Т, Т
двадцять третя літера укр. абетки, за конфігурацією видозмінена кирилична; позначає приголосний звук т; вимовляється те.

ТІАРА
до 1965 року понтифікальний головний убір папи; спершу гостроверха гладка шапка, від XIV ст. з накладеними трьома коронами.

ТІБА
м. і найбільший порт Японії (острів Гонсю), на Токійській зат.; 840 тис. мшк.; металургійна, нафтоперегінна, суднобудівна промисловість; рибальство; …

ТІК
(Tieck) Людвіґ, 1773-1853, нім. письменник; відіграв значну роль у розвитку нім. романтизму; реалістичні романи, драми, новели, критичні праці …

ТІЛЛІ
(Tilly) Йоган Церклес фон, граф, командувач 1599-1632 військ Католицької Ліги у Тридцятирічній війні; після багатьох перемог отримав поразку 1632 …

ТІЛЛІХ
(Tillich) Пауль, 1886-1965, нім. протестантський теолог, з 1933 у США, професор Гарвардського унів. у Кембриджі та Чиказького унів.; виразник …

ТІЛОСПАЛЕННЯ
похоронний обряд, полягає у ритуальному спаленні людських решток; попіл зазвичай поміщали в урни і клали у могилу; зрідка сліди т. трапляються в …

ТІЛЬЗИТСЬКИЙ МИР 1807
укладений у Тільзиті (теп. Совєтськ Калінінградської області),після завершення війни Франції з Росією і Пруссією; Франція уклала союз із Росією, …

ТІМ'ЯЧКО
затягнений шкірою проміжок між кістками черепа у новонароджених ссавців та людини; з часом заростає прилеглими кістками.

ТІМІШОАРА
м. в Зх. Румунії, у Банаті, на р. Беґа (притока Тиси); 334 тис. мшк.; численна угорська меншина; центр промисловості (машинобудівна, хіміч., …

ТІМОР
найбільший з Малих Зондських островів, входить до складу Індонезії; 30,8 тис. км2, 1,4 млн. мшк.; гористий (до 2950 м); мусонні ліси, савани; …

ТІМОР СХІДНИЙ
провінція Індонезії (приєднана всупереч резолюціям Генеральної Асамблеї та Ради Безпеки ООН); охоплює сх. частину острова Тімор; 14,9 тис. км2, 680 …

ТІНДАЛЛ
(Tyndall) Джон, 1820-93, ірландський фізик; відкрив явище розсіювання світла в мутному середовищі (явище Т.), де є дрібні частинки з розмірами, …

ТІНТОРЕТТО
(псевдонім Якопо Робусти), 1518-94, італ. маляр періоду маньєризму, представник венеціанської школи; релігійний живопис (Чудо св. Марка), міфологічні …

ТІНЬОЛЮБНІ РОСЛИНИ
рослини, які добре ростуть лише на затінених ділянках, напр. сіянці лісових дерев, папороті.

ТІПІ
намет індіанців Пн. Америки, які мешкають у прерії, в плані має форму кола, збудований із жердин, вкритих шкурами.

ТІРА
місто-держава, засноване малоазійськими греками у 2-ій полов. VI ст. до н.е. на території сучасного м. Білгород-Дністровського; основа економіки - …

ТІРОЛЬ
федеральна земля в Австрії, в Альпах (Ретійські Альпи, Високий Тауерн); 12,6 тис. км2, 649 тис. мшк., адміністративний центр Іннсбрук; гол. …

ТІРПІЦ
(Tirpitz) Альфред фон, 1849-1930, нім. адмірал і політик; творець нім. могутності на морі до I Світової війни.

ТІРРЕНСЬКЕ МОРЕ
частина Середземного м. між островами Корсика і Сардинія та Італією; 259 тис. км2; гл. до 3830 м; острови: Іскья, Капрі, Ліпарські, Понціанські, …

ТІСО
(Tiso) Йозеф, 1887-1947, словацький політик, священик; працював з О. Глінкою, після його смерті очолив Словацьку народну партію; 1939-45 президент …

ТІТІКАКА
оз. у Перу і Болівії, в Андах, на вис. 3812 м; 8,2 тис. км2 (найбільше високогірне оз. на Землі), гл. до 304 м; лежить на безстічній території; …

ТІТМАР З МЕРЗЕБУРҐА
978-1018, нім. літописець, єпископ; у своїй Хроніці (1012-18) висвітлює події 908-1018 у Німеччині та сусідніх державах, зокрема київський похід 1018 …

ТІТО
(Тито, псевдонім Йосипа Броза) 1892-1980, югославський комуністичний лідер; з 1937 очолював комуністичну партію Югославії (з 1952 Союз комуністів …

ТІУН
урядовець у давній Русі та Вел. князівстві Литовському, управитель або орендар маєтків правителя, згодом також шляхетських; після 1569 також найвищий …

ТІФФЕНІ
(Tiffany) Луїс Камферт, 1848-1933, америк. дизайнер скла; представник сецесії; опрацював хіміч. рецептуру для виготовлення опалового скла; посуд і …

ТІХУАНА
м. і порт у Мексиці (Нижня Пн. Каліфорнія), на узбережжі Тихого о.; 743 тис. мшк.; харчова, паперова, хіміч. промисловість; торговельний і …

ТІЧИНО
кантон на пд. Швейцарії, у Лепонтинських Альпах; 2,8 тис. км2, 298 тис. мшк.; адміністративний центр Беллінцона; офіційна мова італ.; на кордоні з …

ТІШНЕР
(Tischner) Юзеф, нар. 1931, пол. філософ, священик, з 1980 професор Папської теологічної академії в Кракові; з 1981 керівник Інституту наук про …

ТАЇЛАНД
держава в Азії, на Індокитайському півостр. та півостр. Малакка, на узбережжі Андаманського м. та Сіамської зат. У центр. частині алювіальна низ. р. …

ТАЇНСТВА
видимі знаки милості Божої, через які людина стає учасником Божого життя; т. висловлюють віру і спричиняються до її зростання; католицизм і …

ТАЇРОВ ОЛЕКСАНДР ЯКОВИЧ
1885-1950, рос. режисер; 1914 заснував Камерний театр у Москві; речник т.зв. умовного театру, противник натуралізму в театрі; прихильник окремішності …

ТАЇТІ
найбільший острів у Фр. Полінезії, в архіпелазі островів Товариства; 1042 км2, 116 тис. мшк.; гористий (вис. до 2241 м), оточений кораловими рифами; …

ТАБІДЗЕ ТИЦІАН
1895-1937, грузинський поет; член Грузинської АН; ліричні твори, інспіровані рос. та зх.-європ. символізмом; розстріляний під час великої чистки.

ТАБІР
укріплений обоз, утворений із з'єднаних і розміщених у декілька рядів возів; також транспортні засоби з військовим забезпеченням.

ТАБІР ВЕЛИКОЇ ПОЛЬЩІ
1926-33, крайньо права націоналістична політична організація в Польщі, утворена з ініціативи Р. Дмовського як спроба об'єднання усіх правих сил.

ТАБІР НАЦІОНАЛЬНОГО ЄДНАННЯ
(OZN, OЗН, Озон) проурядова політична організація в Польщі 1937-39; гасла згуртування суспільства навколо армії та Е. Ридза-Сміґли.

ТАБАКА
порошкоподібний тютюн, гол. чином сорту Кентаккі, також із махорки; при втягуванні через ніс викликає пчихання; також давня назва люлькового тютюну.

ТАБАКОВ ОЛЕГ ПАВЛОВИЧ
нар. 1935, рос. актор; працює у МХАТ імені А.П. Чехова; ролі у побутових фільмах (Гамірний день), екранізаціях літературних творів (Війна і мир, …

ТАБАСКО
штат у Мексиці, на узбережжі Мексиканської зат.; 25,3 тис. км2, 1,5 млн. мшк.; адміністративний центр Вільяермоса; низовинний; густа мережа річок; …

ТАБЛІНІЙ
у стародавньому Римі репрезентативне приміщення, розташоване навпроти входу, за атрієм.

ТАБОРИ
(рос. лагеря) місця ув'язнeння та примусової праці в СРСР; створювалися від 1918, 1922 їx підпорядковано органам бeзпeки; з 1930 ними кeрував …

ТАБУ
у племінних релігіях, зокрема народів Океанії, заборона контакту з певними особами й предметами та заборона виконувати певні дії; порушення т. …

ТАБУЛА РАЗА
чиста, незаписана дошка, порожня сторінка; у філософії - термін сенсуалізму, який означає первісний стан свідомості людини, котрій не вистачає знань …

ТАБУЛАТУРА
збірка сольних інструментальних творів у XV-XVII ст., записаних спеціальною системою знаків (літери, цифри, знаки мензуральної нотації і т.д.).

ТАБУРЕТ
тип меблів для сидіння, без спинки і поруччя; у вжитку з XVI ст.; численні різновиди.

ТАВОЛГА
декоративний кущ з родини розових; зона помірного клімату пн. півкулі; в Україні 17 видів, з них 10 культивують як декоративні; квітки дрібненькі, …

ТАВРІЯ
історична назва Кримського півост.; походить від назви племені таврів; у XIX - на поч. ХХ Т. називали тільки Таврійську губернію, створену 1802 …

ТАВРИ
народ, що мешкав у пд. частині Криму в I тис. до н.е.; від т. походить давня назва пд. Криму - Тавріка; перші відомості про т. у Геродота (V ст. до …

ТАВТОЛОГІЯ
в логіці судження, правильність якого гарантована самою його структурою (узгодженням його з правилами, прийнятими у певній мові) і не вимагає …