...ОЇД (гр., вигляд)
у складних словах вказує на схожість з чимось або походження від чогось, напр., астероїд. ...ОДОНТ (гр., зуб)
у назвах викопних тварин вказує на те, що вони класифікуються за будовою зубів, напр., мастодонти. ...ОЛ (лат., олія)
у складних словах вказує на зв'язок з поняттями "олія", "масло", "мастило"
напр., нігрол. ...ОМА (гр., пухлина)
кінцева частина в назвах пухлин
фіброма ОІДІЇ (гр., яєчко)
1. Овальні спори нестатевого розмноження (конідії) деяких грибів.
2. Заокруглені клітини, що виникають на кінцях гіф деяких грибів і
ОЇДІУМ оїдіум; ч.
(лат., назва паразитичного гриба, гр., яєчко)
грибна хвороба винограду, що уражає всі зелені частини виноградного куща і виявляється у
ОАЗА оаза; ж.
1. Ділянка в пустелі, напівпустелі, що завдяки наявності води різко виділяється серед навколишніх просторів розвитком рослинності; оазис.
ОАЗИС оазис; ч.
1. Ділянка в пустелі, напівпустелі, що завдяки наявності води різко виділяється серед навколишніх просторів розвитком рослинності. Від
ОБ'ЄКТ об'єкт; ч.
(лат., предмет)
1. філос. Пізнавана дійсність, що існує поза свідомістю людини і незалежно від неї.
2. Явище, предмет, особа, на які
ОБ'ЄКТИВ об'єктив; ч.
(лат., предметний)
частина оптичного приладу (одна чи декілька лінз), обернена до предмета, який спостерігають або фотографують. ОБ'ЄКТИВІЗМ об'єктивізм; ч.
принцип тлумачення явищ суспільного життя, який обмежується констатуванням певних фактів, явищ і подій без аналізу їхніх причин і
ОБ'ЄКТИВІСТСЬКИЙ об'єктивістський
той, що стоїть на позиціях об'єктивізму, стосується об'єктивізму, притаманний йому. ОБ'ЄКТИВНІСТЬ об'єктивність; ж.
1. Існування об'єкта незалежно від свідомості; належність до об'єктивної реальності.
2. Причетність до об'єктивного пізнання.
3.
ОБ'ЄКТИВНИЙ об'єктивний
(лат., предметний)
1. Який існує поза людською свідомістю і незалежно від неї; незалежний від волі, бажань людини; зовнішній,
ОБАХТА (нім.)
гауптвахта, військова сторожівля; абахта.
Див. також:
гауптвахта ОБЕЛІСК обеліск; ч.
(гр.)
гранчастий кам'яний стовп, що звужується догори і має пірамідально загострену верхівку. Надгробок, пам'ятник, найчастіше загиблим
ОБЕР-ПРОКУРОР обер-прокурор; ч.
(обер- і прокурор)
1. Службова особа, яка очолювала департамент в сенаті в дореволюційній Росії.
2. Особа, що очолювала синод у
ОБЕР... (нім.)
у складних словах означає "вищий", "старший" (за посадою). ОБЕРТОН обертон; ч.
(нім., від верхній і звук)
складовий тон основного звука, що має більше коливань, ніж основний звук. Склад обертонів визначає
ОБЛІГАТ (іт.)
інструмент або голос, що виконує головну мелодію п'єси. ОБЛІГАЦІЯ облігація; ж.
(лат., зобов'язання, порука)
1. Цінний папір, що дає його власникові прибуток у вигляді процентів або виграшу.
2. Сертифікат, який
ОБЛІГО обліго; с.
(іт., від лат., зобов'язую)
1. Сума заборгованості по векселях.
2. Банківські книги особистих рахунків, у яких облічують заборгованість
ОБЛІТЕРАЦІЯ облітерація; ж.
(лат., згладжування, забуття, від згладжую)
1. Закриття просвіту порожнистого чи трубчастого органа в людини й тварин внаслідок
ОБЛАТКА облатка; ж.
(лат.)
у католицькій і лютеранській церкві - тоненький коржик для причастя. ОБОЛ обол; ч.
(гр.)
вагова одиниця; срібна, а пізніше мідна монета в Стародавній Греції (дорівнювала 1/6 драхми). ОБРИ (слов.)
літописна назва аварів. ОБРОҐАЦІЯ (лат.)
пропозиція змінити або скасувати закони. ОБСЕРВАТОР обсерватор; ч.
(лат.)
спостережник, спостерігач. ОБСЕРВАТОРІЯ обсерваторія; ж.
(лат., спостерігаю, уважно слідкую)
наукова установа, яка веде астрономічні та геодезичні спостереження й дослідження, а також
ОБСЕРВАЦІЯ обсервація; ж.
(лат., від спостерігаю)
1. Спостереження.
2. Медичний нагляд за особами, тимчасово ізольованими в зв'язку з підозрою на інфекційне
ОБСЕРВУВАТИ обсервувати
(лат.)
спостерігати, обстежувати, вивчати, зауважувати, стежити, мати на оці. ОБСИДІАН обсидіан; ч.
склувата силікатна вулканічна гірська порода темного кольору. Використовують у будівництві. Від імені римлянина Обсідіуса, який привіз
ОБСКУРАНТ обскурант; ч.
захисник обскурантизму; реакціонер, мракобіс. ОБСКУРАНТИЗМ обскурантизм; ч.
(лат., той, що затемнює)
вкрай вороже ставлення до науки, освіти, прогресу взагалі. ОБСТРУКЦІЯ обструкція; ж.
(лат., перешкода, від завалюю, нагромаджую)
демонстративна дія, що застосовується з метою зриву якихось заходів, пропозицій тощо. ОБТУРАТОРИ (лат., затикаю)
протези, які застосовують при дефектах твердого чи м'якого піднебіння. ОБТЮРАТОР обтюратор; ч.
(фр., від лат., закупорюю)
1. Пристрій у затворах гармат роздільного заряджання для усунення прориву порохових газів під час
ОВІСТИ одповісти
(лат., яйце)
біологи 17 - 18 ст., які помилково вважали, що в яйці міститься сформований мініатюрний організм, розвиток якого вони
ОВАЛ овал; ч.
(лат.)
1. Довгоокруглість, довгасте круглої форми.
2. Продовгувасто кругла лінія. ОВАЦІЯ овація; ж.
(лат., малий тріумф, від торжествую)
1. У давніх римлян - прилюдне пошанування героя; урочистий вхід переможця до Риму.
2. Палке
ОВЕРАРМ (англ., букв. - рука зверху)
спосіб плавання на боці. ОВЕРШОТ (англ.)
інструмент для захоплення бурильних труб, які залишилися в свердловині. ОВЕРШТАГ (гол.)
поворот вітрильного судна, що переходить на другий галс проти вітру. ОВОЇД (лат., яйце і ...оїд)
плоска крива яйцеподібного перерізу (овал) з однією віссю симетрії. ОВОГЕНЕЗ (лат., яйце і ...генез)
процес розвитку жіночих статевих клітин (яйцеклітин) у яєчнику людини, а також тварин. ОВОСКОП овоскоп; ч.
(лат., яйце і ...скоп)
електричний прилад для визначення якості яєць просвічуванням або контролю за розвитком зародка в процесі
ОВУЛЯЦІЯ овуляція; ж.
(лат., яєчко)
фізіологічне явище виходу готової до запліднення яйцеклітини з яєчника людини і тварин.
|