В'ЇДЛИВИЙ
(який любить дошкуляти словом) ущипливий, колючий, дошкульний.

В'ЯЗЕНЬ
(той, хто арештований) зневажл. тюряжник, (хто сидить в тюрмі) арештант, невільник, у знач. ім. ув'язнений.

В'ЯЗНИЦЯ
(приміщення для в'язнів) тюрма, зневажл. тюряга, заст. кримінал, темна, діал. цюпа.

В'ЯНУТИ
(про щось живе — засихати) прив'ядати, чахнути, нидіти.

ВІДБИВАТИ
(щось від чогось відокремлювати ударами) лупати, надбивати, відколювати; (протидіяти чомусь) відкидати, відтісняти, (залишаючи слід) відтискати, …

ВІДБИТОК
(те, що відбилося) відбиття, печатка, (звуковий) відгомін, (у дзеркалі) відображення, віддзеркалення.

ВІДБУВАТИСЯ
(мати місце) здійснюватися, бути, траплятися, проходити, уроч. довершуватися.

ВІДВІДУВАННЯ
(прихід з метою відвідати когось) провідини, відвідини, книжн. візит, (офіційно) заст. візитація.

ВІДВАЖНИЙ
(який не відчуває страху) сміливий, смілий, (з певною стійкістю) мужній, доблесний (особливо в боротьбі) хоробрий, безстрашний.

ВІДВЕРТАТИ
(спрямовувати в інший бік) відхиляти, відволікати.

ВІДВЕРТИЙ
(який проявляється відкрито) неприхований, непотайний.

ВІДГОРТАТИ
(переміщати в інший бік) відсувати, відгрібати.

ВІДГУК
(на чийсь поклик) відклик, (про щось написане) відзив, рецензія.

ВІДДІЛЯТИ
(робити межу) відділювати, відмежовувати, відгороджувати, відокремлювати, роз'єднувати, (частину майна комусь) виділяти.

ВІДДАВАТИ
(давати назад взяте) повертати, вертати, (при пострілі з вогнепальної зброї) відбивати, відштовхувати.

ВІДДАЛЯТИСЯ
(переміщатися на віддаль) посуватися, даленіти.

ВІДЗНАЧАТИ
(з приводу якоїсь події здійснювати певні заходи) проводити, святкувати, вшановувати, розм. справляти.

ВІДЗНАЧАТИСЯ
(мати щось особливе) характеризуватися, виділятися, вирізнятися.

ВІДКЛАДАТИ
(класти кудись що-небудь) залишати, оставляти, відставляти; (здійснення чогось) переносити, відстрочувати, розм. відтягати, відволікати.

ВІДКРИВАТИ
(знімати покриття) розкривати, відслоняти, розм. (повністю) оголювати, (пляшку, банку, пачку) розпечатувати, відкорковувати, (таємницю, істину) …

ВІДКРУЧУВАТИ
(повертаючи за різьбою, знімати щось) викручувати, відгвинчувати, вигвинчувати, розкручувати.

ВІДМІННІСТЬ
(те, що відрізняє одне від іншого) відхилення, відміна, (не має подібності) різниця, несхожість.

ВІДМІННИЙ
1. (який не має нічого подібного) різний, неподібний, несхожий, неоднаковий, (у поглядах) розбіжний; 2. (з доброю якістю) якісний, високий, …

ВІДМОВЛЯТИСЯ
(перестати дотримуватися попереднього) відступати, відрікатися, зрікатися, розм. відмахуватися, відхрещуватися, (не годитися) відпиратися, …

ВІДНОВЛЮВАТИСЯ
(набувати попереднього вигляду) оживати, поновлюватися, відроджуватися, повертатися.

ВІДНОСИТИ
(теоретично встановлювати спільність одного з іншим) зараховувати що до чогось, пов'язувати, прив'язувати, (штучно) пришивати, прищіпати, книжн. …

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ
(який відбувається окремо) окремий, розрізнений, роздільний, розм. відрубний, книжн. ізольований.

ВІДОКРЕМЛЮВАТИ
(брати частину від цілого) відділяти, відривати, (ударяючи) відламувати, (колупаючи) відколупувати, (переривати зв'язок) від'єднувати, р. відлучати.

ВІДПЛАТА
(відповідь за заподіяне) розрахунок, підсип, помста, розм. порахунок, заст. мста, (за поразку) реванш.

ВІДПОВІДАТИ
(давати відповідь) відказувати, (різко) відрізувати, відрубувати, (жартом) віджартовуватися, (письмово) відписувати, відгукуватися, (за почуття) …

ВІДПРАВА
(церковна служба) богослужіння, служба.

ВІДПРАВИТИ
(вислати кудись) (поштою) відіслати, адресувати, (насильно) виганяти, запахторити.

ВІДПРАВЛЯТИСЯ
(починати вирушати) рушати, відбувати, (різними способами) відходити, від'їжджати, відпливати.

ВІДПРАВНИК
(хто посилає щось поштою) адресант.

ВІДРІЗАТИ
1. (ріжучи, відокремити) відтяти, втяти, відкраяти, розм. відчикрижити (великий кусок) відшматувати, (позбавляти зв'язку) відгородити, відсікти. 2. …

ВІДРІЗНЯТИСЯ
(бути неоднаковим) різнитися, розходитися, розбігатися.

ВІДРІЗОК
(невелика частина чогось) відтинок, шматок, інтервал, (звичайно про час) проміжок, (простору) ділянка.

ВІДРАЗА
(неприємне відчуття до когось) підеш. огида, обридливість, р. осоруга.

ВІДРАЗУ
(в цей же час) зразу, зараз, моментально, негайно, прожогом, розм. притьмом, (з самого початку) спочатку, спершу.

ВІДСОТОК
(сота частина числа) процент.

ВІДСТАЛИЙ
(який перебуває на нижчому рівні) малорозвинений, нерозвинений, дурний.

ВІДСТУП
(рух назад) відхід, (зміна домовленості) відмова, відхід.

ВІДСТУПНИК
(той, хто відмовився від чогось) перевертень, (від свого народу) перекинчик, книжн. ренегат, зрадник, (від віри) недовірок, віровідступник.

ВІДТІНОК
(різновид кольору) півтон, перелив, (незначна різниця) нюанс.

ВІДТВОРЮВАТИ
(робити попереднім) відновлювати, поновлювати, (споруду) реконструювати.

ВІДХИЛЕННЯ
(порушення нормального розвитку чогось) ненормальність, неправильність, книжн. аномалія, патологія.

ВІДХОДИТИ
(іти від чогось) відступати, віддалятися, (від гурту) відбиватися.

ВІДЧИНЯТИ
(робити отвір) розчиняти, відкривати, (не багато) прочиняти, (широко) розчахувати.

ВІДЧУТНИЙ
(який сприймається органами чуття) помітний, уловимий.

ВІДЬМА
(про злу жінку, що знається на чарах) чарівниця, чаклунка, баба-яга.