...АНДРІЯ (гр., чоловічий)
у складних словах вказує на їхнє відношення до чоловіка або чоловічої статі
протерандрія. ...АНТРОП (гр., людина)
в складних словах відповідає поняттю "викопна людина"
пітекантроп, синантроп. ...АРІЙ (лат., площа)
кінцева складова іншомовних слів, що означає місце для певної цілі.
колумбарій. А ДЖІОРНО (іт., як у день)
штучне освітлення, яке імітує денне світло. А КАПІТЕ (лат., від розділу)
1. Перший рядок нового розділу.
2. Частина тексту, яка починається з абзацу.
Див. також:
абзац А КАПЕЛА (іт.)
хоровий спів без інструментального супроводу. А ТЕМПО (іт.)
у попередньому темпі; повернення під час виконання музичного твору до попереднього темпу.
Див. також:
темп А-КОНТО а-конто; с.
(іт., в рахунок)
фін. в рахунок платежу; попередній платіж, здійснюваний імпортером на підставі рахунків експортера. А-МЕТА (іт.)
надвоє; однаковий зиск і втрати. А... (гр.)
префікс, що означає заперечення, відсутність
алогічний, афонія, анаероби.
Див. також:
префікс АЇД Аїд; ч.
(гр.)
1. У давньогрецькій міфології - бог підземного світу і царства мертвих; втілення потойбічного світу.
2. Міфологічне підземне царство … АЇР аїр; ч.
(тюрк.)
бот. багатолітня трав'яниста рослина, корінь якої містить ефірне масло. АА (кельт., вода, ріка)
назва багатьох річок у Данії, Німеччині, Нідерландах, Швейцарії, Прибалтиці.
Курляндська Аа (тепер Лієлупе), Ліфляндська Аа … АБ'ЮДИКАЦІЯ аб'юдикація; ж.
(лат.)
відсудження якоїсь речі. АБ'ЮРАЦІЯ аб'юрація; ж.
(лат., клятвено відрікаюсь)
прилюдне зречення віри або своїх переконань. АБІДОСЬКИЙ КАМІНЬ (вл.)
родовідна скрижаль єгипетських фараонів, знайдена серед руїн м. Абідоса (Мала Азія). АБІОГЕНЕЗ абіогенез; ч.
(гр., а... та біогенез)
1. Самозародження.
2. Теорія виникнення живих істот з неорганічних речовин.
Див. також:
біогенез,
генезис АБІОГЕННИЙ абіогенний
той, що виник з неорганічної речовини. АБІОТИЧНИЙ анабіотичний
(гр., життєвий)
неорганічний або позбавлений життя; А-ні фактори - сукупність умов зовнішнього неорганічного середовища, що … АБІСАЛЬ абісаль; ж.
(гр., безодня)
зона найбільших морських або океанічних глибин (понад 2000 м).
Див. також:
абісоліти,
абісопеліти,
абісофіли АБІСАЛЬНИЙ абісальний
(гр.,бездонний)
глибоководний;
- абісальна зона
- абісальні відклади
Див. також:
абісаль АБІСОЛІТИ (гр., безодня і ...літ)
глибинні породи. АБІСОПЕЛІТИ (гр., безодня і трясовина, гуща)
всі види осадочних відкладів, що утворюються на глибині понад 2000 м. АБІСОФІЛИ (гр., безодня і ...філ)
тварини, що живуть на великих (понад 2000 м) глибинах океанів. АБІТУРІЄНТ абітурієнт; ч.
(лат., той, що збирається йти)
1. Випускник середнього навчального закладу.
2. Вступник до вищого чи середнього спеціального … АБІЦИН лікарський препарат; являє собою суміш одержуваних з листків наперстянки шерстистої глюкозидів А, В і С, звідки й назва.
Застосовують при серцевій … АБАБ (тур.)
вільний матрос у Туреччині. АБАВАН (фр.)
дашок над дверима, над вікном для захисту від дощу і снігу. АБАЖУР абажур; ч.
(фр.)
1. Дашок, ковпак різної форми на лампі.
2. Вікно, прорізане навскіс.
3. заст. Щит на вікнах у в'язницях, що пропускає світло … АБАЗ абаз; ч.
східна дрібна срібна монета. По імені перського шаха Аббаса І (1587-1629 рр.). АБАЗІЯ абазія; ж.
(гр., а... і ходіння)
мед.
втрата здатності ходити, зокрема внаслідок захворювання нервової системи.
Див. також:
астазія АБАЗИНИ одн. - абазин, ч.; абазинка, ж.
(самоназва - абаза)
кавказька народність. Проживають в Карачаєво-Черкесії, Адигеї, Туреччині. АБАК абак; ч.
(гр., дошка)
1. іст. Лічильна дошка у давніх греків і римлян у вигляді рамки з поперечними стержнями з нанизаними на них кульками; … АБАКА абака; ж.
(ісп.)
1. Те ж саме, що й абак 1.
2. Манільське прядиво, з якого виготовляють корабельні снасті, канати, мотузки, снопов'язальний шпагат … АБАЛІЄНАЦІЯ (лат.)
юр. у римському праві - вивласнювання майна. АБАНАЦІЯ (лат., юр.)
вигнання чужинця на рік поза межі вітчизни. АБАНДОН абандон; ч.
(фр., відмова)
юр. 1. Відмова від нерухомості у зв'язку з її неприбутковістю, непродуктивністю, заборгованістю за нього.
2. Відмова … АБАТ абат; ч.
(лат., батько, іт.)
1. Настоятель, архімандрит, ігумен католицького монастиря (абатства).
2. Особа, яка має юридичне право на прибутки з … АБАТСТВО абатство; с.
(лат., іт.)
1. Католицький монастир, обитель, лавра з маєтністю, що його очолює абат або абатиса.
2. Звання абата.
3. "Трудове … АБАХТА (нім.)
гауптвахта, військова сторожівля.
Див. також:
гауптвахта АББЕ ЧИСЛО характеристика дисперсії оптичного скла. Обчислюють за співвідношенням (nD - 1)/(nF - nC), де nD, nF, nC - показники заломлення скла для спектральних … АБВЕР (нім.)
військова розвідка і контррозвідка у Німеччині у 1919-40 рр. АБД (араб.)
1. Слуга, раб.
2. Частина власних імен (Абдалла - раб Аллаха).
3. Мандрований дервіш у Середній Азії та Індії.
Див. також:
абу АБДЕРА (гр.)
місто у Фракії, за легендами, засноване Гераклом у пам'ять про його друга Абдера, який був розірваний конями Діомеда. АБДЕРИТИ (гр.)
1. Мешканці старовинного грецького міста Абдери, наївність і недоумство яких стали афоризмом. АБДЕРИТИЗМ (гр.)
1. За Цицероном, погляди на світ абдеритів, які вважали, що людські знання не здатні до подальшого розвитку.
2. Обмеженість розумових … АБДЕСТ (перс.)
мусульманський обряд обмивання перед молитвою.
| 