Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я


Слова на лiтеру Е (849)

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 > >>
...ЕДР
(гр., основа, бік, сторона) кінцева частина назв многогранників, напр., гексаедр.
...ЕМІЯ
(гр., кров) у складних словах відповідає поняттю "захворювання крові" лейкемія
...ЕНХІМА
(гр., букв. - налите, тут - тканина) у складних словах означає живу тканину, напр., паренхіма.
ЕБЕРТИСТИ
(фр.) французькі революціонери періоду буржуазної революції кінця 18 ст., представники лівого крила якобінців.
ЕБОНІТ
ебоніт; ч. (англ., від чорне дерево, з гр.) твердий чорний, з блискучою поверхнею зламу матеріал, що його одержують вулканізацією гумової суміші з …
ЕБУЛІОСКОП
ебуліоскоп; ч. (гр.) спиртомір, приладдям визначення вмісту алкоголю у речовині.
ЕБУЛІОСКОПІЯ
ебуліоскопія; ж. (лат., киплю і ...скопія) визначення підвищення температури кипіння розчину порівняно з температурою кипіння чистого розчинника за …
ЕВІДЕНЦІЯ
(лат.) певність, певні відомості про щось.
ЕВАКУАЦІЯ
евакуація; ж. (лат., від спорожнюю) 1. Виведення з місцевості, що перебуває під загрозою нападу ворога або стихійного лиха, з театру воєнних дій у …
ЕВАЛЬВАЦІЯ
евальвація; ж. (фр., від ціна, вартість) оцінювання, обчислення.
ЕВАПОРАТОР
(лат., випаровую) прилад для випаровування, випаровувач.
ЕВАПОРАЦІЯ
(лат.) випарювання, випаровування.
ЕВАПОРОМЕТР
евапорометр; ч. (лат., випаровую і ...метр) прилад для вимірювання кількості води, що випаровується з поверхні водойм і грунту.
ЕВГЕНОЛ
евгенол; ч. (гр., шляхетний, чудовий і ...ол) органічна запашна речовина, складова частина гвоздичної олії, а також інших ефірних олій; …
ЕВДІАЛІТ
евдіаліт; ч. (гр., добре і схильний до розпаду) мінерал класу силікатів, червоного або рожевого кольору. Руда цирконію.
ЕВДІОМЕТР
евдіометр; ч. (гр., спокійний, чистий і ...метр) прилад (товстостінна скляна трубка з впаяними двома платиновими дротиками) для дослідження газів, …
ЕВДЕМОНІЗМ
евдемонізм; ч. (гр., від щастя) етичний принцип, який основою моральності вважає прагнення людини до щастя.
ЕВЕКЦІЯ
(лат., тут відхилення, від підіймаю) одне з періодичних відхилень у русі Місяця під впливом сили тяжіння Сонця.
ЕВЕНТУАЛЬНІСТЬ
(лат.) можливість.
ЕВЕНТУАЛЬНИЙ
евентуальний (лат., випадок) можливий у якомусь випадку, за певних обставин; у кримінальному праві один з видів вини (Е. умисел), за якої особа, що …
ЕВКАЛІПТ
евкаліпт; ч. (гр., добре і вкритий) рід австралійських деревних або кущових рослин родини миртових. Багато видів культивують. З листя добувають …
ЕВКОМІЯ
евкомія; ж. (гр., добре і камедь) рід дерев'янистих рослин. Дико росте в Китаї. В Україні культивують. Листя, кора й корені містять гутаперчу. …
ЕВМЕНІДИ
(гр.) у давньогрецькій міфології - богині прокляття, кари й помсти; еринії. У римлян - фурії.
ЕВОЛЬВЕНТА
евольвента; ж. (лат., розгортаючий) крива, описувана вільним кінцем нерозтяжної нитки, що закріплена в певній точці даної кривої (еволюти) і …
ЕВОЛЮТА
еволюта; ж. (лат., розгорнута) плоска крива, що є основою для побудови за певним правилом іншої кривої - евольвенти. Див. також: евольвента
ЕВОЛЮЦІЙНИЙ
еволюційний безперервний, поступовий, той, що розвивається поступово; Е-на теорія - вчення про історичний розвиток живої природи. Див. …
ЕВОЛЮЦІОНІЗМ
еволюціонізм; ч. філ. Учення, за яким усе існуюче перебуває в процесі постійного розвитку, еволюції. - вульгарний еволюціонізм Див. …
ЕВОЛЮЦІЯ
еволюція; ж. (лат., від розгортаю) 1. Поступовий розвиток предмета при збереженні його якості в процесі кількісних змін (на відміну від …
ЕВПАТРИДИ
(гр., люди шляхетного походження) люди шляхетного походження, родова аристократія в Аттіці (Стародавня Греція), яка своє родове коріння виводила від …
ЕВРЕМІЯ
(гр.) 1. Гармонійність, ритмічність, розмірність. 2. Рівномірність ритму в музиці, танці та у вимові.
ЕВРИБІОНТНІ ОРГАНІЗМИ
тварини, рослини, що можуть жити в різноманітних умовах навколишнього середовища. Напр., бурий ведмідь живе в умовах холодного й теплого клімату, в …
ЕВРИБІОНТНИЙ
(гр., поширений та існуючий) біол. повсюдно поширений. - еврибіонтні організми
ЕВРИБАТНІ ТВАРИНИ
біол. водяні тварини, що живуть на різних глибинах.
ЕВРИБАТНИЙ
(гр., просторий, широкий і глибина) різноглибинний - еврибатні тварини Протилежне - стенобатний.
ЕВРИГАЛІННІ ОРГАНІЗМИ
(гр., поширений і сіль) морські організми, що можуть жити в умовах значних коливань солоності води.
ЕВРИКА
еврика (гр., я знайшов) 1. Вигук, який приписують грецькому вченому Архімеду, коли він відкрив основний закон гідростатики (закон Архімеда). 2. …
ЕВРИМІЯ
(гр., гармонійність, ритмічність, розмірність) рівномірність ритму в музиці, танці та у вимові.
ЕВРИСТИКА
евристика; ж. (гр., знаходжу) 1. В античній філософії - сукупність прийомів навчання за допомогою навідних питань, теорія такої методики. 2. …
ЕВРИТМІЯ
евритмія; ж. (гр.) 1. Гармонійність, ритмічність, розмірність. 2. Рівномірність ритму в музиці, ганці та у вимові. Інша назва - евремія.
ЕВРИФАГІЯ
еврифагія; ж. (гр., широкий і ...фагія) живлення тварин найрізноманітнішою їжею рослинного й тваринного походження.
ЕВТЕКТИКА
евтектика; ж. (гр., легкоплавкий, швидкорозчинний) суміш двох (або кількох) речовин у такому співвідношенні, за якого температура плавлення її …
ЕВТЕРПА
(гр.) у давньогрецькій міфології - одна з дев'яти муз, покровителька музики.
ЕВФЕІЗМ
(гр.) риторична фігура, що полягає у заміні слів з грубим або непристойним змістом чи забарвленням на слова і вирази, які виражають цей зміст у …
ЕВФЕМІЗМ
евфемізм; ч. (гр., пом'якшений вираз) заміна слів з грубим або непристойним змістом чи забарвленням на слова й вирази, які виражають цей зміст у …
ЕВФОНІЯ
евфонія; ж. (гр., милозвучність) 1. Гармонійний добір звуків у тексті художнього твору. 2. Уникання в мові нехарактерних для неї сполучень звуків; …
ЕВФУЇЗМ
евфуїзм; ч. (англ., гр., витончений, стрункий) 1. Витончений, стрункий. 2. Пишномовність, а також манерний, бундючний стиль, вишуканість, …
ЕГІДА
егіда; ж. (гр., шкіра кози) 1. В давньогрецькій міфології (за Гомером) щит, який виготовив Гефест і потрясаючи яким Зевс наводив жах на ворогів. У …
ЕГІРИН
егірин; ч. мінерал класу силікатів, зеленого, чорного кольору з скляним блиском. Від імені ісландського міфічного бога моря Егіра.
ЕГАЛІТАРИЗМ
егалітаризм; ч. (фр., зрівнялівка, від рівність) різновидність утопічного соціалізму, що проповідує зрівняльний розподіл засобів виробництва між …
ЕГАЛІТАРНИЙ
егалітарний (фр., від рівність) зрівняльний, рівний, рівноправний.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 > >>



© www.hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.