ФІГУРА (гр. schemata, лат. figure — образ, вид) певний лад (уклад) виразів, конструкцій, тексту. У давніх греків означало кшталт, вишкіл, постава, постать,
ФІГУРА ДУМКИ вид вираження думки. До фігур думки у класичній риториці належали: анотування (підстави), епілог, звертання, виклад, парадигма, умовчання, відхилення
ФІГУРА СЛІВ свідомо спрямований уклад стилістичних виразів додаванням, насиченням ознак (анафора, полісиндетон, синонімія), фігури мінусового характеру, що
ФІГУРА СТИЛІСТИЧНА звороти і синтаксичні побудови, якi, на вiдмiну вiд тpопів, не додають нового змiсту, а посилюють естетичний вплив мови. До фiгуp належать:
ФІЛІППІКИ (гр. philippika) 1) викривальні промови видатного політичного діяча і оратора Давньої Греції Демосфена (ІV ст. до н. е.), спрямовані проти
ФОЛЬКЛОРИЗМИ стилістичні одиниці, що мають виразне фольклорне походження: орел сизокрилий, червона калина, чорнії очі, карії брови. ФРАЗА (від гр. phrasis — вираз, зворот мови) ритмомелодична одиниця спілкування, що не завжди збігається з реченням, але завжди комунікативно інформативна. ФРАЗОВИЙ ЧЛЕН частина вислову, проміжна між словом і реченням (більша за слово, менша за речення), член речення із залежними від нього словами: Скажу я вам, //
ФУНКЦІЯ СТИЛІСТИЧНА роль мовного знака, що сприяє досконалості, доречності, адекватності мовлення і сприймання.
|