СІВЕРКИЙ -а, -е, діал. Холодний, пронизливий.
Таксі. Шурхотіння. Пронозистий вітер
і далеч, урубана в обрій мечем –
тих ієратичних назначених
СІЗІФ (грец. Sisiph), -а, ч. 1. У давньогрецькій міфології будівничий і цар Коринфа, засуджений богами вічно викочувати на гору великий камінь, який з
САВАОФ -а, ч. Одне з імен бога в іудаїстичній та християнській традиціях.
А я, неначе Саваоф,
бив веслами рогіз,
тулив до себе їх обох
і не
САМОБІЛЬ -болю, ч., інд.-авт. Похідне від само... і біль.
...а межи ними — лялечка німа:
розпечена, аж біла з самоболю,
як цятка пекла... (ВЦ:155). САМОВИВИЩЕННЯ я, с., інд.- авт. Похідне від само... і вивищення.
Надто мало
землі для духу. Надто для душі
розкошланої тісно на планеті,
де жити —
САМОВИГОРЯННЯ -я, с., інд.- авт. Похідне від само... і вигоряння.
Самовигоряння
йому незвичне. Віра ж бо триває
останніми жаринами жалів. (ЧТ:77). САМОВИЖИДАННЯ -я, с., інд.- авт. Похідне від само... і вижидання.
Десь я спинився в самовижиданні
і відростаю на однім жданні,
і в ньому старію. (ЧТ:79). САМОВОЛЯ -і, ж., інд.-авт. Похідне від само... і воля.
Червона барка в чорноводді доль
загубиться. І фенікс довгоногий
перенесе тебе в ясні
САМОВОРОТТЯ -я, с., інд.-авт. Похідне від само... і вороття.
...я відчуваю власну смерть живою,
як і загибель самовороттям. (ЧТ:58);
Попереду
САМОВОСКРЕСІННЯ -я, с., інд.- авт. Похідне від само... і воскресіння.
...перейде крізь страстотерпця тіні
пророк, свого цураючись лиця,
в передчуванні віщого
САМОВТЕЧА -і, ж., інд.-авт. Похідне від само... і втеча.
Літник
накинути б на утлі плечі
та рухатися — не до речі
звільнитись бажань самовтечі... (Т.1,
САМОВТРАТА (самоутрата), -и, ж., інд.-авт. Похідне від само... і втрата.
Проминання — цілюще.
Одужання — самовтратою. (ВЦ:160);
Поки стане,
захолоне
САМОВТРАЧЕНИЙ -а, -е, інд.-авт. Похідне від само... і втрачений.
...хто скін свій пережив
ще замолоду, змалку, від народжень,
наважившись до всіх
САМОГАМУВАННЯ-САМОВДОВОЛЕННЯ с., інд.-авт. Похідне від само... і гамування, вдоволення.
...останній крик настрашеної волі,
тим схарапудженої, що кінець
видніший їм за
САМОДАР -у, ч., інд.-авт. Похідне від само... і дар.
Мусять дерева
навчати доброти, як самодару. (ЗД:131). САМОДАРУВАННЯ -я, с., інд.-авт. Похідне від само... і дарування.
Ти був скупий чи то — занадто щедрий
на власну душу і не брав нічого
із тих дарів високих,
САМОДОВІРА -и, ж., інд.-авт. Похідне від само... і довіра.
...втративши самодовіру здавна,
став наближатися
осклілий погляд... (Т.1, кн.
САМОДОКІР самодокору, ч., інд.- авт. Похідне від само... і докір.
Не вір — ні долі, ні собі не вір,
а спроневіра і самодокір
і змерзлий крик, що грудкою
САМОДОНИЩЕННЯ -я, с., інд.-авт. Похідне від само... і донищення.
...опорятуйте із тяжких невір,
з тортур самодонищення — зніміть
моє здиміле тіло із
САМОДОСАДА -и, ж., інд.-авт. Похідне від само... і досада.
...в мить крутого самопочезання
він надто пильно стежив шлях утрат, -
лиш так його спотворило
САМОДОХОДЖЕННЯ -я, с., інд.-авт. Похідне від само... і доходження.
Там крила птаства рясно миготіли,
мережилася зелень дивновзором,
а душу вже поймав
САМОЗАБОРОНА -и, ж., інд.-авт. Похідне від само... і заборона.
Нам ряд утрачено. Раптових спроб
назубрені шпилі — ото єдине,
що вирвалося з
САМОЗАГАСАННЯ -я, с., інд.-авт. Похідне від само... і загасання.
А ти живеш навпомацки — і тільки.
Самопізнання самозагасання. (ВЦ:174). САМОЗАТЕМНЕННЯ -я, с., інд.-авт. Похідне від само... і затемнення.
Ось тут мені не застує
самозатемнень невситуща хмара
ні сонця, геть студеного, ні зір.
САМОЗНИКАННЯ -я, с., інд.-авт. Похідне від само... і зникання.
Море
розтопленого жалю хлюпотить
і нас відстрашує — чеканням довгим
благословенної своєї
САМОЗНИЩУВАТИ -ую, -уєш, недок., перех., інд.-авт. Похідне від само... і знищувати.
Я ніби закоркований. Неначе
лиш улягаю силі рабування
і самознищую
САМОЗРАДА -и, ж., інд.-авт. Похідне від само... і зрада.
Отож – страшись
тих зустрічей нищівних, що одразу
навернуть на дорогу самозрад
і скажуть:
САМОКРУЖЕЛЯННЯ -я, с., інд.- авт. Похідне від само... і кружеляння.
А ти шугай — у самокружелянні
(немов планета згасла? чи болід?)
Тут ані дня, ні ночі, ні
САМОНАБЛИЖЕННЯ -я, с., інд.- авт. Похідне від само... і наближення.
...весь той чар
самонаближень, упізнань і врочень,
що визріли у невіді душевній
і
САМОНАРІКАННЯ -я, с., інд.- авт. Похідне від само... і нарікання.
Ні, не впадай у біль до самонарікання.
О, не впадай у біль — його, як меч, піднось. (П-2:155). САМОНАРОДЖЕННЯ -я, с., інд.- авт. Похідне від само... і народження.
І не існуй. Приємне відмирання —
Самонародження від'ємний знак. (Т.1, кн.2:196);
Оце
САМОНАРОСТАТИ -аю, -аєш, недок., перех., інд.-авт. Похідне від само... і наростати.
Неначе дзвін поезія. Гуде
і самонаростає аж до повні... (П-2:150). САМОНИЩИТЕЛЬ -теля, ч., інд.- авт. Похідне від само... і нищитель.
Такий самонищитель,
що убиває, творячи добро... (Т.1, кн.2:94). САМООБМЕЖЕННЯ -я, с., інд.- авт. Похідне від само... і обмеження.
Доходь самообмежень. То — причал.
Укритися. Сховатися. Втекти
у живосмерть. (ЧТ:102). САМООЗИРАННЯ -я, с., інд.-авт. Похідне від само... і озирання.
Збавляння
самого себе. Краща з благостинь.
З надгір'я налягла на тебе тінь,
неначе горя
САМООКРАДЕННЯ -я, с., інд.- авт. Похідне від само... і окрадений.
Цей півсон
самоосліплої душі, ця туга
самоокрадення — то є життя
таємний смисл. (ЧТ:62). САМООКУПАЦІЯ -ї, ж., інд.-авт. Похідне від само... і окупація.
Ця самоокупація душі,
оця облуда людяності, може,
страшніша за злочинство. (ЧТ:112). САМООСЛІПЛИЙ -а, -е, інд.-авт. Похідне від само... і осліплий.
Цей півсон
самоосліплої душі, ця туга
самоокрадення — то є життя
таємний смисл. (ЧТ:62). САМООФІРА -и, ж., інд.-авт. Похідне від само... і офіра.
...перейде крізь страстотерпця тіні
пророк, свого цураючись лиця,
в передчуванні віщого
САМОПІДТВЕРДЖУВАТИ -ую, -уєш, недок., перех., інд.-авт. Похідне від само... і підтверджувати.
Ще, слава Богу, тьмяний стовбур совісті
признатись може весь до
САМОПАЛАННЯ -я, с., інд.-авт. Похідне від само... і палання.
О як нестерпно хочеться подовжень
і невигасного самопалання! (П-2:130). САМОПЕРЕРОСТАННЯ -я, с., інд.- авт. Похідне від само... і переростання.
...втрачаєш право самоуникання,
самопереростання скрайніх меж
і, розминувшись із самим
САМОПОВЕРТАННЯ -я, с., інд.- авт. Похідне від само... і повертання.
Тиші дай:
зупину. Абож – самоповертання
до роздоріж. (ЧТ:112);
оця утеча в
САМОПОГИБА -и, ж., інд.-авт. Похідне від само... і погиба.
Господи, Господи, о осторонь
душі гулкі, що, заслухані в тугу,
немочі власної люблять
САМОПОДОВЖЕНИЙ -а, -е, інд.- авт. Похідне від само... і подовжений.
Хто б збагнув
оці дороги — без кінця і краю —
мов стріли надвивищень?
самоподовжені?
САМОПОДОВЖЕННЯ -я, с., інд.- авт. Похідне від само... і подовження.
Невже так мало
відведено людині для бажань
і успокоєнь? Сліпота! Само-
подовження — на
САМОПОДОЛАННЯ -я, с., інд.- авт. Похідне від само... і подолання.
Лише воління,
подолання — мов самоподолання,
протистояння, ніби вижиття,
хоч байдуже
САМОПОМИНАННЯ -я, с., інд.- авт. Похідне від само... і поминання.
Ти загубився в горі — не знайтись
у чорноводді змовклого волання,
в ропі чекань і
САМОПОМНОЖЕНИЙ -а, -е, інд.- авт. Похідне від само... і помножений.
І ще здалося — вдосвіта, наосліп:
що я себе утратив многотою
самопомноженого цього
САМОПОСТАННЯ -я, с., інд.-авт. Похідне від само... і постання (від поставання).
По ліву руку — древній, аж до ер
самопостання, гоном безберегим,
щовбом
|