ФІГУРА (від лат. figura - зовнішність, образ, зображення, якість, форма) - 1. Характерна група звуків (мелодична Ф.) або ритмічних долей (ритмічна Ф.), яка
ФІГУРАЦІЯ (від лат. figuro - утворюю, формую, зображаю) - ускладнення музичної фактури шляхом введення мелодичних чи ритмічних елементів. Існують такі види Ф.:
ФІДЕЛЬ (від лат. fides - струна) - струнний смичковий інструмент, попередник родин віол та скрипок. Застосовувався менестрелями та жонглерами як сольний
ФІЛ = файл
(англ. fill - заповнювати) - інструментальний відіграш - відповідь у блюзі. ФІЛІРУВАННЯ = філіювання
(іт. filare - послаблювати, відпускати) -вокальний прийом, що полягає в поступовому зменшенні (або збільшення) сили звуку на
ФІЛАРМОНІЯ (від гр. phileo - люблю і harmonia - гармонія) - концертна організація, яка пропагує музичні твори та виконавську майстерність. Ф. були організовані
ФІЛД-КРАЙ (англ. field - поле і cry - план) - жанр негритянського фольклору, різновид трудової пісні-перегуку, яку виконували негри -раби під час роботи на
ФІНАЛ (іт. finale - останній, кінцевий, остаточний) - 1. Остання частина циклічного музичного твору (сонати, симфонії, концерту і т.д.), яка підводить його
ФІНАЛІС (іт. finalis - кінцевий, граничний) - 1. Заключний тон в церковних ладах, що виконує функцію основного тону, наближену до тоніки, і сприймається як
ФІОРИТУРА (іт. fioritura - квітування) - віртуозні мелодичні прикраси (найчастіше у вокальній музиці). Див. Орнаментика, Колоратура. ФІСГАРМОНІЯ (гр. phis - міх і harmonia - гармонія) - пневматичнийязичковий інструмент з фортепіанною клавіатурою. Натискаючи на педалі ногами (в деяких Ф. існує
ФІСТУЛА (від лат. fistula - дудка, трубка) - 1. Назва високого регістру чоловічого голосу, яка вийшла з вжитку (див. Фальцет). 2. Старовинна назва
ФІТА буква грецької абетки, яка застосовувалась в крюковій нотації для позначення особливо тривалих мелодій певного гласу.В знаменному співі нараховується
ФА (fa) - 1. Одна з складових назв звуків, те ж, що F або f. 2. Стрійінструментів (in F), які звучать: а) на 3 1/2 тони нижче написання (англійський
ФА-ДІЄЗ МІНОР мінорна тональність, тонікою якої є фа-дієз (теж, що fis-moll). Має три дієзи біля ключа (фа-, до-, соль-дієз). ФА-ДІЄЗ МАЖОР мажорна тональність, тонікою якої є фа-дієз (те ж, що Fis-dur). Має шість дієзів біля ключа (фа-, до-, соль-, ре-, ля-, мі-дієз). Енгармонічно
ФА-МІНОР мінорна тональність, тонікою якої є нота фа (те саме, що f-moll). Має чотири бемолі біля ключа (сі-, мі-, ля-, ре-бемоль). ФА-МАЖОР мажорна тональність, тонікою якої є нота фа (те саме, що F-dur). Має один бемоль біля ключа (сі-бемоль). ФАГОТ (іт. fagotto - вузол, в`язка) - дерев`яний духовий язичковий музичний інструмент з конічним стволом та подвійною тростиною.Звук Ф. сильний, гучний,
ФАКТОР (від лат. facio - роблю) - рушійна сила, причина певногоявища або процесу. Ф. поділяються на зовнішні щодо особистостіта внутрішні, закладені в самій
ФАКТУРА (лат. factura - виготовлення, обробка, побудова) - 1. Сукупність засобів музичної виразності, конкретне оформлення музичної тканини. Елементами Ф. є
ФАЛЬСОБОРДОН (від іт. falsobordone - несправжній бас) - див. Фобурдон. ФАЛЬЦЕТ (іт. falsetto, від falso - удаваний, несправжній, штучний) -найвищий регістр чоловічого співацького голосу, коли під час звукоутворення голосові
ФАНДАНГО (ісп. fandango) - 1. Загальна назва великої групи іспанських парних танців, що побутували під різними назвами (малагенья, грандина, ронденья,
ФАНКИ (англ. funky - той, що ухиляється, боягуз) - виконавський стиль сучасного джазу, започаткований музикантами хард-бопу наприкінці 1950 років, гітарний
ФАНФАРА (іт. fanfara) - 1. Мідний духовий інструмент подібний до труби без вентилів, натуральна труба (сигнальний ріжок, горн). 2. Сигнал для труби,
ФАНФАРНИЙ МАРШ військовий марш з урочистими сигнальними темами, які виконують фанфари, прикрашені прапорами з емблемами, золотими шнурами та кистями. Ф.м. надає
ФАРАНДОЛА (фр. farandole) - старовинний провансальський народний танець, який виконували під час християнських календарних свят, проносячи перед танцюристами
ФАЦИЛІТАЦІЯ (від лат. faclies - образ, обличчя) - підвищення продуктивності праці людини під впливом присутніх. Ф. є важливим чинником успіху музиканта
ФЕРМАТА (іт. fermata - зупинка, затримка) - 1. Зупинка музичного руху (темпу), яка дозволяє збільшувати тривалість звуків або паузбез зміни музичного
ФЛАЖОЛЕТ (фр. flagolet - флейточка, свиріль) - 1. Невелика поздовжня флейта високого регістру, різновид блокфлейти, виготовлена з слонової кістки або самшиту,
ФЛАМЕНКО (ісп. flamenko - циганський) - музичний стиль, пов`язаний з традиціями іспанських циган: музика, пісні, танці, гра на гітарі в стилі Ф., якому
ФЛЕЙТА (від лат. flatus - подув) - духовий музичний інструмент, де звук видобувають, вдуваючи повітря безпосередньо в канал. Існують два основні види Ф. -
ФЛЕЙТА ПАНА 1. Загальна назва родини багатоствольних флейт. 2. Набір відкритих згори трубок різного розміру з тростини, бамбуку, комишу та ін. трубок, з`єднаних
ФЛЕКСАТОН (від лат. flexus - вигнутий і тон) - язичковий ударний інструмент, де вібратором є сталевий язичок. Звук має дзвінкий, ззавиванням. Застосовується в
ФЛОЯРА = фрила
= фрела
= флоера
= довбушівка
флояра, фрила, фрела, флоера, довбушівка і т.д. - українська дерев`яна відкрита поперечна флейта з 6
ФЛЮГЕЛЬ (нім. Flugel - крило) - стара назва клавішних музичних інструментів з крилоподібним корпусом, в XVII ст. - різновидів клавесину, з XVIII ст. -
ФЛЮГЕЛЬГОРН (від нім. Flugel - крило і Horn - ріг) - мідний духовий широкомензурний музичний інструмент, що за зовнішнім виглядом нагадує трубу або
ФОБУРДОН (фр. faux-bourdon - фальшивий бас) - 1. Англійський різновид дисканта, що походить від гімеля. 2. Нижній голос англійського органума, що додавався
ФОЛІЯ (порт. folia - гучні веселощі) - народний танець португальського походження, який виконували переодягнені жінками чоловіки, що поводились шумно, наче
ФОЛК-РИВАЙВЛ (англ. folk revival - народне відродження) - напрямок року, який виник і поширився наприкінці 1950 - початку 1960-х років. Ф.р. ґрунтувався на
ФОНІЗМ (від гр. phone - голос) - характер звучання музики, що визначається акустичними особливостями її відтворення, структурою акордів, інтервалами,
ФОНАСТЕНІЯ (від гр. phone - голос і stenos - вузький) - хвороба співаків, що виявляється у швидкій втомлюваності голосового апарату,погіршенні інтонації, зміні
ФОНАЦІЯ (від гр. phone - голос) - складний нервово-руховий процес взаємодії усіх органів і систем голосового апарату, який за участю та під контролем
ФОНЕМАТИЧНИЙ СЛУХ (від гр. phonema - слово, звук, голос) - вид слуху, який забезпечує розрізнення звуків мовлення як фонем,що забезпечує правильну вимову, сприйняття
ФОНОГРАФ (від гр. phone - звук і grapho - пишу) - апарат для записування і відтворення звуку, який в 1877 році винайшов Т.Едісон. ФОНОЛА (від гр. phone-звук) - фортепіано з спеціальним пристроєм для гри без участі виконавця - піаніста (механічне фортепіано). ФОНОПЕДІЯ (від гр. phono - звук, голос і paidos - дитина) - практичний метод розвитку голосу (ФМРГ), розроблений В.Ємельяновим для диригентів-хормейстерів
|