КІЛЬЧИТИСЯ (прокільчитися), -иться, недок. Пускати кільчики, паростки; проростати.
Спасибі, що росте трава
і що душа жива,
і що біліє голова,
і … КІРАСА -и, ж., іст. 1. Металевий панцир на груди й спину для захисту від холодної та вогнепальної зброї. 2. У західноєвропейських і російській (до 1917 р.) … КІТВА кітви, ж., мор. Якір.
І ніде зупинитися на рейді
і кітву кинути, і переждати
своє бажання... (ЧТ:134). КАВАЛОК -лка, ч., розм. Те саме, що шматок.
О боже праведний, важка докука –
сліпорожденним розумом збагнуть:
ти в цьому світі – лиш кавалок … КАДУБ -а, ч., рідко. Велика діжка.
Ніби сад осінній
поріс ці кадуби, мішки і скрині
і проімшанив зчовганий поріг. (ЧТ:110);
Як добре сіятись під … КАЛЬНИЙ (калний), -а, -е, розм. Брудний, заболочений.
...хоч на мить відкатити калні рукави
і забуть кочегарку, і багра, і гамір. … КАНДЗЮБА -и, ж., розм. Нерівність; кривизна.
Там, за кандзюбою стогір,
за кайданами стриму
збігає вік – наперекір
огню притомі диму. (П-2:285). КАНТ (< лат. cantus — спів, пісня), -а, ч. Жанр давньої одичної поезії, віршований твір, складений з нагоди урочистої події чи свята; хорова пісня без … КАР -а, ч. Римський імператор, 282-283 pp. н.е., підкорив Месопотамію, за переказами вбитий блискавкою у таборі на березі Тигру.
І снився Кар — … КАРІАТИДИ (грец. karyatides – карійські діви), каріатид, ж., архт. Вертикальна підпора (колона) у вигляді жіночої постаті, що підтримує перекриття.
Й самим … КАРАФА -и, ж. Те саме, що графин.
Це кондаки твої і тропарі,
це кара, це з отрутою карафа. (П-1:47). КЕРЕЯ -ї, ж., заст., іст. Верхній довгий суконний одяг із відлогою.
...а вже керею на ліврею
міняє вічна ненасить. (Т.1, кн.2:90);
Керея слави … КИМВАЛ -а, ч., муз. Давній мушиний інструмент у вигляді мідних тарілок або чаш.
Ми втрьох сідали на човна:
дружина, я і син,
весна гриміла голосна
в … КИПЕНЬ -пню. 1. розм. Те саме, що окріп. 2. перен., рідко. Біла піна на воді під час її бурхливого вирування, а також кипіння.
Як відшаліє безголосий … КИФАРА (грец. kithаra), -и, ж., муз. Давньогрецький струнний щипковий музичний інструмент, схожий з лірою.
І в громі — чується мені —
Дзвенить тривожена … КЛІР -у, ч. Загальна назва служителів якої-небудь церкви; церковний причет.
А клір мовчить. Ніхто й не заголосить,
ніхто й не знає, де твій буде прах. … КЛЕЙТУХ -а, ч. Жмуток прядива, тканини, повсті тощо для забивання заряду в огнепальну зброю, що заряджається з вихідного отвору дула.
Цілику вірний — … КЛУС -у, ч. Швидкий алюр, середній між галопом і кроком; рись.
Так кінь переходить з клусу
в галоп. В перебіжні трави. (Т.1, кн.2:77);
Я п'яний … КЛЮЧИНА -и, ж. Жердина, за допомогою якої притискають солому на скиртах або на солом'яній покрівлі.
Дерева — в маячні. Шалене лопотіння
дощу — об шиби, … КМЕТЬ -я, ч., заст. Селянин-хлібороб.
Де Віфлеєм твій? Де волові ясла?
Нема й не буде — добре знає кметь. (ЧТ:185);
Тримайся, кметю! Зрадні сльози … КНАСТЕР (нім. Knaster) -а, ч. Сорт доброго міцного тютюну.
І мерва дум, ночима перетерта,
нестерпно ліловіла, ніби кнастер. (ЗД:98). КОВБАНЯ і, ж. 1. Глибока вибоїна, звичайно на дорозі, переважно з водою, болотом. 2. Глибоке місце, яма в річці, озері тощо.
Он той кужіль, що пряла … КОЛИБА -и, ж., діал. Житло чабанів і лісорубів.
О світе! світе! Передсвіт
заллє прозрілі шиби,
і сонце піднесе в зеніт
сон нашої колиби. (ЧТ:181). КОЛИВО -а, с., церк. Обрядова поминальна кутя чи каша з пшениці, рису та ін.
Не ремствуй, що забідний був ужинок,
Зате тяжкий. Як коливо – тяжкий. … КОЛИХКИЙ –а, -е. Такий, що злегка гойдається.
І сонце в запоні обірваних хмар
і тінь колихка і опасиста й тлуста
і щовб крутояру. І ложе Прокруста
і з … КОЛОБРОДИТИ -джу, -диш, недок., poзм. 1. Безцільно ходити, не зосереджуючись ні на чому. 2. Учиняти бешкети; бешкетувати. 3. перен. Нутрувати, буяти, … КОМОННО Присл. до комонний.
Непам'яті лапатий сніг
спішить і пішо і комонно. (ЗД:77);
Дощ...
дихає холодію, лізе в обійми,
в груди заходить і пішо, … КОМОНЬ -я, ч., заст. Кінь
...радісні комоні,
випущені з стаєнь правітця,
радісну стежку вам прокомонять
і заграє обраділий степ... (ЗД:52);
Як … КОМПЛОТ (< франц. complot – змова), -у, ч. Змова.
Вокзал. Коридори німі, як комплоти.
А небо в вікні — наче біль голубе. (П-1:98);
...так і живу — зі … КОНДАК -а, ч. Молитовний вірш для співу на честь якого-небудь свята або святого у православному богослужінні.
Не забувся тобі з кондаками тропар? … КОНТРФОРС (< франц. contreforce — протидіюча сила), -у, ч. 1. архт. Вертикальний виступ стіни, що сприяє її стійкості; поширений у готичній архітектурі. 2. … КОПЕР -пра, ч., техн. Споруда над стволом шахти, де встановлено механізми шахтового підіймання.
...блакить, ласкаво-попеляста,
копри кремезні, … КОСОПИС -у, ч., інд.-авт. Похідне косо і писати.
Несамовито-синій вороновий
розкрилений косопис напівкільний —
душі твоєї витлілі окрушини –
з … КОЧЕТ -а, ч. Пристосування на човні для прикріплення весла; гніздо для весла.
Скриплять од вітру старі кочети.
А ген на озері чотири квітнуть вирви. … КРАЙБІЛЬ крайболю, ч., інд.-авт. Похідне від край і біль.
Ждання – то крику витягнута гума
і за крайболю видовжена геть. (ЧТ:95). КРАЙОБРАЗ -у, ч., інд.-авт. Похідне від край і образ.
Куди не глянеш — порожньо і голо:
оце крайобраз твій, мій вічний шлях. (ЧТ:100). КРАЙОКРАЙ крайокраю, ч., інд.- авт. Похідне від край і край.
З крайокраю, з цієї високості,
пади, згорнувши крила, до долин... (П-1:40);
Єси ти за … КРАЙСЕБЕ інд.-авт. Похідне від край і себе.
Оце і є бажаний край душі,
з якого вільно бачити крайсвіту,
вже й за крайсебе можеш зазирнути... … КРАЙЧАС -у, ч., інд.-авт. Похідне від край і час.
Що б то нам
посовгнути – ці межигони часу,
марудні межигони живоття,
коли змарнілі постаті … КРАМПЛЮВАТИ -люю, -юєш, недок., перех. Чесати шерсть щітками (крамплями).
...і все воловодишся і воловодиш
оце кружеляння, оце морове,
що люто крамплює і … КРЕШ -у, ч., розм. Кришталь.
І раптом ти збагнеш,
той агрус нахилився,
що в дно криниць дивився
і цвів, як срібний креш. (П-2:84). КРИВОЛЕТ -у, ч., інд.-авт. Похідне від кривий і лет.
...ця колотнеча
надій і спроневіри, криволет
лякливих ауспіцій, що в безгуччі
шершаваими крильми … КРИЖ -а, ч., заст. 1. Хрест. 2. Хрестоподібна ручка (звичайно меча).
Прогірклим медом пахне сіножать,
зелені шкла горять в зеленій хижі,
де мертві … КРИЖЕНЬ -жня, ч. Велика дика качка.
Надвечір'я
запалить крижнів вигублені пір'я.
щоб ти не заблудився в цім житті. (П-1:145);
Чи ще кульбаби вздрю … КРИК-ЗЕЛО -а, ч., інд.-авт. Похідне від крик і зело.
Обміліла
криниця. А верба пустила
гарячі брості — в крик-зело. (П-1:84). КРИЛАТОЛЕЗО інд.-авт. Похідне від крилатий і лезо.
Криваво рветься з нього вороння
майбутнього. Летить крилатолезо
понад проваллям яру... (П-1:29). КРИХТОКРИЦЯ -і, ж., інд.-авт. Похідне під крихкий і криця.
І ти щербата доле крихкокрице,
давно вже сонце перед нас зайшло,
бо нашу путь пісками … КРОСНА -сен, мн., діал. Полотно, груба тканина.
Над степом снують вітри
палахкотіючих ватрищ
сиві кросна, як коси
скорбної матері. (П-2:209). КУЗКА (кузочка), -и, ж., розм. Те саме, що комашка.
...здаватиметься – дихає земля
кузками, світлячками, снами й зеленню (ЗД:50);
Земля укрилась …
|
