РІЄЛЬ рієль; ч.
грошова одиниця Камбоджі, поділяється на 100 сенів. РІАЛ ріал; ч.
грошова одиниця: Йєменської Арабської Республіки, поділяється на 40 букш; Ірану, поділяється на 100 динарів. РІВ'ЄРА (фр.)
1. Намисто з діамантів.
2. Надбережна місцевість біля Ніцци, що славиться прекрасними краєвидами. РІЕЛТОР (англ.)
агент, торговий посередник під час купівлі-продажу нерухомості.
Див.
РІО Онтаріо; с.
(ісп.)
річка; додається до багатьох географічних назв. РІТЕНУТО (іт., стримано)
музичний твір або його частина, що виконується стримано, у заповільненому темпі порівняно з основним темпом твору.
Див.
РІЯЗАТ (араб.)
мусульманський піст, каяття. РІЯЛ ріял; ч.
грошова одиниця: Катару, поділяється на 100 дирхамів; Саудовської Аравії, поділяється на 20 кершів (курушів) або на 100 халалів. РА в давньоєгипетській релігії бог сонця, творець світу. РАБАТ рабат; ч.
(нім., від фр., знижувати)
комерційна знижка з усієї суми грошей, що належить за товар; надається при сплачуванні готівкою, закупівлі
РАБАТКА рабатка; ж.
(нім.)
довга вузька грядка з декоративними квітами вздовж стін, доріжок. РАБИН рабин
(давньоєвр., вчитель)
служитель культу і духовний керівник єврейської релігійної громади. РАБОБ (араб., рабаба)
китайський щипковій музичний інструмент. Поширений також у країнах Середньої Азії. Інші назви - лавабо, равап. РАВАНАСТР стародавній індійський смичковий музичний інструмент. РАВАНАСТРОН стародавній індійський смичковий музичний інструмент; раванстр. РАВАП (араб., рабаба)
китайський щипковій музичний інструмент. Поширений також у країнах Середньої Азії. Інші назви - лавабо, рабоб. РАВЕЛІН равелін; ч.
(фр.)
допоміжна фортифікаційна споруда трикутної форми, розташована поза огорожею старовинної фортеці між двома бастіонами, призначена
РАВЕНДУК равендук; ч.
(англ., нім., з гол.)
груба льняна тканина, парусина, товста парусина на вітрила; равентух. РАВЕНТУХ (англ., нім., з гол.)
товста лляна тканина, різновид парусини.
Застосовують у взуттєвій промисловості. РАГУ рагу; с.
(фр.)
страва з дрібно нарізаного м'яса, тушкованого з овочами, або з тушкованих овочів з пряною, гострою приправою. РАД ч.
(лат., випромінюю)
одиниця увібраного іонізуючого проміння (рентгенівського, гамма-проміння тощо). Р. дорівнює такій дозі, при якій 1 кг
РАДІАЛЬНИЙ радіальний
(лат., промінь)
той, що йде у вигляді променів; напрямлений по радіусу; Р-а швидкість небесного тіла - проекція швидкості руху небесного
РАДІАН радіан; ч.
(лат., промінь)
центральний кут, що спирається на дугу, довжина якої дорівнює її радіусові. 1 Р. приблизно дорівнює 57°17'44,8''. РАДІАНТ радіант; ч.
(лат., той, що випромінює)
точка небесної сфери, з якої нібито виходять (внаслідок перспективи) метеорів одного метеорного потоку (рою). РАДІАТОР радіатор; ч.
(лат., випромінюю)
1. Теплообмінний апарат для охолодження води, мастила, повітря у двигунах внутрішнього згорання (в автомобілі,
РАДІАЦІЙНИЙ пострадіаційний
той, що належить до радіації. РАДІАЦІЯ радіація; ж.
(лат., випромінювання)
фіз. випромінювання, зокрема електромагнітної енергії, яким-небудь тілом; електромагнітні хвилі, випромінювані
РАДІЙ радій; ч.
(лат., промінь)
радіоактивний хімічний елемент, символ Ra, ат. н. 88; сріблясто-білий метал. Використовують для виготовлення світних
РАДІО радіо; с.
(лат., промінь)
1. Ралузь науки, техніки і культури, пов'язана з передаванням на віддаль інформації за допомогою радіохвиль.
2. перен.
РАДІО... (лат., промінь)
частина складних слів, що вказує на зв'язок з поняттями "радіо" або "радіоактивність". РАДІОІНТЕРФЕРОМЕТР радіоінтерферометр; ч.
(радіо... та інтерферометр)
прилад для вимірювання різних фізичних величин, пов'язаних з радіохвилями (швидкості поширення,
РАДІОАВТОГРАФ радіоавтограф; ч.
(радіо... і автограф)
те саме, що й авторадіограма. РАДІОАВТОГРАФІЯ радіоавтографія; ж.
(радіо... і автографія)
те саме, що й авторадіографія. РАДІОАВТОШТУРМАН (радіо... і автоштурман)
прилад (автоштурман), що діє за сигналами радіонавігаційних засобів.
Див. також:
радіонавігація РАДІОАКТИВНІСТЬ радіоактивність; ж.
(радіо... і активність)
спонтанне (зумовлене внутрішніми причинами) перетворення атомних ядер та елементарних частинок на інші
РАДІОАЛЬТИМЕТР радіоальтиметр; ч.
(радіо... і альтиметр)
прилад для визначення висоти польоту, дія якого грунтується на принципі радіолокації. РАДІОАПАРАТУРА радіоапаратура; ж.
(радіо... і апаратура)
сукупність апаратів (приладів) у системі радіозв'язку чи радіомовлення. РАДІОАСТРОНОМІЯ радіоастрономія; ж.
(радіо... і астрономія)
розділ астрономії, в якому вивчають різні космічні об'єкти за їхнім радіовипромінюванням та за
РАДІОБІОЛОГІЯ радіобіологія; ж.
(радіо... та біологія)
наука про вплив іонізуючого випромінювання на організм людини, тварин і рослин. РАДІОГАЛАКТИКА радіогалактика; ж.
(радіо... і галактика)
галактика, потужність радіовипромінювання якої значно більша від потужності випромінювання переважної
РАДІОГЕННИЙ радіогенний
(радіо... і ...генний)
пов'язаний за походженням з розпадом радіоактивних речовин. РАДІОГОНІОМЕТР радіогоніометр; ч.
(радіо... і гоніометр)
пристрій для визначення напряму, в якому міститься передавальна радіостанція. РАДІОГОНІОМЕТРІЯ (радіо... і гоніометрія)
сукупність методів визначення напряму (кута), в якому міститься радіостанція, що передає певні сигнали.
Застосовують на
РАДІОГРАМА радіограма; ж.
(радіо... і ...грама)
повідомлення, передане по радіо; скорочена назва радіотелеграми. РАДІОГРАФІЯ радіографія; ж.
(радіо... і ...графія)
метод одержання зображення на фотоплівці предмета, що його просвічують рентгенівським, гамма-промінням або
РАДІОДІАПАЗОН радіодіапазон; ч.
(радіо... і діапазон)
діапазон (ділянка, смуга) частот або довжин радіохвиль. РАДІОДИСПЕТЧЕРИЗАЦІЯ (радіо... і диспетчеризація)
диспетчеризація, за якої використовують засоби радіозв'язку. РАДІОЕКОЛОГІЯ радіоекологія; ж.
(радіо... і екологія)
наука про взаємозв'язок між радіоактивністю середовища, організмами та їхніми угрупованнями. РАДІОЕЛЕКТРОНІКА радіоелектроніка; ж.
(радіо... і електроніка)
комплекс галузей науки і техніки, пов'язаних з радіотехнікою й електронною технікою (електронікою).
|