...ІАТРІЯ (гр., лікування)
у складних словах означає певну галузь медицини, напр., педіатрія. ІЄНА зоогігієна; ж.
грошова одиниця Японії, поділяється на 100 сенів. І. називались старовинні золоті й срібні монети Японії. ІЄРАРХІЯ ієрархія; ж.
(гр., від священний і влада)
1. Тип структурних відносин у складних багаторівневих системах, які характеризуються упорядкованістю, … ІЄРАТИЗМ ієратизм; ч.
(гр., обрядовий, священний)
зумовлені релігійно-канонічними вимогами урочиста застиглість і абстрактність зображуваних постатей, … ІЄРАТИЧНИЙ ієратичний
(гр., обрядовий, священний)
той, що стосується давньоєгипетського скоропису; І-не письмо - назва скоропису, що виник у єгиптян з … ІЄРЕМІАДА ієреміада; ж.
гірка скарга, нарікання (з біблейської розповіді про плач пророка Ієремії з приводу зруйнування Єрусалима). ІЄРОГЛІФИ (гр., священний і різьблене зображення)
1. Фігурні знаки давньоєгипетського письма (4-е тис. до н. е. - 3 ст. н. е.). І. називають також знаки … ІБІС ібіс; ч.
(гр., з єгип.)
птах ряду лелекоподібних. Поширений в болотистих місцевостях тропічного і частково помірного поясів. Вважався священним у … ІБЕРІЙЦІ (лат.)
перші мешканці Піренейського півострова (Іберії). ІБЕРИ (гр.)
стародавні грузинські племена, шо населяли Іберію до н.е. ІБН (араб., син)
частка, що ставиться в прізвищах для позначення батьківського або родового імені в народів, які перебувають під впливом арабської мови … ІВРИТ іврит; ч.
(євр.)
державна мова Ізраїлю, що становить дещо поновлену стародавню єврейську (гебрейську) мову. ІГІЛ тувинський народний смичковий музичний інструмент. ІГАПО (з мови тупі-гуарані)
тип ландшафту низьких затоплюваних заплав річок Амазонської низовини, вкритих тропічними лісами. ІГДРАЗИЛЬ (сканд.)
у скандинавській міфології - дерево, три корені якого розпласталися по всьому світові, а на вершині - орел. ІГЛУ іглу; с.
(англ., з ескім.)
куполоподібна хижа з льоду в ескімосів. ІГНІТРОН ігнітрон; ч.
(лат., вогонь і (елек)трон)
ртутний випрямляч, в якому періодичне пропускання струму відбувається за допомогою спеціального … ІГНОРУВАТИ зігнорувати
(лат., не знаю, не помічаю)
навмисно не помічати когось, щось, не звертати уваги на когось, щось; нехтувати, легковажити, обминати … ІГОТЬ кіготь; ч.
(гр.)
ступка, ступа. ІГУАНА ігуана; ж.
(ісп., з карибської)
рід деревних ящірок. Поширені переважно в тропічній частині Південної Америки. М'ясо і яйця їстівні. ІГУАНОДОН (ігуана і ...одонт)
рід вимерлих рослиноїдних плазунів ряду птахотазих; пересувався на двох кінцівках, мав зуби, які за формою нагадують зуби … ІГУМЕН ігумен; ч.
(гр., той, що веде, йде попереду)
у православній церкві титул управителя або заступника управителя монастиря. ІДІОАДАПТАЦІЯ ідіоадаптація; ж.
(гр., свій, особливий, самобутній і адаптація)
пристосування організмів до певного вузького кола умов, які виробилися в процесі … ІДІОГНОМІЯ (гр.)
власний, оригінальний погляд на речі. ІДІОЛЕКТ ідіолект; ч.
(гр., свій, особливий і (діа)лект)
індивідуальна мова, мовні навички індивідуума в певний період. ІДІОМ ідіома, ж.; ідіом, ч.
(гр., особливість, самобутній зворот)
стійкий, властивий лише даній мові вираз, що незалежно від значення слів у ньому … ІДІОМА ідіома, ж.; ідіом, ч.
(гр., особливість, самобутній зворот)
стійкий, властивий лише даній мові вираз, що незалежно від значення слів у ньому … ІДІОМАТИКА ідіоматика; ж.
1. Сукупність ідіом будь-якої мови.
2. Розділ мовознавства, що вивчає ідіоми. ІДІОМОРФІЗМ ідіоморфізм; ч.
(гр., свій, власний і ...морфізм)
здатність мінералів, що кристалізуються в магмі, набувати властивих їм кристалографічних обрисів. ІДІОПЛАЗМА ідіоплазма; ж.
(гр., свій, особливий і плазма)
сукупність структурних компонентів клітини, пов'язаних із збереженням і передачею генетичної … ІДІОСИНКРАЗІЯ ідіосинкразія; ж.
(гр., самобутність, особливість, від особливий, незвичайний і змішування)
хвороблива реакція, що виникає у окремих людей на … ІДІОТ ідіот; ч.
(гр.)
1. У давніх греків - людина, що не брала участі у державних справах.
2. Дурний, туподумний. ІДІОТІЯ ідіотія; ж.
(гр., невігластво, неосвіченість)
тяжке захворювання людини, крайній ступінь природженого або набутого в ранньому дитинстві недоумства, … ІДІОТИП ідіотип; ч.
(гр., свій, особливий і тип)
сукупність спадкових факторів особини. Складається з генома, плазмона, у зелених рослин ще й з пластона. ІДІОФОНИ (гр., свій, особливий і ...фон)
музичні ударні інструменти, в яких звук виникає через коливання всього інструмента
(напр., дзвін, гонг, трикутних). ІДАЛЬГО ідальго; ч.
(ісп., від чийсь син)
1. Іспанський шляхтич, дворянин.
2. Мексиканська золота монета. ІДЕАЛ ідеал; ч.
(фр., гр., ідея, первообраз)
1. Найвища мета, до якої прагне людина та яка керує її діяльністю.
2. Взірець довершеності, досконалість, … ІДЕАЛІЗАЦІЯ ідеалізація; ж.
(фр., від ідеал)
1. Уявлення про когось чи щось як про значно краще й досконале, ніж воно є насправді; наділення когось або чогось … ІДЕАЛІЗМ ідеалізм; ч.
(фр., гр., ідея)
1. Напрям у філософії, який вважає ідею, дух, свідомість первинними, а природу, буття, матерію - вторинними.
2. … ІДЕАЛІЗУВАТИ ідеалізувати
(фр.)
вважати когось, щось кращим, ніж є в дійсності; приписувати комусь, чомусь ідеальні властивості тощо. ІДЕАЛІСТИЧНИЙ ідеалістичний
той, що стосується ідеалізму, властивий йому, стоїть на його грунті; І-не розуміння історії - система поглядів, яка абсолютизує роль … ІДЕАЛЬНИЙ ідеальний
1. Який існує у свідомості, уяві; абстрактний, уявний, нереальний, ілюзорний.
2. Який відповідає поняттю про ідеал; вимріяний, бажаний, … ІДЕЙНІСТЬ ідейність; ж.
відданість певній цілісній системі ідей і відповідному їй соціальному, моральному й естетичному ідеалові; відстоювання прогресивних … ІДЕЙНИЙ ідейний
1. Той, що стосується ідеї, пов'язаний з нею.
2. Пройнятий, просякнутий певними ідеями, пов'язаний з ними; ідеологічний, світоглядний.
3. … ІДЕНТИФІКАЦІЯ ідентифікація; ж.
(лат.)
ототожнення, прирівнювання, уподібнення. ІДЕНТИЧНІСТЬ ідентичність; ж.
(лат., однаковий, тотожний)
рівнозначність, тотожність, однаковість. ІДЕНТИЧНИЙ ідентичний
(лат.)
тотожний, однаковий, такий самий; рівнозначний, еквівалентний. ІДЕНТОГРАФІЯ ідентографія; ж.
(лат., - однаковий і ...графія)
нефотографічне, тушшю або олівцем виготовлення негативів. ІДЕОГРАМА ідеограма; ж.
(гр., образ, поняття і ...грама)
фігура або графічний знак, який передає певне поняття або ідею даної мови, на відміну від букви, що …
| 