ЮАНЬ
юань; ч. (кит.) грошова одиниця Китаю і відповідна їй монета, поділяється на 100 финів.

ЮВІЛЕЙ
ювілей; ч. (нім. з лат., ювілейний рік) 1. Річниця життя, діяльності, існування чогось чи когось (переважно кругла дата). 2. Святкування з цього …

ЮВІЛЯР
ювіляр; ч. (нім.) той, чиє свято (ювілей) відзначається.

ЮВЕЛІР
ювелір; ч. (флам., коштовний камінь) 1. Майстер з обробітку коштовних каменів або виготовлення з них прикрас. 2. Продавець таких виробів.

ЮВЕЛІРНИЙ
ювелірний (гол., ювелір) 1. Пов'язаний з художніми виробами, прикрасами і т. ін. з коштовних металів і каміння, з їх виготовленням і продажем. 2. …

ЮВЕЛІТ
(гол.) пластична маса, яку застосовують для виготовлення виробів, що імітують ріг, черепаху, янтар.

ЮВЕНАЛЬНИЙ
ювенальний (лат., юний, юнацький) статево незрілий.

ЮГУРТ
югурт; ч. (тюрк.) кисло-молочний продукт; йогурт.

ЮЗ
ч. букводрукуючий телеграфний апарат. Від прізвища англійського винахідника цього апарата Д. Юза.

ЮКА
ж. (ісл.) 1. Південна вічнозелена деревна рослина родини лілійних з довгим колючим листям і жовтувато-білими квітками; вирощується як …

ЮНІОР
юніор; ч. (лат., молодий, юний) спортсмен віком 18-20 років, який бере участь у змаганнях у своїй віковій групі.

ЮНГА
юнга; ч. (нім., букв. - юнак) підліток на судні, що навчається морської справи, готується стати матросом; молодший матрос.

ЮНКЕР
юнкер; ч. (нім., молодий дворянин) 1. В колишній Пруссії, пізніше в Німеччині великий землевласник-дворянин. 2. В російській армії до середини 19 …

ЮНОНА
Юнона; ж. (лат.) 1. В давньоримській міфології богиня неба, покровителька шлюбу, охоронниця жінок, дружина Юпітера. 2. Одна з найбільших малих …

ЮПІТЕР
Юпітер; ч. (лат.) 1. У давньоримській міфології головний бог, бог неба, світла, грому й дощу. 2. Найбільша планета Сонячної системи, п'ята за …

ЮРА
другий період мезозойської ери геологічної історії Землі. Розпочався 195 млн. років тому, тривав 58 млн. років. Відклади цього періоду становлять …

ЮРИДИЧНИЙ
юридичний (лат., судовий) 1. Пов'язаний із законодавством, правовими нормами і практичним їх застосуванням; правничий, правознавчий. 2. Який має …

ЮРИСДИКЦІЯ
юрисдикція; ж. (лат., від право і проголошую) 1. Право чинити суд, розглядати і вирішувати правові питання, прерогативи. 2. Сфера, на яку …

ЮРИСКОНСУЛЬТ
юрисконсульт; ч. (лат., правознавець) постійний консультант з правових питань в установах, на підприємствах, в організаціях.

ЮРИСПРУДЕНЦІЯ
юриспруденція; ж. (лат., знання права) сукупність правових наук, правознавство. Вживається також для позначення теоретичної діяльності в галузі …

ЮРИСТ
юрист; ч. (лат.) фахівець з правознавства, юридичних наук, практичний діяч у галузі права; правник, правознавець.

ЮРТА
юрта; ж. (тюрк.) переносне (переважно конусоподібне) житло з жердин, укрите шкурами, повстю тощо, в деяких кочових і напівосілих народів …

ЮСТИРУВАТИ
юстирувати (лат., правильний) точно підганяти, регулювати, вивіряти прилад, механізм тощо.

ЮСТИЦІЯ
юстиція; ж. (лат., букв. - справедливість) 1. Суд, судова діяльність держави, правосуддя. 2. Сукупність державних органів, що займаються …

ЮТ
ют; ч. (гол.) мор. кормова частина палуби корабля від грот-щогли або від кормової рубки до ахтерштевня.

ЮФЕРС
юферс; ч. (гол.) мор. металевий або дерев'яний пристрій, яким натягують стоячий такелаж корабля.

ЮЮБА
ююба; ж. (араб.) бот. кущова або деревна рослина роду унабі. Поширена у тропічних і субтропічних країнах. Культурні форми Ю. мають їстівні плоди. …