ШАБЕР
шабер; ч. (нім., від шкребти, скоблити) інструмент (загострений сталевий стрижень з держаком) для шабрування.

ШАБЛОН
шаблон; ч. (нім., від фр., зразок) 1. Взірець, за яким виготовляють однорідні вироби або перевіряють форму готових виробів. 2. Пристрій (пластинка …

ШАБРУВАННЯ
шабрування; с. зіскоблювання шабером тоненької стружки з поверхонь металів при складальних, граверних та інших роботах.

ШАГРЕНЬ
шагрень; ж. (фр., від тур., шкіра з спини тварин) 1. М'яка шорстка шкіра з характерним малюнком, яку виготовляють з козячих, овечих та інших …

ШАЙБА
шайба; ж. (нім., кільце, диск) 1. Металеве кільце або пластинка з отвором, що їх закладають під гайку або головку болта. 2. спорт. Диск із гуми …

ШАЙТАН
шайтан; ч. (араб.) у мусульманській міфології - злий дух, чорт, диявол, дідько, біс, нечистий.

ШАЛАНДА
шаланда; ж. (фр.) 1. Невелике мілкосидяче судно типу баржі, призначене для навантаження чи розвантаження суден на рейді, перевезення грунту і т. …

ШАЛЕ
шале; с. (фр.) 1. Невеликий селянський будинок у горах Швейцарії. 2. Невеликий житловий будинок за містом, дача.

ШАМ-ШАМ
(манжурське) звуконаслідування, що означає глухий звук від човгання, тертя, шепелявого мовлення і т. ін.

ШАМАН
шаман; ч. (маньчжурське саман - несамовитий, від санскр., сьраманас - жебрущий чернець, аскет) в анімістичних релігіях жрець, що під час ритуалу …

ШАМОЗИТ
шамозит; ч. мінерал класу силікатів, від зеленувато-сірого до чорного кольору. Залізна руда. Від назви родовища Шамозон у Швейцарії.

ШАМОТ
шамот; ч. (фр.) випалена глина, з якої виготовляють вогнетривкі матеріали (напр., цеглу).

ШАМПІНЬЙОН
шампіньйон; ч. (фр., від поле) рід грибів родини пластинникових. Поширені в усіх частинах світу, крім Антарктиди. Культурну форму Ш. звичайного …

ШАНДРА
шандра; ж. (інд., з санскр., кандрас - блискучий) рід багаторічних, іноді однорічних трав'янистих рослин родини губоцвітих. Поширені в Європі, …

ШАНЖАН
(фр., мінливий) тканина, якій властиво переливатися різними кольорами.

ШАНКЕР
шанкер; ч. (фр., виразка) мед. виразка на місці проникнення збудника, головним чином на статевих органах; - твердий шанкер - м'який шанкер

ШАНС
шанс; ч. (фр., удача, випадковість) 1. Умова, яка забезпечує удачу, успіх в чому-небудь; ймовірність, можливість здійснення чогось; нагода, …

ШАНСОНЕТКА
шансонетка; ж. (фр., пісенька) 1. Пісенька грайливого, часом легковажного, малопристойного змісту. 2. Співачка, що виконує такі пісні.

ШАНСОНЬЄ
шансоньє; ч. (фр.) поет, який пише тексти пісень; виконавець популярних пісеньок легкого жанру.

ШАНТАЖ
шантаж; ч. (фр., вимагання) залякування погрозою викрити або розголосити з певною метою факти, відомості, які можуть скомпрометувати, зганьбити …

ШАПІТО
шапіто; с. (фр., букв. - ковпак, дах) 1. Легка театральна або циркова споруда у вигляді розбірної конструкції з брезентовою покрівлею для …

ШАРІАЖ
(фр., від везти, нести) великий, пологий насув гірських порід.

ШАРІАТ
шаріат; ч. (араб., шаріа - належний шлях) у мусульман - система норм феодального права, а також релігійно-обрядових постанов і правил, що мають …

ШАРАДА
шарада; ж. (фр., від прованс., базікання, бесіда) загадка, побудована на визначенні якогось слова за його частинами або складами, поданими описово, …

ШАРЖ
шарж; ч. (фр., букв. - тягар) 1. літ. Невеликий віршований твір, найчастіше чотиривірш, що висміює ту чи іншу особу або явище. 2. мист. …

ШАРЛАХ
шарлах; ч. (нім.) фарба яскраво-червоного кольору.

ШАРНІР
шарнір; ч. (фр.) з'єднувальний пристрій механізму чи будівельної конструкції, що допускає взаємні повороти чи обертання їхніх частин.

ШАСІ
шасі; с. (фр., основа, рама) 1. Рама чи основа різних машин, механізмів, пристроїв; сукупність усіх механізмів і агрегатів, закріплених на такій …

ШАТИРУВАННЯ
(нім., відтіняти) заст. Накладання тіней на рисунок (напр., штрихами).

ШАФАР
шафар; ч. (пол., економ, ключник) військовий служитель Запорозької Січі, збирач податків на користь Війська Запорозького на перевозах.

ШАФРАН
шафран; ч. (араб., зафаран) 1. Рід багаторічних трав'янистих рослин родини півникових. Поширені переважно у Середземномор'ї. Ш. посівний, або …

ШАХ
шах; ч. (перс., володар, цар) 1. Титул монарха в деяких східних країнах. 2. У шахах - безпосередній напад якою-небудь фігурою на короля …

ШАХІНШАХ
(перс., букв. - цар царів) титул монарха в Ірані.

ШАХИ
шахи; мн. (перс., шах - володар, цар) 1. Гра між двома противниками на квадратній дошці, поділеній на 64 поля, кожному з яких надається по 16 …

ШАХСЕЙ-ВАХСЕЙ
(від перс. вигуку "Шах Хусейн, вах, Хусейн!", букв. - "Цар Хусейн, ах, Хусейн!") бузувірський звичай самокатування у шиїтів під час релігійних …

ШАХТА
шахта; ж. (нім., від стрижень, стовбур) 1. Система підземних споруд, де добувають корисні копалини (переважно вугілля) або провадять які-небудь …

ШАШМАКОМ
(тадж., перс.- шість макомів) цикл з шести вокально-інструментальних сюїт (макомів) у таджиків та узбеків.

ШВІЦ
м'ясо-молочна порода великої рогатої худоби, виведена у Швейцарії в кантоні Швіц, а також корова і бик цієї породи. Див. …

ШВАРТОВ
швартов; ч. (гол., причальний канат) трос (чи ланцюг), яким судно прив'язують до пристані, берега або до іншого судна.

ШВЕЛЕР
швелер; ч. (нім.) сталева (переважно) балка або стрижень з перерізом у формі широкої літери "п".

ШВЕРТБОТ
швертбот; ч. (нім., від ) меч і шлюпка

ШЕЄЛІТ
шеєліт; ч. мінерал класу вольфраматів і молібдатів, переважно білого і жовтувато-білого кольору. Руда вольфраму. Від прізвища шведського хіміка К. …

ШЕВІНГ-ПРОЦЕС
шевінг-процес; ч. чистове оброблення (зіскоблювання волосиноподібної стружки) зубців незагартованих зубчастих коліс шевером.

ШЕВАЛЬЄ
шевальє; ч. (фр., букв. - вершник, лицар) дворянський титул у феодальній Франції.

ШЕВЕР
шевер; ч. (англ., від скоблити) різальний інструмент (зубчасте колесо або рейка з зубцями) для шевінгування.

ШЕВЙОТ
шевйот; ч. (англ.) м'яка, злегка ворсиста гладкопофарбована вовняна костюмна тканина, іноді з бавовняною основою. Від назви місцевості в Шотландії.

ШЕВРЕТ
шеврет; ч. (фр., - кізочка) хромова шкіра (замінник шевро), вироблена з шкур овець. Застосовують для виготовлення взуття, головних уборів тощо.

ШЕВРО
шевро; с. (фр., козеня) шкіра хромового дублення, виготовлена з шкур молодих кіз. 3 Ш. виробляють взуття.

ШЕВРОН
шеврон; ч. (фр., кроква) 1. Нашивки з галуна на рукаві форменого одягу. 2. Нагрудна нашивка, що вказує на поранення в бою. Див. …

ШЕВРОННИЙ
шевронний 1. Той, що належить до шеврона. 2. Ш-е колесо - шестерня, в якої зубці нахилені під кутом (навкіс).