...ЕДР (гр., основа, бік, сторона)
кінцева частина назв многогранників, напр., гексаедр. ...ЕМІЯ (гр., кров)
у складних словах відповідає поняттю "захворювання крові"
лейкемія ...ЕНХІМА (гр., букв. - налите, тут - тканина)
у складних словах означає живу тканину, напр., паренхіма. ЕБЕРТИСТИ (фр.)
французькі революціонери періоду буржуазної революції кінця 18 ст., представники лівого крила якобінців. ЕБОНІТ ебоніт; ч.
(англ., від чорне дерево, з гр.)
твердий чорний, з блискучою поверхнею зламу матеріал, що його одержують вулканізацією гумової суміші з
ЕБУЛІОСКОП ебуліоскоп; ч.
(гр.)
спиртомір, приладдям визначення вмісту алкоголю у речовині. ЕБУЛІОСКОПІЯ ебуліоскопія; ж.
(лат., киплю і ...скопія)
визначення підвищення температури кипіння розчину порівняно з температурою кипіння чистого розчинника за
ЕВІДЕНЦІЯ (лат.)
певність, певні відомості про щось. ЕВАКУАЦІЯ евакуація; ж.
(лат., від спорожнюю)
1. Виведення з місцевості, що перебуває під загрозою нападу ворога або стихійного лиха, з театру воєнних дій у
ЕВАЛЬВАЦІЯ евальвація; ж.
(фр., від ціна, вартість)
оцінювання, обчислення. ЕВАПОРАТОР (лат., випаровую)
прилад для випаровування, випаровувач. ЕВАПОРОМЕТР евапорометр; ч.
(лат., випаровую і ...метр)
прилад для вимірювання кількості води, що випаровується з поверхні водойм і грунту. ЕВГЕНОЛ евгенол; ч.
(гр., шляхетний, чудовий і ...ол)
органічна запашна речовина, складова частина гвоздичної олії, а також інших ефірних олій;
ЕВДІАЛІТ евдіаліт; ч.
(гр., добре і схильний до розпаду)
мінерал класу силікатів, червоного або рожевого кольору. Руда цирконію. ЕВДІОМЕТР евдіометр; ч.
(гр., спокійний, чистий і ...метр)
прилад (товстостінна скляна трубка з впаяними двома платиновими дротиками) для дослідження газів,
ЕВДЕМОНІЗМ евдемонізм; ч.
(гр., від щастя)
етичний принцип, який основою моральності вважає прагнення людини до щастя. ЕВЕКЦІЯ (лат., тут відхилення, від підіймаю)
одне з періодичних відхилень у русі Місяця під впливом сили тяжіння Сонця. ЕВЕНТУАЛЬНИЙ евентуальний
(лат., випадок)
можливий у якомусь випадку, за певних обставин; у кримінальному праві один з видів вини (Е. умисел), за якої особа, що
ЕВКАЛІПТ евкаліпт; ч.
(гр., добре і вкритий)
рід австралійських деревних або кущових рослин родини миртових. Багато видів культивують. З листя добувають
ЕВКОМІЯ евкомія; ж.
(гр., добре і камедь)
рід дерев'янистих рослин. Дико росте в Китаї. В Україні культивують. Листя, кора й корені містять гутаперчу.
ЕВМЕНІДИ (гр.)
у давньогрецькій міфології - богині прокляття, кари й помсти; еринії. У римлян - фурії. ЕВОЛЬВЕНТА евольвента; ж.
(лат., розгортаючий)
крива, описувана вільним кінцем нерозтяжної нитки, що закріплена в певній точці даної кривої (еволюти) і
ЕВОЛЮТА еволюта; ж.
(лат., розгорнута)
плоска крива, що є основою для побудови за певним правилом іншої кривої - евольвенти.
Див. також:
евольвента ЕВОЛЮЦІЙНИЙ еволюційний
безперервний, поступовий, той, що розвивається поступово; Е-на теорія - вчення про історичний розвиток живої природи.
Див.
ЕВОЛЮЦІОНІЗМ еволюціонізм; ч.
філ.
Учення, за яким усе існуюче перебуває в процесі постійного розвитку, еволюції.
- вульгарний еволюціонізм
Див.
ЕВОЛЮЦІЯ еволюція; ж.
(лат., від розгортаю)
1. Поступовий розвиток предмета при збереженні його якості в процесі кількісних змін (на відміну від
ЕВПАТРИДИ (гр., люди шляхетного походження)
люди шляхетного походження, родова аристократія в Аттіці (Стародавня Греція), яка своє родове коріння виводила від
ЕВРЕМІЯ (гр.)
1. Гармонійність, ритмічність, розмірність.
2. Рівномірність ритму в музиці, танці та у вимові. ЕВРИБІОНТНІ ОРГАНІЗМИ тварини, рослини, що можуть жити в різноманітних умовах навколишнього середовища.
Напр., бурий ведмідь живе в умовах холодного й теплого клімату, в
ЕВРИБІОНТНИЙ (гр., поширений та існуючий)
біол.
повсюдно поширений.
- еврибіонтні організми ЕВРИБАТНИЙ (гр., просторий, широкий і глибина)
різноглибинний
- еврибатні тварини
Протилежне - стенобатний. ЕВРИГАЛІННІ ОРГАНІЗМИ (гр., поширений і сіль)
морські організми, що можуть жити в умовах значних коливань солоності води. ЕВРИКА еврика
(гр., я знайшов)
1. Вигук, який приписують грецькому вченому Архімеду, коли він відкрив основний закон гідростатики (закон Архімеда).
2.
ЕВРИМІЯ (гр., гармонійність, ритмічність, розмірність)
рівномірність ритму в музиці, танці та у вимові. ЕВРИСТИКА евристика; ж.
(гр., знаходжу)
1. В античній філософії - сукупність прийомів навчання за допомогою навідних питань, теорія такої методики.
2.
ЕВРИТМІЯ евритмія; ж.
(гр.)
1. Гармонійність, ритмічність, розмірність.
2. Рівномірність ритму в музиці, ганці та у вимові.
Інша назва - евремія. ЕВРИФАГІЯ еврифагія; ж.
(гр., широкий і ...фагія)
живлення тварин найрізноманітнішою їжею рослинного й тваринного походження. ЕВТЕКТИКА евтектика; ж.
(гр., легкоплавкий, швидкорозчинний)
суміш двох (або кількох) речовин у такому співвідношенні, за якого температура плавлення її
ЕВТЕРПА (гр.)
у давньогрецькій міфології - одна з дев'яти муз, покровителька музики. ЕВФЕІЗМ (гр.)
риторична фігура, що полягає у заміні слів з грубим або непристойним змістом чи забарвленням на слова і вирази, які виражають цей зміст у
ЕВФЕМІЗМ евфемізм; ч.
(гр., пом'якшений вираз)
заміна слів з грубим або непристойним змістом чи забарвленням на слова й вирази, які виражають цей зміст у
ЕВФОНІЯ евфонія; ж.
(гр., милозвучність)
1. Гармонійний добір звуків у тексті художнього твору.
2. Уникання в мові нехарактерних для неї сполучень звуків;
ЕВФУЇЗМ евфуїзм; ч.
(англ., гр., витончений, стрункий)
1. Витончений, стрункий.
2. Пишномовність, а також манерний, бундючний стиль, вишуканість,
ЕГІДА егіда; ж.
(гр., шкіра кози)
1. В давньогрецькій міфології (за Гомером) щит, який виготовив Гефест і потрясаючи яким Зевс наводив жах на ворогів. У
ЕГІРИН егірин; ч.
мінерал класу силікатів, зеленого, чорного кольору з скляним блиском. Від імені ісландського міфічного бога моря Егіра. ЕГАЛІТАРИЗМ егалітаризм; ч.
(фр., зрівнялівка, від рівність)
різновидність утопічного соціалізму, що проповідує зрівняльний розподіл засобів виробництва між
ЕГАЛІТАРНИЙ егалітарний
(фр., від рівність)
зрівняльний, рівний, рівноправний.
|