ЖІНКА
не чоловік, не дівчина, жм. баба, ур. невіста, жона, ж. адамове ребро, зн. спідниця, з. челядина, д. женщина; (молода одружена) молодиця; (моя) …

ЖІНОЦТВО
жінки, жіночий світ , о. наші сестри, (з уст жінок) наша сестра.

ЖІНОЦЬКИЙ
ЖІНОЧИЙ зап. дамський, жм. бабський, баб'ячий, ок. молодичий; (- риси) тендітний, делікатний, ніжний, витончений, жіночний, жінотний; (належний …

ЖІНОЧИЙ
ЖІНОЦЬКИЙ зап. дамський, жм. бабський, баб'ячий, ок. молодичий; (- риси) тендітний, делікатний, ніжний, витончений, жіночний, жінотний; (належний …

ЖІНОЧНИЙ
жінотний, жінкуватий, жм. бабуватий; (- риси) див. ЖІНОЧИЙ.

ЖАБО
див. НАШИВКА.

ЖАБУРИННЯ
(зелене) баговиння, водорості, твань; (на гнилій воді) слиз; жабур.

ЖАГА
(бажання пити) спрага, згага, жада; П. палке бажання ; (любовна) жагучість, пристрасть, пор. ХІТЬ; жагота.

ЖАГУЧІСТЬ
див. ЖАГА

ЖАГУЧЕ
пр., (хотіти) пристрасно, гаряче, жм. аж-аж-аж, (кохати — ще) палко; (говорити) полум'яно, вогненно, запально, запальчасто; (слухати) жадібно.

ЖАГУЧИЙ
(голос) пристрасний, палкий, огнистий, запальний,- гарячий, жагливий; (що хоче пити) спраглий, г. жадучий; (- літо) варкий, жаркий; (біль) Р. …

ЖАДІБНИЙ
пожадливий, захланний, сил. ненаситний, невситимий, ненажерливий, ненатлий, ненатленний, ненажерний; (погляд) неситий, жаждивий, зажерливий; (на їжу) …

ЖАДАНИЙ
(гість) |по|бажаний, пожаданий; (день) |довго|жданий, сподіваний; (- жінку) ЗВАБЛИВИЙ, знадливий, знадний; зв. любий, дорогий .

ЖАДАННЯ
бажання, прагнення, хотіння, охота, потяг; (чиясь просьба) побажання, пожадання, прохання, воля; (тіла) пристрасть, хіть.

ЖАДАТИ
(чого) бажати, хотіти, мріяти про, ід. у сні бачити що; (добра) зичити; (пояснень) просити, домагатися, вимагати; (любови) згоряти від.

ЖАДЕН
ЖАДНИЙ, див. ЖОДЕН.

ЖАДНИЙ
ЖАДЕН див. ЖОДЕН. ЖАДІБНИЙ, жадучий, жаденний, жажденний, жаждивий; (- землю) спраглий.

ЖАДНЮГА
див. СКНАРА.

ЖАДОБА
жадібність, захланність і всі мож. пох. від ЖАДІБНИЙ, поет. ненасить, ненатля; (грошей) грошолюбство, пожадливість; (чого) ЖАДАННЯ; (знань) потяг до.

ЖАЙВОРОНОК
жайвір, жайворон; (з тіста) булочка.

ЖАКЕТ
ЖАКЕТА (жіноча) жакетка; (чоловіча) куртка, піджак, френч, д. твін, твін чик, (морська) кітель, г. маринарка; жакетик.

ЖАКЕТА
ЖАКЕТ (жіноча) жакетка; (чоловіча) куртка, піджак, френч, д. твін, твін чик, (морська) кітель, г. маринарка; жакетик.

ЖАЛІБНИЙ
(спів) журливий, тужливий, тужний, жалісний, слізний, повен жалю, д. жальний; (голос) слізливий; тлк. ЖАЛІБНИЙ, (марш) жалобний, сов. траурний, (одяг …

ЖАЛІСЛИВЕЦЬ
жалібник, як ім. жалісливий, з чутливим серцем.

ЖАЛІСЛИВИЙ
співчутливий, спочутливий; (повен жалю) ЖАЛІСНИЙ.

ЖАЛІСНИЙ
(голос) жалібний, безпорадний, благальний, р. плачний; (спів) сумовитий, журливий, сил. скорботний; (погляд) жалісливий, співчутливий.

ЖАЛІСТЬ
(до кого) жаль, жалощі, співчуття, спочуття, фр. милосердя; (тяжка) Р. скорбота, туга, смуток, печаль.

ЖАЛІТИ
(кого) жалувати, відчувати жалощі до, співчувати кому; (з нст. що) шкодувати, жалкувати, п! УБОЛІВАТИ; (з ч. не) не берегти, не оберігати, не …

ЖАЛІТИСЯ
зн. скиглити; (на кого) скаржитися, р. кривдитися, кривдуватися; (на долю) нарікати, бідкатися, жалкуватися, плакатися; (на біль) ІД. кволитися.

ЖАЛИТИ
(жалом) колоти, ранити, уражати, отруювати; (- комарів) жигати, кусати, тяти; (словами) шпигати, ДОШКУЛЯТИ, гризти; (серце) пекти, травмувати.

ЖАЛКИЙ
жалливий, жалючий, пекучий, (- кропиву) жижкий; (- слова) дошкульний, різкий, гострий; (плач) Р. жалісний.

ЖАЛКО
ЖАЛЬКО пр., жаль, шкода, фр. прикро; (на серці) сумно, жалісно.

ЖАЛКУВАТИ
шкодувати, жаліти; (за ким) журитися; (на кого) бідкатися, нарікати; (кого) співчувати кому; (з ч. не) не берегти, не щадити, не оберігати.

ЖАЛО
(комара) хоботок; (ножа) лезо, вістря, (голки) гостряк; (гадюче) язик; (іронії) їдкість, ядучість, ущипливість; жальце.

ЖАЛОБА
(за небіжчиком) скорбота, сум, туга; (знак скорботи) чорний одяг

ЖАЛОБНИЙ
(похід) скорботний, сумний, тужливий; (одяг, марш, мотив) ЖАЛІБНИЙ,

ЖАЛОЩІ
туга, скорбота; (до кого) жаль, жалість, співчуття, спочуття; (на що) Р. бідкання, нарікання.

ЖАЛУВАННЯ
жалкування, жаль, співчуття; (кого) турбота про кого; п! ЖАЛОЩІ.

ЖАЛУВАТИ
(кого) жаліти, жалкувати за, співчувати кому; (коня) шкодувати; (виявляти турботу) панькати, дбати за, піклуватися про, мати зглядь до; (з ч. не) не …

ЖАЛЬ
сум, туга, скорбота; (до кого) співчуття, жалісливість, ЖАЛІСТЬ; ПР. СЛ. жалко, шкода; мн. ЖАЛІ, нарікання, бідкання, скарги.

ЖАЛЬКО
ЖАЛКО пр., жаль, шкода, фр. прикро; (на серці) сумно, жалісно.

ЖАЛЮГІДНИЙ
(одяг) злиденний, нужденний, убогий, непривабливий, миршавий; (колосок) мізерний, дуже малий, манюній, (заробіток — ще) незначний; (боягуз) …

ЖАЛЮЗІ
див. ШТОРА.

ЖАНР
(мистецтва) РІЗНОВИД; (митця) стиль, манера, маніра; (- картину) побутова сценка.

ЖАР
(у печі) присок, б. з. грань; (соняшний) пал, палання, Р. спека; (серця) пристрасність, жагучість, запальність; (тіла) гарячка, температура.

ЖАРІТИ
тліти, жевріти, догоряти; (- сонце) палати; (- щоки) червоніти, шаріти|ся|.

ЖАРИСТИЙ
(нагрітий до жару) розжарений, розпечений, що жахтить жаром; (колір) вогненний, ясночервоний, вогненночервоний, яскравочервоний, сліпучий, жаркий.

ЖАРКИЙ
(день) парний, паркий, варкий, шкварний, задушливий, душний, спечний; (- полум'я) пекучий, палючий, гарячий; (край) СОВ. теплий, тропічний; …

ЖАРТ
(словесний) ДОТЕП, (брутальний) фарс; ЗЛ. гра слів, пародія, епіграма, шарж|а|; ТЕАТ. комічна п'єска, ВОДЕВІЛЬ; мн. ЖАРТИ, сміхи, смішки, (вчинки) …

ЖАРТ ЖАРТОМ
ест., сміх сміхом, жарти жартами, як не є, що не кажи .