварти і квінти, яка відрізняється від антифонії
ПАРТІЯ (від лат. pars - частина). 1. Голос або голоси музичного твору для одного чи однорідної групи виконавців. 2. Розділ експозиції і репризи сонатної
ПАРТИТА (від іт. partire - поділяти на частини) - 1. В XVI - XVII ст. - одна з назв варіаційного циклу (Д.Фрескобальді, К.Джезуальдо). 2. В XVII - XVIII ст.
ПАРТИТУРА (від іт. partitura - поділ, розподіл) - система роздільного запису на кількох нотоносцях, розташованих колонкою і поділених спільними тактовими
|