В'ЄНТЬЯН столиця Лаосу, на р. Меконґ; 442 тис. мшк.; гол. промисловий центр країни (текстильні, взуттєві, деревообробні підприємства); ремесла (вироби із … В'ЄТНАМ держава в Азії, на Індокитайському півостр., на узбережжі Пд.-Китайського м. Гори й плоскогір'я займають бл. 75% території В.; на зх. пасмо г. … В'ЄТНАМСЬКА ВІЙНА 1965-73 збройне втручання США на боці Пд. В'єтнаму в конфлікт між двома в'єтнамськими державами; прагнення Пн. В'єтнаму, підтриманого комуністичними … В'ЄТНАМСЬКА МОВА належить до в'єтмионзьких мов; державна мова В'єтнаму, поширена також у Кампучії, Лаосі, Таїланді та ін.; риси сіно-тибетських та австроазійських … В'ЮРКОВІ родина невел. птахів, ряд співочих горобцеподібних; бл. 375 видів, що гніздяться на всіх континентах, крім Австралії; довж. 10-22 см; живляться … В'ЯЗ дерево родини в'язових вис. до 40 м, поширене в Європі та Зх. Азії; листки несиметричні, плід - горішок; росте в заплавних лісах як домішка; деревина … В'ЯЗАННЯ створення трикотажної тканини шляхом утворення вічок і поєднання їх із сусідніми вічками у вертикальному і горизонтальному напрямках; горизонтальні … В'ЯЗЕНЬ СУМЛІННЯ особа, ув'язнена або ін. чином обмежена у правах за політичні, релігійні або ін. переконання, стать чи статус; в. с. визнають тільки тих, хто не … В'ЯЗКІСТЬ властивість рідин та газів здійснювати опір переміщенню однієї їх частини відносно ін.; в газах є переважно наслідком теплових рухів, у рідинах - … В'ЯЗЬ прісноводна риба, водиться в ріках Європи та Сибіру; довж. 35-50 см (часом бл. 80 см); різновид - орфа (золотий в.) - розводять як декоративну. В'ЯТИЧІ сх.-слов'янське плем'я (союз племен) в басейні р. Оки, Угри, Москви і верхів'ях Дону; бл. 981 підкорені кн. Володимиром Святославичем; XIV-XV ст. … В, В третя літера укр. абетки, за конфігурацією дещо видозмінена кирилична; позначає приголосний звук в; вимовляється ве. ВЄПШ р. у Польщі, права притока Вісли; довж. 303 км; сполучається з Кшною каналом. ВЄРКІН БОРИС ІЄРЕМІЙОВИЧ нар. 1919, укр. фізик; член АН УРСР, дир. Фізико-технічного інституту низьких темп. АН УРСР; праці з фізики й техніки низьких темп. ВІБРАФОН ударний музичний інструмент (ідіофон); по металевих пластинках, розташованих у 2 ряди, вдаряють паличками, під пластинками містяться … ВІВАЛЬДІ (Vivaldi)
Антоніо, бл. 1678-1741, італ. скрипаль і композитор; створив жанр сольного інструментального концерту; концерти (програмний Пори року) і … ВІВЕРОВІ родина хижих ссавців; бл. 70 видів, зустрічаються у Пд.-Зх. Європі, Пд. Азії, Африці та на Мадаґаскарі; довж. 17 см - 1 м; довгий хвіст, короткі … ВІВСЮГ один із видів вівса, злісний однорічний бур'ян ярих зернових культур, поширений в Європі, Азії, Пн. Африці, занесений в Пн. і Пд. Америку, Австралію. ВІВСЯНКИ назва співочих птахів, що заселяють відкриті території Євразії; в Україні 4 види, всі охороняються. ВІВТАР 1. місце для жертвоприношень у релігійних культах із доісторичних часів; 2. у християнських храмах - сх. підвищена частина, призначена для … ВІВЦІ СОКІЛЬСЬКІ смушкова порода, створена методом народної селекції в регіоні межиріччя Псла і Ворскли (назва від с. Сокілки Кобеляцького району Полтавської обл.), … ВІВЦЯ СВІЙСЬКА свійська тварина; розводять задля м'яса, вовни, шкури та молока; походить від муфлона та архара. ВІВЧАРИК співочий птах із ряду горобцеподібних, заселяє зарості й ліси Євразії та Центр. Африки; довж. бл. 11 см; будує кулеподібні гнізда з бічним входом; … ВІВЧАРКИ група порід сильних, переважно вел. собак; використовують як пастуших (шотландська в., пулі та ін.) та службових собак (німецька в.); найпоширеніша … ВІДБІЙ відокремлювання в шахті породи від цілика; розрізняють: ручний в. - за допомогою знарядь (напр., кайла), механізований в. - за допомогою машин … ВІДБИВАЧ подоба подушки, що вивішується на борту яхти; оберігає корпус від подряпин; теп. найчастіше оболонка зі штучного матеріалу, наповнена повітрям. ВІДБИТТЯ зміна напрямку руху тіла (напр., м'яча) або хвилі (напр., світла, звуку), коли вони натрапляють на перешкоду (межу 2-х середовищ), причому кут … ВІДБИТТЯ ПОВНЕ явище, що спостерігається під час переходу світла із середовища, в якому воно поширюється з меншою швидкістю (напр., скла), до середовища, в якому … ВІДВАЛ насип порожньої породи або промислових відходів, напр., шлаку, біля шахти, металургійного комбінату чи ін. промислового підприємства. ВІДЕЛЬ ДЕ ЛА БЛАНШ (Videl de la Blanche)
Поль, 1845-1918, франц. географ; професор Сорбонни та унів. у Нансі; засновник франц. географічної школи; прихильник … ВІДЕНСЬКА ВІДСІЧ 12 IX 1683 перемога пол. і австр. військ під командуванням Яна III Собеського над турец. армією Кара-Мустафи, яка обложила Відень. ВІДЕНСЬКИЙ КОНҐРЕС 1814-15 з'їзд монархів і дипломатів європ. держав після падіння Наполеона I з метою врегулювання політичної ситуації; гол. роль відіграла антифр. коаліція: … ВІДЕНЬ столиця Австрії, у Віденській долині, над Дунаєм; окрема федеральна земля; 415 км2, 1,6 млн. мшк.; гол. промисловий (машинобудування, автомобільна, … ВІДЕО розмовна назва обладнання або систем електронного записування і відтворення рухомого зображення; відеомагнітофон, відеокамера та ін. ВІДЕО АРТ різновид мистецтва, яке використовує засоби телевізійної передачі; часто виступає у поєднанні зі звуком та ін. образотворчими засобами як тло або … ВІДЕОГРАФІЯ електронний спосіб реєстрації нерухомих зображень, що дає ефект, наближений до традиційної фотографії; оптичне зображення проектується на … ВІДЕОКАМЕРА розмовна назва спрощеної версії телекамери, об'єднаної в одну систему з пристроєм реєстрації відео- та звукового сигналів на магнітній стрічці … ВІДЕОМАГНІТОФОН пристрій для записування на магнітній стрічці та (або) відтворення з неї відео- і супровідного звукового сигналу; записувані сигнали можуть … ВІДЕОСИГНАЛ зображення, перетворене на електричний сигнал. ВІДЗНАКИ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ нагороди, які присуджує сам Президент: Почесна в. П. У. (запроваджена 18 VIII 1992), Іменна вогнепальна зброя; Орден Богдана Хмельницького, Орден … ВІДКРИТИЙ УНІВЕРСИТЕТ доступна для всіх (незалежно від віку й освіти) форма навчання на вищому рівні; програма може охоплювати цикли лекцій з вибраних обл. знання, … ВІДМІНОК словозмінна морфологічна категорія іменників, яка реалізується у процесі зміни (за допомогою системи закінчень) форми певного іменника для вираження … ВІДМІНЮВАННЯ зміна іменників, прикметників, дієприкметників, займенників та числівників (у деяких мовах артиклів та інфінітива) за відмінками, яка полягає у … ВІДМОРОЖЕННЯ пошкодження шкіри та розташованих під нею тканин внаслідок дії низьких темп.; залежно від ступеня в. спостерігаються такі прояви: набряк шкіри, … ВІДНІМАННЯ арифметична операція над заданими 2 числами a і b, внаслідок якої отримують таке число c, яке відповідає умові b+c = a. ВІДНОВЛЕННЯ приєднання електронів іонами, атомами або молекулами однієї речовини від молекул ін. речовини, т.зв. відновника; відбувається водночас із окисленням; … ВІДНОСНОСТІ ТЕОРІЯ 1. спеціальна в. т., сучасна теорія часу і простору для опису фізич. явищ за довільної швидкості; спирається, зокрема, на постулати, що швидкість …
| 