ВІВЕРИЦЯ -і, ж., діал. Білка. Пор. вище вивірка.
промайне за крутоярам Мавка,
до вівериці руки простягне. ..(ЗД:131);
Довжись. Сатаній,
як вівериця в … ВІДВОЛОДАТИ -аю, -єш, док., перех., заст. Привести до свідомості. // Вилікувати важкохворого старанним доглядом.
Не відволодати душі —
біль груди переріс. … ВІДРОГА -и, ж., рідко. Відгалуження гори, стовбура дерева, дороги, ріки тощо.
Щоб там, де обрій оплели дороги,
уздріти царств понадземні відроги. … ВІДТОНКОГОЛОСИТИ -шу, сиш. Док. до тонкоголосити. Закінчити, завершити тонкоголосити, видавати звуки тонким голосом. ВІДТРУТИТИ -учу, -утиш, док., перех., рідко. Те саме, що відштовхнути.
З ціложиттєвого ждання
Ти смерть на кілька літ відтрутив,
аби почути пахощ рути
і … ВІЗІЯ -ї, ж., рідко. Те саме, що привид.
Елізію потьмилися поля,
і я втікаю в світ забутих візій,
планету назираючи здаля. (ЧТ:152). ВІЛГЛИЙ (відвільглий, звільглий, одвільглий, перевілглий, провілглий), -а, -е. Те саме, що вологий.
Цупких не роздереш обійм
обложно став твій день … ВІТРОВІННЯ -я, с., поет. Віяння вітру.
Він змеле зерно ще своє
тут, де гроза реве у небі,
де Україна грози п'є,
своє державне вітровіння. (Т.1, кн.2:87). ВІФЛЕЄМ (церк.-слов.; др.-євр. Бетле-Хем, суч. Бейт-Лахм), -у, ч. Місто в Палестині, на південь від Єрусалима. Згідно з Біблією, батьківщина царя Давида та … ВАЛУВАТИ -ує, -уєш, недок., неперех. 1. Невгамовно гавкати. 2. Рухатися суцільною масою.
Дороги валували, як собаки... (ЗД:78). ВАЛЬКИР -а, ч., розм. Бічна кімнатка, відокремлена стіною від великої кімнати.
Покрий на засув двері. В валькирі
так сумно пахне. (ЧТ:110);
Жила-була: … ВАЛЬОК -а, ч. Грудка мокрої глини, приготована для обмазування чи для складання стін будинків.
Робітниче —
пропахле селище — в сосні,
в остружках, в … ВЕЛЕЛЮДДЯ -я, с. Скупчення великої кількості людей.
Забудься. Стань. І зачекай мене
на самоті в такому велелюдді,
де спогади стовбичать, наче судді,
і … ВЕЛЕРЕЧИВИЙ -а, -е, заст., ірон. Багатослівний, пишномовний.
Бо в кожнім покрику гучнім,
У кожнім слові,
Ми наші мрії, наші дні
Згубить готові...
Свої … ВЕЛЬЗЕВУЛ -а, ч. У християнських уявленнях демонічна істота.
На вітрі струмує осика
і сяєвом сходить цвинтарним
(защедра щопта Вельзевула
твій тойсвіт … ВЕЛЬЯ (іспан.), -ї, ж. Свічка.
Яма крокодиляча і велья
і полледро — тільки це твоє! (П-1:163);
І що кигиче в мертвій цій пустелі?
Киги-киги — мов … ВЕРВ -і, ж. Давньоруська сільська поземельна община, члени якої були зв'язані круговою порукою.
Щоб раювали тонкоспіві верві
із полювань...(ЗД:72). ВЕРИГИ -иг, мн., заст., іст. Залізні ланцюги, які носили на тілі релігійні фанатики з метою самокатування.
Як легко, збувшися старих вериг,
почутись … ВЕРЦАДЛО -а, с., заст. Дзеркало.
Зроби — і увійдеш в верцадло,
Зроби — і станеш двійником,
Зроби — і потім падай, падай
Ти безгріховно-невагомий. … ВЕРША -і, ж. Сплетена з лози риболовна снасть, що має форму лійкоподібної корзини.
...а як вершу поставиш і вловиш линя... (ЗД:94). ВЕСЬ -і, ж., заст. Село.
Намистом огнів озиваються весі і гради.
Зболілим видінням снується нам сон мерехкий. (П-1:107). ВИБАЛУШЕНИЙ -а, -е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до вибалушити — широко розкривати, витріщати. Широко розкритий, витріщений.
Він дивися на мене. … ВИБЛИЙ -а, -е, інд.-авт. Дієпр. до вибити.
За життя — розплата:
лізь до могил до виблих. (ЗД:83);
небокрай закушпелило виблий, видавалось: росли з … ВИВІРКА -й, ж. Те саме, що білка.
Ще потерпас вивірка
битий горіх
брати з твоєї долоні.
Вчися чекати. (П-2:49). ВИЖАЛЮВАТИСЯ -лююсь, юєшся, недок., неперех. Похідне від вижалітися — добитися чого-небудь жалобами, скаргами.
Не спатимуть лиш сосни па поляні,
вижалюючись. … ВИЖИНИ -ин, мн. Жнива.
Дивись і жди високого зрідніння
душі і тіла, неба і землі,
як на пругкому піднесе крилі
тебе Вітчизна до вижин прозріння. … ВИЖИТТЯ -я, с., інд.-авт. Дія за значенням вижити.
Лише воління,
подолання — мов самоподолання,
протистояння, ніби вижиття,
хоч байдуже — живеш, ачи … ВИНОГРАЙ -ю, ч., інд.-авт. Похідне від вино і грати.
Де радість в голубому винограї
Котрий міняє кольори й тони
В овальнім діонісійськім початку? … ВИПЛЕСКИ -ів, ми., інд.-авт. Ім. до виплеснути.
летить орда смертельно-хорих
виплесків пекельних кажанів. (ЗД:74). ВИРВА -и, ж. 1. Вибита ким-, чим-небудь, вирвана силою вибуху яма; вибитий, вирваний отвір. 2. Глибока яма у дні річки, ставка.
Скриплять од вітру старі … ВИСКАЛКА -и, ж. Віддієслівне утворення від вискалити, вискаляти.
Вискалки твої —
мов зайчики у чорнім вируванні. (ЗД:129);
іще пожди — пожди … ВИСНЕНИЙ -а, -е, інд.-авт. Одержаний внаслідок сну, уві сні.
...оця утеча в самоповертання —
це ніби виснений в дитинстві сон... (ЧТ:166). ВИСОКОГОРЛИЙ -а, -е, інд.-авт. Похідне від високий і горло.
Летить крилатолезо
на утлу синь,
високогорлі сосни
і на пропащу голову мою. (ВЦ:154). ВИТИШЕНИЙ -а, -е, інд.-авт. Дієпр. пас. мин. ч. до витишити. Сповнений тиші.
Сиве небо, пролите обрієм,
витишений Труханів острів... (ЗД:45);
ці … ВИЧАМРІЛИЙ -а, -е, інд.-авт. Дієпр. пас. мин. ч. до вичамріти.
...оце Дніпро, це жайвірна — Софія,
а це Ярила вичамрілий яр. (П-2:195). ВОЇ мн., книжн., уроч. Воїни.
Щоб переможцями вертали вої... (ЗД:71). ВОЛОВОДИТИ -джуся, -дишся, недок., розм. 1. Надто повільно робити що-небудь, марнуючи час; 2. Водитися, возитися з ким-небудь.
Єси блажен
за те, що вже себе … ВОЛОГОГОРЛИЙ -а, -е, інд.-авт. Похідне від вологий і горло.
Вологогорлі солов'ї
світанок дрібно пантрували... (Т.1, кн.2:136). ВОЛОС -а, ч. У давньоруській міфології бог скотарства, що поєднував людей та тварин. За східнослов'янською міфологією, Волос опікується волхвами, творцями, … ВОЛОСОЖАР -у, ч., астрон. Народна назва групи зірок (плеяди), розташованої в сузір'ї Тельця. Походження назви пов'язане з поганським богом худоби Волосом. В … ВОЛОТТЯ -я, с. Колоски проса чи вівса.
...кремезні кількасотлітні кореневища
почали випростовуватися до найтоншого волоття,
і дорісши до голови … ВОМПИТИ -плю, -пиш, недок., діал. Вагатися; соромитися.
А там, де сто зневір чигає,
сто спроневір — отам якраз
я вомплю: світ мене втікає,
я дремену … ВОРАТИСЯ -рюся, -решся, недок. Орючи, займати, захоплювати зайву або чужу ділянку землі.
Ти ворався один між мелькавих,
рябих тротуарів, на яких … ВОРИННЯ -я, с. 1. Зрубаний тонкий довгий стовбур дерева, який використовують для огорожі; жердина. 2. рідко. Загорожа з таких жердин.
Розгойдано, гортанно, … ВОРОК (польс. w(rek), -а, ч., діал. Мішок.
Вузенький ворок — тісно тут мені,
щоб радість розпросторити. (П-1:135). ВРУНИ врун, мн., с.г. Густі сходи посівів.
...та сосни (ті, що соснами зовуться),
та тиша (ледве врунами зійшла). (ЗД:76). ВСЕБІДИ всебід, мн., інд.-авт. Похідне від все і біди.
Ачи твою подобу
збагнуть — бодай в передкінці життя?
Чи серцем не жахнут ся од ознобу
на цих … ВСЕБІДИЙ -а, -е, інд.-авт. Похідне від все і бідний.
Тож — в неба провалля в бездоння, бездолий
нагірний, невірний, западистий рай,
всебідий, … ВСЕБЕЗОДНЯ -і, ж., інд.-авт. Похідне від все і безодня.
Земля посовгнулась. Пливе
розщілиною всебезодні. (П-1:185).
|
