А, А перша літера укр. абетки, за конфігурацією дещо видозмінена кирилична; позначає голосний звук а, вимовляється а. АЇД в грец. міфології: 1. бог царства мертвих, володар підземелля; чоловік Персефони; 2. назва підземного, оточеного ріками царства мертвих, вихід з … ААЛТО (Aalto)
Алвар Гуґо, 1898-1976, фінський архітектор і урбаніст; один із піонерів сучасної світової архітектури; серед робіт комплекс будівель … ААРЕ р. у Швейцарії, ліва притока Райну; довж. 295 км; гідроелектростанції; гол. м.: Берн, Золотурн. ААРОН за Біблією брат Мойсея, вважається першим первосвящеником народу Ізраїля. ААРҐАУ кантон у Пн. Швейцарії, на Швейцарському плоскогір'ї та в горах Юра; 1,4 тис. км2, 517 тис. мшк.; адміністративний центр Аарау; гідроелектростанції; … ААХЕН м. в Німеччині (Пн. Райн-Вестфалія); 250 тис. мшк.; електронна, машинобудівна, харчова промисловість; центр туризму, курорт; вузи; музеї; … ААХЕНСЬКИЙ МИР 1668 трактат, що завершив фр.-ісп. війну; поділ Фландрії між Францією та Іспанією. ААХЕНСЬКИЙ МИР 1748 закінчив війну за австр. спадщину 1740-48; Австрія отримала підтвердження праґматичної санкції (утримання влади Марією Терезою), відмовившись від … АБІДЖАН найбільше м. і гол. порт Кот д'Івуар, над Ґвінейською зат.; міська агломерація 2,6 млн. мшк., осн. економічний (нафтохімія), науковий (унів.) і … АБІЛА м. у Центр. Іспанії (обл. Кастилія-Леон) в Кастилійських г.; адміністративний центр провінції А.; 46 тис. мшк.; автомобільна промисловість, … АБАДАН м. в Ірані, на кордоні з Іраком, на р. Шатт-ель-Араб, 210 тис. мшк.; вел. нафтовий порт, нафтопереробний комбінат. АБАЗИН АНДРІЙ ?-1703, брацлавський полковник 1684-1703; уч. пол.-козацького походу в Молдавію 1686-87, організатор оборони від нападів турец.-татарського війська; … АБАК вид рахівниці у стародавній Греції та Римі, а також (до XIX ст.) у Зх. Європі. АБАКА верхня частина капітелі доричної колони у вигляді чотиристоронньої плити. АБАКАНОВИЧ (Abakanowicz)
Маґдалена, нар. 1930, пол. скульптор; професор Пол. вищої школи красних мистецтв у Познані; розмаїті скульптурні форми: так звані … АБАТ настоятель монастиря (абатства) в католицьких чернечих орденах, який має священичі свячення і повну духовну й світську владу; у Православній Церкві … АББА шведський музичний ансамбль; створений 1972, виступав до початку 80-х; у складі: А. Фалскоґ, Б. Улвеус, Б. Андерссон, А. Ліньстад-Фредрікссон; у … АББАДО (Abbado)
Клаудіо, нар. 1933, італ. диригент і піаніст; диригент оркестру театру Ла Скала в Мілані, філармоній у Нью-Йорку та Берліні, філармонії та … АББАС I ВЕЛИКИЙ 1571-1629, з династії Сефевідів, шах Персії з 1587; відвоював від узбеків, турків та індійських Великих Моґолів утрачені перські території; здійснив … АББАСИДИ 750-1258, династія 37 араб. халіфів, яка правила після повалення династії Омейядів; їхня мусульманська держава простяглася від Туркестану до Іспанії, … АБВЕР орган розвідки і контррозвідки командування нім. збройних сил; утворений 1925; з 1935 - орган вермахту, брав участь у підготовці та здійсненні його … АБД АЛЬ-МАЛІК ІБН МАРВАН 647-705, з династії Омейядів, халіф з 685; творець могутності арабо-мусульманської багатонаціональної держави; провів адміністративні реформи, … АБДРАШИТОВ ВАДИМ ЮСУПОВИЧ нар. 1945, рос. кінорежисер; побутово-психологічні драми (Полювання на лисиць, Парад планет, Слуга, Слово в обороні). АБДУЛ-ДЖАББАР (Abdul-Jabbar)
Карім (псевдонім Лео Алсіндора), нар. 1947, америк. баскетболіст; 6-разовий чемпіон професіональної баскетбольної ліги НБА (1971, … АБДУЛГАМІД ІІ (Абдул-Хамід ІІ) 1842-1918, з династії Османів, турец. султан 1876-1909; 1876 проголосив конституцію і скликав парламент; 1878 зупинив дію … АБДУЛЛАГ 1882-1951, емір Трансйорданії з 1921, король Йорданії з 1946; союзник Великої Британії на Близькому Сх.; 1949 анексував араб. частину Палестини; … АБДУЛОВ ОЛЕКСАНДР ГАВРИЛОВИЧ нар. 1953, рос. актор театру і кіно; працює в театрі Ленком; ролі в побутових (Геній), костюмованих (Звичайне диво, Вбити дракона) фільмах та … АБЕ КОБО (псевдонім Абе Кіміфуса)
1924-93, японський письменник; представник літературного авангарду; у творчості помітні впливи Ф. Кафки; романи (Жінка у … АБЕЛЬ (Abel)
Нільс Генрік, 1802-29, норвезький математик; довів неможливість розв'язання загальних алгебричних рівнянь вищого від четвертого степеня за … АБЕЛЯР (Abelard)
П'єр, 1079-1142, франц. філософ і теолог; послідовник поміркованого номіналізму; славнозвісна історія кохання А. й Елоїзи; Історія моїх … АБЕРАЦІЯ I
недолік лінзи, що спричинює спотворення, нерізкість (сферична а., астигматизм, дисторсія, кома) або забарвлення (хроматична а.) одержуваних … АБЕРДІН портове м. у Великій Британії (Шотландія); адміністративний центр регіону Ґремпіен; 218 тис. мшк.; обслуговування нафтових платформ у Пн. м.; великий … АБЕРЬ Нільс, 1888-1957, шведський археолог, професор Стокгольмського унів.; співавтор типологічного методу в археології; вплинув на розвиток європ. … АБЕТКА укр. варіант назви алфавіту (за назвами перших літер а, бе); сформована на підставі кириличної системи знаків; в основу а. сучасної укр. мови … АБЛЯЦІЯ зменшення маси льодовика чи снігового покриву внаслідок його танення. АБОЛІЦІОНІЗМ суспільно-політичний рух у Зх. Європі (зокрема у Великій Британії, Франції) та Пн. і Пд. Америці у XVIII-XIX ст., метою якого були ліквідація рабства … АБОРДАЖ у морських битвах (до ХIX ст.) зчеплення двох кораблів (за допомогою гаків, багрів) і рукопашний бій команд на палубі. АБОРИГЕНІВ ВІРУВАННЯ вірування туземних племен Австралії; найважливіша складова а. в. - тотемізм, що водночас виступає як система племінної організації; вел. значення … АБОРИГЕНИ широковживана назва корінного темношкірого населення Австралії, яке розмовляє австрал. мовами; бл. 265 тис. (переважно у резерваціях і місцях … АБОРТ штучне припинення вагітності, видалення зародка до закінчення 15 тижня вагітності або несвоєчасні пологи чи пологи незрілим плодом між 16 та 28 … АБРАЗІЯ руйнування гірської основи скельними уламками, що їх постійно переміщують річкові вири, хвилі морів і озер, вітри, льодовики; гол. чинник ерозії. АБРИКОС дерева і кущі родини розових, плодова культура, споріднена із сливою, батьківщина - Середня Азія та Китай; вирощують в районах із помірним кліматом; … АБРУЦЦІ автономна обл. Італії в Апеннінах над Адріатичним м.; 10,8 тис. км2, 1,3 млн. мшк.; адміністративний центр - Л'Аквіла; сільське господарство … АБСЕНТ гірка горілка, настояна на травах (переважно полин), потім перегнана; шкідлива для здоров'я. АБСОЛЮТ буття, яке існує без причини, ні від чого не залежне і нічим не обмежене, вічна й необхідна основа дійсності; в християнській філософії ототожнюваний … АБСОЛЮТИЗМ I
форма правління, що характеризується неподільною концентрацією влади в руках однієї особи чи органу, які діють без будь-якого контролю. … АБСОЛЮТИЗМ ОСВІЧЕНИЙ фаза у розвитку європ. абсолютизму 2-ої полов. XVIII ст. (переважно у Австрії та Пруссії), яка відзначається зміцненням центрального апарату влади і …
| 