...ДЕНДРОН (гр., дерево)
у складних словах відповідає поняттям "дерево", "деревовидний", напр. лепідодендрон. ...ДЕРМІЯ (гр.)
у складних словах вказує на зв'язок з поняттям "шкіра"
екзодерма, склеродермія ...ДЕРМА (гр., шкіра, оболонка, плівка)
у складних словах вказує на зв'язок з поняттям "шкіра"
екзодерма ...ДРОМ (гр., місце для бігу)
у складних словах означає місце для змагань, випробувань, запускання літальних апаратів
автодром, космодром ДІ... (гр., від двічі)
у складних словах означає "подвійний", "двічі". ДІЄЗ (фр., гр., інтервал у чверть тону)
знак підвищення звука на півтону.
Див. також:
бемоль ДІЄТА дієта; ж.
(1)
(гр., спосіб життя, режим харчування)
спеціально розроблений режим харчування здорової і хворої людини
- дієта тварин
(2)
(лат., … ДІЄТИКА (дієта і ...логія)
наука про харчування хворих; дієтологія. ДІЄТОЛОГІЯ дієтологія; ж.
(дієта і ...логія)
наука про харчування хворих. ДІЄТОТЕРАПІЯ дієтотерапія; ж.
(дієта і терапія)
лікування різних захворювань спеціальною дієтою.
Інша назва - лікувальне харчування. ДІА... (гр.)
префікс, що означає наскрізний рух, проникнення, розподілену дію, розділення, взаємність, посилення, завершеність. ДІАБАЗ діабаз; ч.
(фр., гр., перехід, переправа)
магматична гірська порода зеленого або темно-сірого кольору, що складається з плагіоклазу та авгіту. … ДІАБЕТ діабет; ч.
(гр., від проходжу)
хвороби людини, загальною ознакою яких є дуже підвищене виділення сечі;
- діабет цукровий
- діабет нецукровий ДІАБЕТ НЕЦУКРОВИЙ тяжке порушення водно-сольового обміну, що настає внаслідок ураження проміжного мозку та гіпофіза. ДІАБЕТ ЦУКРОВИЙ виникає внаслідок порушення обміну речовин у зв'язку з недостатньою функцією підшлункової залози; ДІАГЕНЕЗ діагенез; ч.
(діа... і ...генез)
перетворення пухких відкладів на дні водних басейнів в осадочні гірські породи. ДІАГНОЗ діагноз; ч.
(гр., розпізнавання, визначення)
1. Короткий лікарський висновок про характер і суть захворювання.
2. Науковий опис основних ознак, що … ДІАГНОСТИКА діагностика; ж.
(гр., здатний розпізнавати)
процес розпізнавання хвороби й визначення її; наука про методи встановлення діагнозу. ДІАГОНАЛЬ діагональ; ж.
(гр., проведений від кута до кута)
1. мат. Відрізок прямої, що з'єднує вершини двох кутів многокутника, не прилеглих до однієї … ДІАГРАМА діаграма; ж.
(гр., малюнок, фігура, кресленик)
один із способів графічного зображення співвідношення між величинами. ДІАДА (гр., два)
тензор другого рангу. ДІАДЕМА діадема; ж.
(гр., головна пов'язка, вінець)
1. Пов'язка для голови у давньогрецьких жерців.
2. Середньовічний символ влади - вінець князів і … ДІАДОХИ (гр., спадкоємець, наступник)
полководці Александра Македонського, його наступники, які після його смерті боролися за владу і розділили імперію. ДІАЗОГРАФІЯ (діазо(сполуки) і ...графія)
сукупність засобів і методів відтворення зображень за допомогою діазосполук, які розкладаються від дії на них … ДІАЗОПЛІВКА кіно- або фотоплівка, в світлочутливому шарі якої є діазосполуки.
Див. також:
діазосполуки ДІАЗОСПОЛУКИ (ді... і азо(т))
продукти взаємодії первинних амінів з азотистою кислотою. ДІАЗОТИПІЯ діазотипія; ж.
(діазо(сполуки) і ...типія)
спосіб технічного фотокопіювання з позитива для розмножування технічної документації. ДІАКІНЕЗ (діа... і ...кінез)
кінцева стадія першої фази (профази) мейотичного поділу ядра; характеризується максимальною спіралізацією хромосом.
Див. … ДІАКРИТИКИ (гр., розрізняльний)
надрядкові, підрядкові чи середрядкові знаки, за якими розрізняють звуки, позначені однією й тією самою літерою; діакритичні … ДІАЛІЗ діаліз; ч.
(гр., розпад, відокремлення)
відокремлення колоїдних розчинів і розчинів високомолекулярних сполук від розчинених у них … ДІАЛІЗАТОР діалізатор; ч.
прилад, за допомогою якого проводять діаліз. ДІАЛЕКТ діалект; ч.
(гр., розмова, говір, наріччя)
місцевий різновид мови, говірка. ДІАЛЕКТИЗМ діалектизм; ч.
слово, властиве якомусь діалектові. ДІАЛЕКТИКА діалектика; ж.
(гр., мистецтво вести бесіду, від веду бесіду, обговорюю)
1. Мистецтво полеміки, уміння переконувати.
2. філос. Спосіб … ДІАЛЕКТИЧНА ЛОГІКА філ. наука про загальні закони й форми руху мислення, які становлять основу пізнання сутності досліджуваних об'єктів ДІАЛЕКТИЧНИЙ діалектичний
(гр.)
той, що стосується діалектики, заснований на законах діалектики;
- діалектичний метод
- діалектична логіка
- діалектична … ДІАЛЕКТИЧНИЙ МЕТОД філ. метод наукового пізнання, що розглядає дійсність в русі, розвитку і суперечностях; ДІАЛЕКТОГРАФІЯ діалектографія; ж.
(гр.)
картографування говірок певної мови. ДІАЛЕКТОЛОГІЯ діалектологія; ж.
(гр.)
наука, об'єктом вивчення якої є діалекти. ДІАЛОГ діалог; ч.
(гр., розмова, бесіда)
1. Розмова між двома чи кількома особами.
2. Літературно-публіцистичний твір у формі розмови; … ДІАМІНИ (ді... й аміни)
вуглеводні, в яких два атоми водню заміщені аміногрупами. ДІАМАГНЕТИЗМ діамагнетизм; ч.
(діа... і магнетизм)
один з видів магнетизму, що виявляється в намагнічуванні речовини назустріч напрямові зовнішнього магнітного … ДІАМАНТ діамант; ч.
(фр., нім., букв. - алмаз, гр., твердий метал)
1. Чистий штучно огранений алмаз; брильянт.
2. Друкарський шрифт, кегль, розмір якого … ДІАМЕТР діаметр; ч.
(гр., поперечник кола)
мат.
відрізок прямої, що проходить через центр кола і сполучає дві його точки, а також довжина цього …
| 