Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  Словник синонімів Караванського →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я


Слова на лiтеру Н (1158)

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>
НІБИ
нібито, МОВ; (на початку складних слів) кн. квазі- .
НІВЕЛЮВАТИ
визначати висоту земної поверхні; (площу) рівняти, вирівнювати, з-, (- відмінності) усувати, ліквідувати, зводити нінащо; ФР. ок. уодностайнювати.
НІВЕЧИТИ
(що) псувати, руйнувати, нищити; (кого) катувати, мучити, знущатися з; (життя) ламати, (мову) калічити, потворити, перекручувати; док. СКАЛІЧИТИ.
НІВРОКУ
пр., нічого собі, непогано, так, як треба; П-К нічогенький, непоганий, такий, як треба; ВСТ. слава Богу, не взяв його кат.
НІГІЛІЗМ
невизнання канонів .
НІЖ
(великий) різак; (складаний) цизорик; (хірурга) скальпель; ев. товариш, побратим; ножик, ножичок, ножака; СП. як, чим, ; ніже, аніж|е|.
НІЖИТИ
пестити, голубити, милувати, пестувати, жм. мазати .
НІЖИТИСЯ
виніжуватися, РАЮВАТИ, с. блаженствувати; (у парі) голубитися.
НІЖНІСТЬ
ласка, лагідність, ласкавість, сердечність, душевність, теплі почуття.
НІЖНИЙ
ласкавий, лагідний, голубливий, пестливий, любовний; (вітер) м'який, нерізкий; (стан) виточений, ґраціозний; (- риси) витончений, делікатний, тонкий; …
НІЗАЩО
пр., ні в якому разі, НІКОЛИ, с. ні за яку силу в світі, нізащо в світі; (карати) без підстави , ні за цапову душу .
НІЗВІДКИ
пр., нізвідкіля, нізвідкіль, д. нівідки, нівідкіль, нівідкіля.
НІЗДРЮВАТИЙ
ніздрястий, (з дрібнюніми отворами) пористий; пор. ДІРЯВИЙ.
НІКОЛИ
пр., нема коли, нема часу; ніколи і вгору глянути.
НІКОЛИ
пр., зроду, повік, зроду-віку, повік-віків, о. ні вдень, ні вночі, коли рак свисне, об Миколи та й ніколи, на турецький Великдень, ніколи в світі.
НІКУДИ
пр., нема куди.
НІКУДИ
пр., ні в яке місце, ні туди, ні сюди.
НІКУДИШНІЙ
непридатний, негодящий, о. ні до чого, ні в кут, ні в двері, ні Богові свічка, ні чортові кочерга, як з клоччя батіг, г. до нічого.
НІКЧЕМА
ев. ніщо, нуль, г. зеро, о. тля, хробак, слимак, гнида, п. пігмей, убожество, р. мізерія; нікчемник, жін. нікчемниця.
НІКЧЕМНІТИ
див. ЗАНЕПАДАТИ.
НІКЧЕМНИЙ
жалюгідний, ур. стонегідний, жм. паршивий, шолудивий; (вірш) поганий; (закид) дрібний, несуттєвий; (зміст) пустий, маловартий, мізерний, злиденний; …
НІМІТИ
губити мову, проковтувати язик, (- тіло) терпнути, затерпати, замлівати, заклякати, ЦІПЕНІТИ; П. завмирати ; дк. ЗАНІМІТИ, позбутися мови .
НІМБ
(святого) вінець, сяйво, авреоля, сов. ореол.
НІМЕЦЬ
зст. германець, герман, зн. німак, німчай, німчак, німчик; ЗСТ. чужинець, іноземець; зб. німота.
НІМИЙ
без'язикий, безсловесний; П. мовчазний, тихий, безмовний, (- тишу — ще) німотний; (свідок) неживий; (фільм) незвуковий, неозвучений.
НІМУВАТИ
див. МОВЧАТИ.
НІМФА
(лісова) дріяда, (водяна) наяда, ундина, у. РУСАЛКА, (морська) сирена.
НІС
жм. нюх, нюхало, (кирпатий) кирпа, (пияцький) д. кушка; (слона) хобот; (птахів) дзьоб; (судна) р. прова, мор. бак; носик, носище, носяра.
НІСЕНІТНИЙ
див. АБСУРДНИЙ.
НІСЕНІТНИЦЯ
див. АБСУРД.
НІТИТИСЯ
НІЯКОВІТИ, губитися, с. торопіти; дк. ЗНІТИТИСЯ, о. проковтнути язик.
НІТРОХИ
пр., жодною мірою, ніскільки, ні краплі, ні тіні; ФР. ні на краплину ; АНІТРОХИ, нітрішки.
НІЧ
о. козацька мати; нічка, ніченька.
НІЧИЧИРК
див. АНІ МУР-МУР.
НІЧЛІГ
ночівля; (притулок) нічліжка.
НІЧОГЕНЬКИЙ
непоганий, досить добрий, ненайгірший, нівроку; (- паній) гарненький, симпатичний, привабливий; (як міра розміру) величенький.
НІЧОГО
пр. сл., нема чого, не варто, не треба, не випадає; ЗАЙ. нема що.
НІЧОГО
зай., (не знати) ні в зуб ногою; (не лишити) ЖМ. нітрохи, с. аж нічого; ПР. СЛ. нічогенький; (із сл. собі) непогано, нівроку; нічогіс|ін|ько.
НІША
(у стіні) западина, заглибина, заглиблення; П. сектор, секція, відділ.
НІЩО
ЯК ІМ. о. дірка з бублика, пусте місце; (хто) НУЛЬ.
НІЯК
пр. сл., нема як, неможливо.
НІЯК
пр., жодною мірою, ніякою силою, ні під яким оглядом; зовсім, абсолютно.
НІЯКИЙ
зай., жоден, ні один, нікоторий, нікотрий; (із запереченням) хай який, хоч який, ; ЯК П-К поганий, нічого не вартий.
НІЯКОВІТИ
нітитися, соромитися, губитися, не знати на яку ступити , сидіти ні в сих, ні в тих, с. торопіти, св. конфузитися.
НІЯКОВИЙ
соромливий, сором'язливий, сором'язний; (- мовчанку) незручний, обтяжливий; ім. НІЯКОВІСТЬ, конфуз і п. ф. від ніяковий.
НА ВЕСНІ
пр., весною, (на початку весни) напровесні, (з початком весни) об весні; ПОЕТ. розквітаючи, у розквіті ; сов. навесні.
НА!
бери! візьми! держи! маєш! (з нст. сл. тобі) ось, от; мн. НАТЕ! беріть! візьміть! держіть! маєте! (з нст. сл. вам) ось, от.
НАЇВНИЙ
недосвідчений, «зелений», довірливий, нехитрий, небитий, безхитрий, простакуватий; (сон) невинний; ім. НАЇВНІСТЬ, дитинність і п. ф. від НАЇВНИЙ.
НАЇДАТИ
(пику) відпасати, док. відпасти.
НАЇДАТИСЯ
(сито) насищатися, вул. нажиратися, напихатися, напихати пельку; дк. НАЇСТИСЯ, жм. набухатися, налопатися, налупитися, натріскатися, обтріскатися.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>



© www.hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.