...СКАФ (гр., човен)
у складних словах відповідає поняттям "судно", "апарат для підводних досліджень"
батискаф, піроскаф ...СКОП (гр., спостерігаю, розглядаю)
у складних словах вказує на зв'язок з поняттям "спостереження"
фоноскоп ...СКОПІЧНИЙ (гр., спостерігаю, розглядаю)
у складних словах вказує на зв'язок з поняттям "спостереження"
напр., стереоскопічний. ...СКОПІЯ (гр., спостерігаю, розглядаю)
у складних словах вказує на зв'язок з поняттям "спостереження"
рентгеноскопія ...СОФІЯ (гр., вченість, освіченість)
у складних словах відповідає поняттям "вчення", "мудрість". ...СПОРИДІЇ (гр., сіяння, сім'я та зменш. суфікс)
складова частина в назвах паразитичних безхребетних тварин класу споровиків, напр., гемоспоридії. ...СТАЗ (гр., стояння, нерухомість)
у складних словах означає певний стан біологічних систем, напр., гомеостаз. ...СТАЗІЯ (гр., стояння, нерухомість)
у складних словах означає певний стан біологічних систем, напр., ізостазія. ...СТАТ (гр., стоячий, нерухомий)
у складних словах вказує на незмінність положення, стану, напр., аеростат. ...СТАТИКА (гр., стоячий, нерухомий)
у складних словах вказує на незмінність положення, стану, напр., гідростатика. СІ сі; с.
(лат.)
сьомий ступінь основного музичного звукоряду. СІЄНІТ сієніт; ч.
глибинна магматична гірська порода, що складається головним чином з лужних польових шпатів та одного або кількох мінералів.
СІЄНА сієна; ж.
темно-жовта фарба. Від назви провінції і міста Сієни в Італії.
Інша назва - тердесієн. СІЄРА сієра; ж.
(ісп., букв. - пила)
назва гірських хребтів на Піренейському півострові, в Південній та Центральній Америці; сьєра. СІЄСТА сієста; ж.
(ісп., від лат., шоста година)
в Іспанії, Італії, країнах Латинської Америки - післяобідній відпочинок. СІАМАНГ (малайське)
рід людиноподібних мавп родини гібонових ряду приматів. Батьківщина - острів Суматра і півострів Малакка. СІЗІФ (гр.)
1. За давньогрецькою міфологією син Еола, що за провину перед богами був покараний - змушений вічно викочувати на гору великий камінь, який з
СІОНІЗМ сіонізм; ч.
націоналістична ідеологія і політична практика євреїв. Організаційно оформився в 1897 р., коли було створено "Всесвітню сіоністську
СІТІ Сіті; с.
(англ.)
центральна частина Лондона, де зосереджено контори та правління найбільших банків, фондова й товарна біржі. Сіті- синонім
САБА (кирг.)
у східних народів - мішок з цілої шкури тварини для зберігання або перевезення кумису, вина, води тощо; бурдюк. САБАДИЛА сабадила; ж.
(ісп.)
бот.
багаторічна цибулинна рослина родини лілійних з жовтуватими квітками, зібраними в суцвіття, росте в Центральній та
САБАЙОН сабайон; ч.
(фр.)
підлива зі збитих із цукром жовтків, вина й прянощів. Напій, виготовлений у такий спосіб. САБАН сабан; ч.
(фр.)
примітивний дерев'яний плуг з металевим лемешем. САБАНТУЙ сабантуй; ч.
(тюрк., сабан - плуг і туй - свято)
у башкирів і татар - народне свято з нагоди закінчення весняних польових робіт. САБО сабо; c.
(фр.)
черевики на дерев'яній підошві або видовбані з дерева. САБОТАЖ саботаж; ч.
(фр., від стукати черевиками)
1. Навмисний зрив роботи шляхом прямої відмови від неї або свідомо недбалого її виконання; одна з форм
САБОТУВАТИ саботувати
(фр.)
1. Ухиляючись від роботи або виконуючи її недбало, несумлінно, викликати певні політико-економічні ускладнення.
2. Приховано
САБУР сабур; ч.
(тюрк., від араб., сабр)
згущений сік листків різних видів багаторічних трав'янистих рослин алое. В медицині застосовують як проносне. САВАН саван; ч.
(гр., з араб.)
1. Поховальний одяг з білої тканини. Від назви місцевості Саван поблизу Багдада.
2. перен. Білий покрив (снігу); взагалі
САВАНА савана; ж.
(ісп., з карибської)
1. Тропічний степ, порослий високими травами у поєднанні з окремими деревами, групами дерев та чагарниками.
2.
САГІБ (араб., букв. - супутній)
спочатку назва всіх мусульман ("супутні" пророкові Мухаммедові). В середні віки в Індії - титул місцевих великих феодалів.
САГІТА (лат., стріла)
дрібна хижа морська тварина з групи (класу) хетогнат. Має прозоре тіло. Поширена в усіх морях (крім Каспійського). Є їжею промислових
САГІТАЛЬНИЙ сагітальний
(лат., стріла)
стріловидний; С-а серединна площина - умовна площина, що поділяє тіло людини або тварини поздовжньо на дві половини -
САГА сага; ж.
(сканд.)
давньоскандинавське і давньоірландське епічне сказання про легендарних героїв та історичних діячів, що має прозову форму з
САГАЙДАК сагайдак; ч.
(тюрк., сагдак)
1. Шкіряна сумка або дерев'яний футляр для стріл.
2. Чохол для рушниці, музичного інструмента тощо. САГИ 1. Пам'ятки давньоскандінавського і давньоірландського епосу в формі прозових творів з віршованими вставками.
2. Сказання. САГО саго; с.
(малайське)
крупа з зерен крохмалю сагової та інших пальм, а також штучна крупа, виготовлена з картопляного та кукурудзяного крохмалю,
САГОВИКИ (саго)
клас голонасінних дерев'янистих рослин. Поширені в тропіках і субтропіках. В Україні деякі види вирощують як декоративні.
Інша назва -
САГОВНИКИ (саго)
клас голонасінних дерев'янистих рослин. Поширені в тропіках і субтропіках. В Україні деякі види вирощують як декоративні. Інша назва цикадові. САДИЗМ садизм; ч.
(фр.)
1. Статеве збочення, пов'язане з намаганням заподіяти партнерові біль під час статевих зносин.
2. Патологічна пристрасть до
САЗ саз; ч.
(тюрк., від перс., саз)
щипковий музичний інструмент, поширений у народів Закавказзя. САЙГАК сайгак; ч.
(тюрк.)
рід ссавців родини порожнисторогих ряду парнокопитних. Поширені в степах та півпустелях Азії. САК ч.
(1)
(фр., від лат., гр., мішок)
1. Риболовна снасть із сітки, що має форму конусоподібного мішка, натягнутого на обруч і прикріпленого до
САКВОЯЖ саквояж; ч.
(фр., від мішок і подорож)
ручна дорожня сумка, здебільшого шкіряна, з застібкою. САКЛЯ сакля; ж.
(гр., дім)
житло кавказьких горян. САКРАЛЬНИЙ сакральний
(1)
(лат., священна річ, дія)
священний; той, що стосується релігійного культу й ритуалу.
(2)
(лат., крижі)
крижовий, той, що
САКРАМЕНТАЛЬНИЙ сакраментальний
(лат., клятва, присягання)
1. Який стосується релігійного культу, обрядовий, ритуальний.
2. Який став звичайним, узвичаєним,
САКСАУЛ саксаул; ч.
(тюрк., саксавул)
невелике безлисте дерево або кущ, що росте у середньоазіатських солончакових та піщаних пустелях. САКСГОРНИ сукупність духових мундштучних музичних інструментів.
Від прізвища бельгійського майстра А. Сакса, що сконструював їх.
|