...ХОРІЯ (гр., просуваюсь)
у складних словах відповідає поняттям "поширення", "просування"
антропохорія ...ХОРД (гр., струна)
у складних словах вказує на зв'язок з поняттями "струна", "дріт", "звук"
реохорд, трихорд ...ХРОМ (гр., колір, фарба)
у складних словах відповідає поняттям "колір", "фарба", "забарвленість"
генатохром ...ХРОМІЯ (гр., колір, фарба)
у складних словах відповідає поняттям "колір", "фарба", "забарвленість"
поліхромія ...ХРОМИ (гр., колір, фарба)
у складних словах відповідає поняттям "колір", "фарба", "забарвленість"
цитохроми ...ХТОНИ (гр., грунт, земля, край)
у складних словах означає "місцеві", "корінні"
автохтони ХIМУС (гр., сік)
вміст тонких кишок тварин і людини. Утворюється з їжі під впливом травних соків. При просуванні X. по кишечнику відбувається всмоктування
ХІАЗМА хіазма; ж.
(гр., хрестоподібне розміщення (у вигляді грецької літери X))
1. Перестановка головних членів речення.
2. Перехрестя зорових нервів. ХІДЖРА (араб., втеча)
мусульманське літочислення, яке бере початок з 622 р.; гіджра. ХІЛУС хілус; ч.
(гр., сік)
рідина, що міститься в лімфатичних судинах кишечника тварин і людини. Являє собою лімфу, збагачену краплинами жиру. ХІМІЗАЦІЯ хімізація; ж.
(хімія)
прискорений розвиток хімічної промисловості, впровадження хімічних процесів, методів виробництва і речовин у різні галузі
ХІМІОТЕРАПІЯ хіміотерапія; ж.
(хімія і терапія)
лікування хімічними препаратами, що діють вибірково (специфічно) на збудників захворювань (мікробів, вірусів,
ХІМІЯ хімія; ж.
(лат., з гр., вміння плавити метал)
1. Наука про склад, будову, властивості та перетворення речовин.
2. Практичне використання цієї
ХІНІН хінін; ч.
(мовою кечуа - кора)
мед.
лікарський препарат; алкалоїд кори хінного дерева. Солі X. застосовують як протималярійний і жарознижуючий
ХІНА хіна; ж.
(мовою кечуа - кора)
хінін; лікарський препарат; алкалоїд кори хінного дерева. Солі X. застосовують як протималярійний і жарознижуючий
ХІНДІ (інд.)
державна мова Індії, створена на основі хіндустіні та санскриту, належить до індійської групи індоєвропейських мов. ХІНОЗОЛ хінозол; ч.
(хінін і ...ол)
мед.
лікарський препарат.
Застосовують як антисептичний засіб для дезинфекції рук, промивання ран, виразок тощо. ХІНОЛІН хінолін; ч.
(хінін і лат., олія)
органічна гетероциклічна сполука, безбарвна, частіше жовтувата рідина з різким запахом.
Застосовують як
ХІНОНИ (мовою кечуа - кора)
органічні ароматичні сполуки, забарвлені кристали з різким запахом.
Застосовують у виробництві барвників. ХІОНОСФЕРА хіоносфера; ж.
(гр., сніг і сфера)
шар атмосфери, всередині якого можливий сталий додатній баланс твердих атмосферних опадів. ХІРОМАНТІЯ хіромантія; ж.
(гр., рука і пророкування, ворожіння)
ворожіння по лініях на долонях рук і провіщання на цій основі майбутнього людини. ХІРОТ (гр., рука)
північноамериканська ящірка з червоподібним тілом; задні кінцівки відсутні; живе в землі. ХІРОТЕРІЇ (гр., рука і ...терій)
тварини кінця палеозою і початку мезозою, відомі лише по відбитках слідів, що нагадують відбитки руки людини. ХІРУРГІЯ хірургія; ж.
(гр., від рука і дія)
галузь клінічної медицини й лікувально-профілактичного обслуговування населення, що вивчає захворювання,
ХІРУРГИ (гр., той, що діє рукою)
родина морських риб роду окунеподібних. Поширені по всіх теплих морях. Деякі види отруйні. ХІТИН хітин; ч.
(гр., покрив, оболонка)
вуглевод; природний азотовмісний полісахарид. Основний компонент зовнішнього скелета ракоподібних, павуків і
ХІТОН хітон; ч.
(гр.)
чоловічий і жіночий лляний або вовняний одяг у стародавніх греків, що нагадував сорочку, підперезану, поясом з напуском. ХІТОНИ (гр., броня, панцир)
ряд панцирних молюсків. Поширені в морях від Арктики до Антарктики. ХАВБЕК хавбек; ч.
(англ. від напів та захисник)
півзахисник, гравець середньої лінії у футбольній і хокейній (з м'ячем) командах. ХАДЖ (араб., паломництво)
ходіння на прощу до Мекки і Медіни, що вважається у мусульман подвигом благочестя. ХАДЖІ хаджі; ч.
(араб., прочанин)
почесний титул мусульманина, який здійснив хадж. ХАЗМОГАМІЯ (гр., зів, паща і ...гамія)
запилення, яке відбувається у квітках з оцвітиною, що розкривається під час цвітіння. ХАЙВЕЙ (англ., від високий, інтенсивний, головний і шлях, дорога)
велика автомобільна дорога, шосе, автомагістраль. ХАКІ хакі; с.
(мовою урду - земляний, запилений)
1. Природні заглиблення серед такирів у пустелях Середньої Азії.
2. Брунатно-зеленуватий колір, а
ХАКІМ (араб., суддя, правитель)
у країнах Близького й Середнього Сходу: а) правитель області або округу, губернатор; б) третейський суддя, арбітр,
ХАКАН (тюрк., володар)
найвищий титул ватажків племен багатьох тюркомовних народів за раннього середньовіччя; каган. ХАЛІФ халіф; ч.
(араб., халіфа - спадкоємець, наступник)
титул феодального верховного правителя в ряді мусульманських країн, який поєднував духовну і
ХАЛІФАТ халіфат; ч.
(араб.)
1. Система державного ладу з теократичною владою у феодальних мусульманських країнах.
2. Феодальна держава на чолі з халіфом,
ХАЛАЛ розмінна монета Саудівської Аравії, 1/100 ріала. ХАЛЦЕДОН халцедон; ч.
(гр.)
мінерал класу силікатів, волокнистий різновид кварцу; переважно сірого, синюватого, рожевого кольору. Використовують як абразив
ХАЛЬКОЗИН халькозин; ч.
(гр., мідь)
мінерал класу сульфідів, свинцево-сірого кольору з металевим блиском. Мідна руда. ХАЛЬКОПІРИТ халькопірит; ч.
(гр., мідь і пірит)
мінерал класу сульфідів, латунно-жовтого кольору з металевим блиском. Мідна руда. ХАМЕЛЕОН хамелеон; ч.
(гр.)
1. Ящірка підряду червоязикових. Має здатність міняти забарвлення шкіри при роздратуванні, зміні кольору навколишнього
ХАМЕРОПС хамеропс; ч.
(гр., на землі і кущ)
рід кущових або деревних рослин родини пальмових. Поширені на півдні Європи і в Північній Африці. 3 волокон
ХАМСИН хамсин; ч.
(араб.)
сухий, гарячий південний вітер у північно-східній частині Африки. ХАН хан; ч.
(тюрк.)
1. Титул монарха, феодального правителя в багатьох країнах Сходу в середні віки.
2. Родовитий дворянський титул у деяких країнах
ХАНСТВО ханство; с.
1. Володіння хана, країна, що нею управляє хан.
2. Влада хана. ХАО розмінна монета Демократичної Республіки В'єтнам, 1/10 донга. ХАОС хаос; ч.
(гр., від розверзаюсь)
1. У давньогрецькій міфології - безмежний простір, безладна суміш матеріальних елементів світу, з яких начебто
ХАРІБДА міф.
у давньогрецькій міфології страховисько, що нібито мешкало на скелях біля протоки між Італією та Сіцілією й нищили мореплавців.
Див.
|