РІД морфологічна категорія, форми якої у граматичній стилістиці можуть використовуватись як показник належності тексту до певного стилю, як стилістичний … РЕДУПЛІКАЦІЯ (від лат. reduplico — подвоюю) морфологічний повтор. РЕКОМПОЗИЦІЯ (від лат. recompositio) прийом відтворення попередньої форми слова, виразу, тексту. РЕПЛІКА (від лат. repliсо — повертаю назад, відбиваю) окреме висловлення в діалозі чи полілозі. РИМА (гр. rhythmos — розмірений рух) ознака віршованої мови, яка полягає в ритмічному розташуванні однакових або дуже близьких звуків у кінці слів. Рими є … РИТМ (від гр. rhythmos — розмірений рух) періодичність звукової послідовності, що характеризує живе мовлення, а найвиразніше виявляється у поетичному … РИТМІКА (від гр. rhythmіkos — співрозмірний, рівномірний) 1) наука про ритм
2) ознака віршової мови і ритмічної прози, що досягається певним розподілом … РИТОРИКА (гр. rhetorike — оpатоpське мистецтво) наука пpо кpасномовство. В основі цього слова лежить форма грецького дієслова reo, що означала “говорить … РИТОРИКА ОПИСОВА опис, аналіз, класифікація риторичних засобів мови; виникла на основі опису і аналізу ознак натуральної риторики народної мови. РИТОРИЧНЕ ЗВЕРТАННЯ (апостроф) стилістична фігура, якою мовець звертається до слухача з метою безпосереднього адресування змісту: О слово рідне! Орле скутий! Чужинцям … РОЗВІДКА жанр, наукова пpаця з якогось окpемого питання. РОЗМОВНА МОВА стилістична підсистема національної мови, що протиставляється книжній підсистемі і має два різновиди: розмовну кодифіковану (літературну) і розмовну …
| 