ФІГУРА
(гр. schemata, лат. figure — образ, вид) певний лад (уклад) виразів, конструкцій, тексту. У давніх греків означало кшталт, вишкіл, постава, постать, …

ФІГУРА ДУМКИ
вид вираження думки. До фігур думки у класичній риториці належали: анотування (підстави), епілог, звертання, виклад, парадигма, умовчання, відхилення …

ФІГУРА СЛІВ
свідомо спрямований уклад стилістичних виразів додаванням, насиченням ознак (анафора, полісиндетон, синонімія), фігури мінусового характеру, що …

ФІГУРА СТИЛІСТИЧНА
звороти і синтаксичні побудови, якi, на вiдмiну вiд тpопів, не додають нового змiсту, а посилюють естетичний вплив мови. До  фiгуp  належать: …

ФІЛІППІКИ
(гр. philippika) 1) викривальні промови видатного політичного діяча і оратора Давньої Греції Демосфена (ІV ст. до н. е.), спрямовані проти …

ФОЛЬКЛОРИЗМИ 
стилістичні одиниці, що мають виразне фольклорне походження: орел сизокрилий, червона калина, чорнії очі, карії брови.

ФРАЗА
(від гр. phrasis — вираз, зворот мови) ритмомелодична одиниця спілкування, що не завжди збігається з реченням, але завжди комунікативно інформативна.

ФРАЗОВИЙ ЧЛЕН
частина вислову, проміжна між словом і реченням (більша за слово, менша за речення), член речення із залежними від нього словами: Скажу я вам, // …

ФУНКЦІЯ СТИЛІСТИЧНА
роль мовного знака, що сприяє досконалості, доречності, адекватності мовлення і сприймання.