Г'ЮЗ I
(Hughes)
Тед, 1930-98, англ. поет, чоловік С. Плат; у ліриці впливи сюрреалізму поєднані з екзистенціальною проблематикою (Крук); оповідання, … Г'ЮМ (Hume)
Девід, 1711-76, шотландський філософ, історик і економіст, представник емпіризму, скептицизму й агностицизму; критикував поняття … Г'ЮМЕН РИЛЕЙШНЗ вживане у англосаксонських країнах поняття для окреслення теорії та напрямку досліджень міжлюдських стосунків у виробничих структурах; на практиці … Г'ЮСТОН I
(Houston)
Сем (Семюел), 1793-1863, америк. ген., юрист, політик; 1835-36 керівник антимексиканського повстання у Техасі; 1836-38 і 1841-44 … Г, Г четверта літера укр. абетки, за конфігурацією дещо видозмінена кирилична; позначає приголосний звук г; вимовляється ге. ГІЄНОВІ родина хижих ссавців; 4 види, заселяють напівпустелі, степи і савани Африки та Передньої Азії; масивна будова, сильні щелепи та міцні зуби; нічний … ГІЄРОН II бл. 306 - бл.215 до н.е., правитель Сіракуз, з 275 - їх володар; з 265 після перемоги над Мамертинами - цар Сицилії; у I Пунічній війні (264-241 до … ГІАЛУРОНОВА КИСЛОТА дуже в'язкий полісахарид, наявний в організмах тварин, гол. чином в речовині міжклітинної сполучної тканини, а також в ін. тканинах; зумовлює їхню … ГІАЦИНТ I
мінерал, відміна циркону; оранжевий або червоно-буруватий; благородний камінь.
II
багаторічна трав'яниста рослина з родини лілійних; … ГІБІСК трав'янисті або дерев'янисті рослини зони тропіків і субтропіків; бл. 200 видів; в Україні 10 видів: один дикорослий (г. трійчастий) і 9 в культурі; … ГІБОНОВІ вузьконосі безхвості мавпи; 6 видів; ліси від Індії до Малайського архіпелагу; довж. тіла бл. 1 м; передні кінцівки дуже довгі; живуть невел. … ГІБРИД організм, отриманий від схрещення 2-х генетично відмінних організмів; може перевершувати життєстійкість і плодючість батьківських форм (гетерозис). ГІБРИДИЗАЦІЯ схрещення або щеплення організмів різного роду або виду (віддалена г.) чи одного виду, але різних підвидів, сортів, порід (внутрішньовидова г.) для … ГІБРИДИЗАЦІЯ РОСЛИН отримання бажаних гібридів (напр., з високою врожайністю, відпірністю до захворювань) як наслідок контрольованого запилення обраних рослин або … ГІГІЄНА галузь медицини, наука, що вивчає вплив факторів довкілля на здоров'я людини, розробляє практичні заходи оздоровлення умов життя та праці. ГІГА- (Г)
префікс одиниць вимірювання, що означає множник 109 (мільярд), напр., 1 ГеВ = 109 еВ; див. «одиниця вимірювання». ГІГАНТИ в грец. міфології жахливі велетні, народжені від Геї та крові скаліченого Урана; втілюють нескорені сили природи. ГІГРОМЕТР прилад для вимірювання вологості газів (переважно, повітря). ГІГРОФІЛИ організми, що живуть у дуже зволоженому середовищі; серед тварин - слимаки, стоноги, серед рослин - мохи. ГІДЖРА переселення Мугаммада з Мекки до Медіни; перший день, в який відбулася г. (16 VII 622), є в ісламі початком мусульманської ери. ГІДРА прісноводна тварина типу кишковопорожнинних, клас гідрозоїв; довж. тіла кілька міліметрів; існує винятково у вигляді поліпів. ГІДРАТАЦІЯ приєднання молекул води до молекул ін. речовин або іонів; в біологічних системах відповідний рівень г. клітин сприяє правильному розвитку життєвих … ГІДРО- перша частина складних слів, що вказує на їх дотичність до води, ск., гідрологія. ГІДРОБІОНТИ тварини чи рослини (гідрофіти), що мають різноманітні пристосування для життя у воді, напр., дихають киснем, розчиненим у воді, деякі г. витримують … ГІДРОГЕНІЗАЦІЯ приєднання водню до молекул ненасичених сполук; як правило, відбувається в присутності каталізатора; застосовується, напр., для надання жирам твердої … ГІДРОГЕНЕРАТОР система з'єднаних між собою гідротурбіни і електрогенератора. ГІДРОГЕННІ ҐРУНТИ ґрунти, утворені при безпосередній участі ґрунтових вод; сюди належать болотні ґрунти (мулисті й торф'яні), а також осушувані (перегнійно-алювіальні, … ГІДРОГЕОЛОГІЯ галузь геології, що вивчає підземні води: їхнє походження, фізич. та хіміч. властивості, залягання, поширення у породах земної кори; г. встановила … ГІДРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ електростанція, яка за допомогою гідротурбіни перетворює механічну енергію води в електроенергію; ГЕС, будівля якої є частиною греблі, наз. русловою … ГІДРОКАРБОНАТ НАТРІЮ (сода очищена) NaHCO3, неорганічна сполука, білі кристали; при нагріванні розкладається з виділенням двоокису вуглецю; застосовують для виготовлення … ГІДРОКСИЛЬНИЙ ІОН іон з одним негативним зарядом ОН-; утворюється внаслідок електролітичної дисоціації гідроксилів та дисоціації води. ГІДРОЛІЗ реакція подвійного обміну між водою і розчиненою в ній речовиною АВ: АВ + НОН = АН + ВОН, напр., г. солі, г. ефіру; в біологічних системах - розпад … ГІДРОЛОГIЯ наука, що вивчає явища i процеси, які виникають у гiдросферi (за винятком морiв та океанiв, що ними займається океанологiя); подiляється на: … ГІДРОЛОКАЦІЯ виявлення та локалізація за допомогою гідролокатора з використанням акустичних хвиль частково чи повністю занурених у воду об'єктів. ГІДРОМЕХАНІКА розділ механіки рідин, який включає гідростатику (займається законами рівноваги рідини та зануреного у неї твердого тіла), а також гідродинаміку … ГІДРООКИС НАТРІЮ NaOH, неорганічна сполука, біла кристалічна маса; легко вбирає воду; водний розчин г. н. - дуже сильна основа; широко застосовується в промисловості … ГІДРООКИСИ неорганічні сполуки хіміч. елементів металів, молекули яких мають загальну формулу М(ОН)n, де М - метал, n - число гідроксильних груп, що … ГІДРОПЛАН літак, здатний сідати на водну поверхню та злітати з неї; літак зі спеціальною конструкцією фюзеляжу ще називають літаючим човном; ін. г. замість … ГІДРОПОНІКА вирощування рослин у водному розчині мінеральних солей; метод, поширений в період між світовими війнами, особливо в США, теп. використовується … ГІДРОСФЕРА водна оболонка Землi; її утворюють: океани, моря, рiки, озера, болота, льодовики, снiговий покрив, ґрунтова крига, пiдземнi води i водяна пара в … ГІДРОТРОПІЗМ вид тропізму, ріст органів рослин під дією різниці у вологості середовища; вигинання у напрямку більшої вологості - позитивний г., у протилежному - … ГІДРОФОН перетворювач звуків або ультразвуків, який діє як підводний передавач чи приймач; входить до складу пристроїв для підводного зв'язку та гідролокації. ГІДРОФОРНА УСТАНОВКА установка, за допомогою якої подають воду у водопровід в невел. населених пунктах або піднімають воду до найвищих поверхів висотних будівель; вода за … ГІЛ'ЄРД (Hilliard)
Ніколас, 1547-1616, англ. ювелір і мініатюрист; придворний художник Єлизавети I; портрети. ГІЛЕМОРФІЗМ термін, який виник в кінці XIX ст. для означення вчення про наявність двох начал буття: активного (форми) і пасивного (матерії); виводиться від … ГІЛЛАРІ (Hillary)
баронет Едмунд, нар. 1919, новозеландський альпініст; 29 V 1953 здійснив перше сходження на Еверест (разом з шерпом Н. Тенцінґом).
| 