І, І дванадцята літера укр. абетки, за конфігурацією дещо видозмінена кирилична; позначає голосний звук і; вимовляється і. Ї, Ї тринадцята літера укр. абетки, за конфігурацією дещо видозмінена кирилична; позначає йотований голосний звук ї (йі); вимовляється ї; у сучасному
ІЄРАРХІЯ в Католицькій і Православній Церквах верховне керівництво, а також спільнота спасіння з ієрархізованою структурою; в католицизмі розрізняються і.
ІЄРИХОНСЬКА ТРОЯНДА 2 види однорічних трав'янистих рослин пустель: 1. Anastatica chierochuntica - пустелі Пн. Африки, після відцвітання висихає, утворюючи кулю, яку
ІЄРОГЛІФИ грец. назва піктографічного єгипетського письма; найчастіше трапляються в системах словесно-складового письма (напр., китайське, японське письмо та
ІЄРОНІМ ЗІ СТРИДОНУ св., бл. 347-419, отець Церкви і доктор Церкви; секретар папи Дамаса I, автор перекладу Біблії лат. мовою (так звана Вульґата), яким Католицька
ІЄРОФАНІЯ термін, вживаний у релігієзнавстві на окреслення всіх випадків прояву сакрального (святості) у світській сфері, інтерпретованих як втручання Бога або
ІАТА див. «Міжнародна асоціація авіаційного транспорту» ІБІСОВІ родина птахів із ряду лелекоподібних; 28 видів, заселяють болота, степи і ліси тропічної та помірної зони; дзьоб довгий, загнутий донизу; в Україні -
ІБАДИТИ найпоміркованіша частина мусульманського угруповання хариджитів, від якого відкололася у VII ст. в Іраку; теп. збереглися невел. групи в Пн. Африці,
ІБАНЬЄ-ФЕРНАНДЕС АРНОЛЬДО нар. 1927, укр. кінорежисер; за походженням іспанець; документальні фільми Тепло рідного дому, Вісім тактів забутої музики, Тривожне небо Іспанії,
ІБЕРІЙСЬКІ ГОРИ в Іспанії, обмежують зі сх. плоскогір'я Месета; вис. до 2313 м; витоки р. Тахо та Дуеро. ІБЕРІЯ одна з давніх назв Іспанії. ІБЕРНІЯ стародавня лат. назва Ірландії. ІБН БАТТУТА 1304-77, відомий араб. мандрівник; описи багатьох країн від Тімбукту до Китаю (Особливості міст та чудеса подорожей) є цінним історичним джерелом. ІБН ГАЗМ 994 - бл. 1064, араб. письменник та учений з Іспанії; автор наукових творів (літературних, історичних, юридичних, філософських та теологічних);
ІБН СІНА АБУ АЛІ (латинізована форма імені Авіценна)
980-1037, араб. філософ і лікар, за походженням перс; поєднував доктрину Арістотеля з неоплатонізмом; значно
ІБН ХАЛЬДУН 1332-1406, араб. історик і політик; автор багатотомної історії арабів, персів, берберів; вступ до неї (Ель Мукаддіма) містить його оригінальну
ІБРАГІМ ІБН ЯКУБ Х ст., євр. мандрівник з Іспанії; його описи мандрівок Європою вміщено у книзі Аль-Бакрі Книга доріг і королівств. ІБРАГІМОВ НІЯЗІ БЕЛЯЛОВИЧ нар. 1945, укр. зброяр кримськотатарського походження; майстер ручного виготовлення спортивної зброї, з 1967 обслуговує збірну СРСР, з 1991 - збірну
ІБСЕН (Ibsen)
Генрік, 1828-1906, видатний норвезький драматург; у соціально-психологічних, часто символістичних драмах критикує міщанську мораль;
ІБУСЕ МАСУЇ 1898-1993, японський письменник; реалістичні романи та оповідання, в яких засуджується II Світова війна; роман про трагедію Гіросіми Чорний дощ. ІВАН ?-1730, св. Гр. Православної Церкви, нар. наприкінці XVII ст. в Україні, козакував, 1711 потрапив під Азовом у полон; після роботи у господаря
ІВАН I КАЛИТА бл. 1284-1341, кн. московський з 1325, вел. кн. володимирський з 1328; завдяки протекції татар підпорядкував собі слабші князівства; започаткував
ІВАН III 1440-1505, з династії Рюриковичів, вел. кн. московський з 1462; приєднав Ярославль, Новгород, Твер, Чернігово-Сіверську землю; остаточно позбувся
ІВАН IV ЛЮТИЙ 1530-84, син Василя III; вел. кн. московський з 1533, цар з 1547; реформував Московську державу; 1565 запровадив опричнину і жорстоко придушив
ІВАН XXIII 1881-1963, рим. папа з 1958; 1962 скликав II Ватиканський собор; прагнув мирного врегулювання міжнародних конфліктів; соціальні енцикліки Mater et
ІВАН ПАВЛО II (Кароль Юзеф Войтила) нар. 1920, рим. папа з 1978; з 1958 єпископ, з 1963 архієпископ, митрополит Краківський, з 1967 - кардинал; учасник II
ІВАНИЦЬКИЙ БОРИС 1878-1953, укр. лісознавець і громадський діяч; 1917-18 організатор і дир. Лісового департаменту уряду УНР; на еміграції у Чехії організатор і
ІВАНИЧУК РОМАН ІВАНОВИЧ нар. 1929, укр. письменник, громадський діяч, один із засновників, теп. почесний гол. відновленого Товариства Просвіта у Львові, народний депутат
ІВАНО-ФРАНКІВСЬК обл. центр України, у Прикарпатті, на р. Бистриця-Солотвинська і Бистриця-Надвірнянська (притоки р. Бистриці, басейн Дністра); 226 тис. мшк.; центр
ІВАНОВ В'ЯЧЕСЛАВ ІВАНОВИЧ 1866-1949, рос. поет; з 1924 в Італії; теоретик символізму; лірика з містичними акцентами, трагедії на античні мотиви; переклади італ. літератури. ІВАНОВ В'ЯЧЕСЛАВ ВСЕВОЛОДОВИЧ нар. 1929, рос. вчений-індоєвропеїст; праці з проблем семіотики, дослідження індоєвроп. лінгвістичної проблематики на всіх рівнях мовної системи;
ІВАНОВ МИХАЙЛО ФЕДОРОВИЧ 1871-1935, укр. вчений у галузі тваринництва; член Всесоюзної Академії сільськогосподарських наук і лісівництва; 1925 організував у Асканії-Новій
ІВАНЧО ІВАН МИХАЙЛОВИЧ нар. 1935, укр. режисер; гол. режисер Пряшівського укр. театру; постановки (Хліб наш насущний, 97). ІВАНЧУК ВАСИЛЬ МИХАЙЛОВИЧ нар. 1969, укр. спортсмен (шахи); срібний призер чемпіонату Європи 1992, Всесвітньої шахової олімпіади 1992 у складі збірної України; міжнародний
ІВАСЮК ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ 1949-79, укр. композитор, поет-пісняр; трагічно загинув у розквіті таланту; популярні пісні Червона рута, Водограй, Я піду в далекі гори та ін. ІВАСЮК МИКОЛА ІВАНОВИЧ 1865-1937, укр. живописець, портрет, історичний жанр; організатор першої на Буковині художньої школи; репресований; Битва під Хотином, Козак з
ІВАШКЕВИЧ (Iwaszkiewicz)
Ярослав, 1894-1980, пол. письменник, родом з України, закінчив Київські унів. та консерваторію; співзасновник групи Скамандр; у
ІВКА (англ. YWCA, Young Women's Christian Association, Християнське товариство дівчат)
міжнародна протестантська культурно-освітня організація за
ІВОЛГА співочий птах, заселяє хвойні ліси Європи та Пд.-Зх. Азії; довж. бл. 23 см; в Україні перелітні, охороняються. ІВРИТ сучасна модифікація гебрайської мови, з групи семітських; держ. мова в Ізраїлі (поряд з араб.); кілька етапів розвитку: біблійна, класична мова
ІВЧЕНКО ВІКТОР ІЛАРІОНОВИЧ 1912-72, укр. театральний і кінорежисер; постановки (Одруження Бєлугіна), фільми (Надзвичайна подія, Назар Стодоля, Іванна, Гадюка, Софія Глушко). ІВЧЕНКО ВАЛЕРІЙ МИХАЙЛОВИЧ нар. 1939, укр. актор, режисер; Київський укр. драматичний театр; ролі у виставах (Дикий ангел, Камінний господар) і фільмах (Мужність, Поїзд
ІВЧЕНКО МИХАЙЛО ЄВДОКИМОВИЧ (псевдонім: М. Проліс)
1890-1939, укр. письменник; оповідання, повісті (Шуми весняні, Землі дзвонять), роман Робітні сили, п'єса Повідь,
ІВЧЕНКО ОЛЕКСАНДР ГЕОРГІЄВИЧ 1903-68, укр. авіаконструктор; член АН УРСР; керівник розробки поршневих, пізніше турбореактивних двигунів для багатьох типів літаків. ІГНАТІЙ З АНТІОХІЇ, СВ. ? - бл. 110, єпископ Антіохії; загинув мученицькою смертю в Римі, розтерзаний на арені левами; його листи - зразок ранньохристиянської христології та
|