Ж, Ж дев'ята літера укр. абетки, за конфігурацією дещо видозмінена кирилична; позначає приголосний звук ж; вимовляється же. ЖАБА НАЗЕМНА безхвості земноводні, розповсюджені в Європі; довж. бл. 8 см, пуголовка - бл. 17 см; спосіб життя нічний (вдень закопуються у землю). ЖАБИ родина безхвостих земноводних, водяться на всіх континентах, крім Антарктиди; 667 видів з голою шкірою, задні ноги набагато коротші за передні; … ЖАБО декоративне оздоблення сорочки або блузки, переважно з мережива, пришпилене під шиєю. ЖАБОТИНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР 1880-1940, євр. громадський діяч, публіцист; родом з Одеси, кореспондент газет Одеський листок; Одеські новини, Світанок, Рос. відомості, … ЖАБОТИНСЬКИЙ ЛЕОНІД ІВАНОВИЧ нар. 1938, укр. спортсмен (важка атлетика); чемпіон Олімпійських ігор у важкій вазі 1964, 1968; чемпіон світу 1964, 1965, 1966, 1968; 17 світових … ЖАДЕЇТ мінерал з групи піроксенів; зелений або зелено-сірий, білий; використовується для виготовлення декоративних матеріалів, а в доісторичні часи - зброї … ЖАЙВОРОНКОВІ родина співочих птахів; живуть у полях і деревних насадженнях на усій земній кулі; в Україні 9 видів; самці багатьох ж. відзначаються мелодійним … ЖАКЕТ 1. святковий (але не вечірній) чоловічий одяг з коміром із вилогами і довгими, обрізаними навскоси полами; доповненням ж. є смугасті штани; у вжитку … ЖАН нар. 1921, з династії Нассау, вел. герцоґ Люксембурзький з 1964. ЖАН БEЗСТРАШНИЙ 1371-1419, герцоґ Бурґундії з 1404; кeрівник бурґундської партії під час Столітньої війни; 1418 здобув Париж; убитий арманьяками. ЖАННА Д'АРК зв. Орлeанською Дівою, св., бл. 1412-31, франц. національна гeроїня пeріоду Столітньої війни; оxоплeна вірою у місію визволення Франції від … ЖАРКО НАДІЯ ВАСИЛІВНА (псевдонім Н.В. Жарченко)
1857-1929, укр. актриса; сестра Якова Ж.; театри Кропивницького, Старицького; ролі у виставах (Дай серцю волю..., Назар … ЖАРКО ЯКІВ ВАСИЛЬОВИЧ (псевдонім Я.В. Жарченка)
1861-1933, укр. актор; брат Надії Ж.; театри Кропивницького, Саксаганського; ролі у виставах (Безталанна, Мартин Боруля). ЖАРОВ МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ 1899-1981, рос. актор театру і кіно; працював у Малому театрі в Москві; ролі в екранізаціях літературних творів (Ведмідь, Гроза), побутових … ЖАРСЬКА МИХАЙЛИНА ІВАНІВНА 1891-1972, укр. актриса, співачка; Руський народний театр, Тернопільський укр. музично-драматичний; ролі у виставах (Крила, Галька, Циганська любов); … ЖАСМИН кущ або витка рослина родини оливових, поширена в тропіках; бл. 200 видів; квітки білі, жовті або рожеві, запашні; ефірні олії використовують у … ЖАСМИН САДОВИЙ декоративна рослина родини ломикаменевих, поширений в Євразії і Пд. Америці; квітки білі, запашні; в Україні відомі 5 видів, найпоширеніший ж. с. … ЖВАНЕЦЬКА ОБЛОГА 1653 облога військами Б. Хмельницького та кримського хана Іслам-Ґірея III табору пол. короля Яна II Казимира під м. Жванцем 11 (21) X - 5 (15) XII; … ЖВАНЕЦЬКИЙ МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ нар. 1934, рос. письменник та актор естради; родом з України (Одеса), теп. у Москві; автор і виконавець популярних сатиричних монологів, у яких … ЖДАНОВИЧ АНТІН ?-? (після 1660), укр. козацький діяч, дипломат; з 1649 полковник київський, 1650-53 дипломатичні місії до Туреччини та Речі Посполитої, 1654 … ЖДАХА (Ждаха-Смаглій)
Амвросій Андрійович, 1855-1927, укр. графік; оформлення книг (Чорна Рада П. Куліша, Кобзар Т. Шевченка, Козаки І. Липи), серія … ЖЕЗЛ символ найвищої влади (короля, ректора вищої школи), зазвичай у вигляді оздобленої палиці; відомий у стародавньому світі, з середніх віків - символ … ЖЕЛІҐОВСЬКИЙ (Zeligowski)
Люціан, 1865-1947, пол. ген.; під час I Світової війни організатор і командир пол. дивізії в Росії; 1920 за наказом Ю. Пілсудського … ЖЕЛАТИН продукт (основний складник - глютелін), який одержують шляхом виварювання у воді костей, хрящів, риб'ячої луски, що містять колаген; використовується … ЖЕЛЕВ ЖЕЛЮ нар. 1935, болгарський політик; 1989-90 очолював антикомуністичний Союз демократичних сил; 1990-97 президент. ЖЕЛЕЗНЯК ОМЕЛЯН САВЕЛІЙОВИЧ 1909-63, укр. художник кераміки; глиняні іграшки, сповнені ліричності та тонкого гумору статуетки і жанрові композиції (Зажурився чумачина). ЖЕЛЕНСЬКИЙ ТАДЕУШ (Zelenski)
(псевдонім Бой), 1874-1941, пол. літературний і театральний критик, публіцист; після 1939 - професор Львівського унів.; нариси про … ЖЕЛЯБОВ АНДРІЙ ІВАНОВИЧ 1851-81, діяч революційного народництва в Росії та Україні; у 70-х учасник київської Громади; з 1879 член Землі і волі, після її розколу один з … ЖЕНЕ (Genet)
Жан, 1910-86, франц. письменник; автобіографічні твори про брутальний образ злочинного світу; драми (Служниці, Балкон), романи (Диво … ЖЕНЕВА I
м. у Пд.-Зх. Швейцарії, на узбережжі Женевського оз. та р. Рона, адміністративний центр кантону Ж.; міська агломерація 393 тис. мшк.; … ЖЕНЕВСЬКЕ ОЗЕРО у Швейцарії та Франції, у міжгірській западині між Альпами та г. Юра; 582 км2, гл. до 310 м; протікає р. Рона; судноплавне; на Ж. оз. - численні … ЖЕНТИЦЯ сироватка з овечого молока. ЖЕНЬШЕНЬ рослина родини аролієвих, поширена в Сх. Азії; листки п'ятипальчасті, квітки дрібні, плід - червона ягода; корінь товстий, розгалужений, … ЖЕРІКО (Gericault)
Теодор, 1791-1824, франц. живописець і графік; представник романтизму; сповнені динаміки й експресії батальні сцени; зображення коней; … ЖЕРДИНА спортивне приладдя для легкоатлетичних змагань - стрибків із жердиною; переможець визначається за заліком найбільшої висоти (подолання планки із 3 … ЖЕРЛАШ ДЕ ҐОМРІ (Gerlache de Gomery)
Адрієн де, 1866-1934, бельгійський мореплавець, полярний дослідник; 1897-99 керував експедицією на кораблі Бельґіка до … ЖЕРОМСЬКИЙ (Zeromski)
Стефан, 1864-1925, пол. письменник; 1924 - засновник відділення пол. ПЕН-клубу; один з найвидатніших пол. прозаїків, громадський діяч; в … ЖЕРТВА найстаріший і найпоширеніший, поруч з молитвою, акт релігійного культу, що полягає у складенні божеству дарів з метою подяки, вибачення; гол. … ЖЖЕНОВ ГЕОРГІЙ СТЕПАНОВИЧ нар. 1915, рос. актор театру і кіно; з кінця 30-х до 50-х у концтаборах; Театр імені Мосради; ролі в побутових (Людина, яку я люблю, Мічений атом), … ЖИВЕЦЬ відрізана частина пагона або кореня, листок (або його частина), які використовують для вегетативного розмноження рослин; також корінь буряка, цибулі … ЖИВКОВ ТОДОР 1911-98, болгарський комуністичний лідер; з 1954 очолював комуністичну партію Болгарії; 1962-71 прем'єр-міністр, потім гол. Державної ради; 1989 … ЖИВЛЕННЯ засвоєння організмом поживних речовин із довколишнього середовища і отримання з них сполук, необхідних для розвитку організму і забезпечення … ЖИВОКІСТ багаторічна рослина родини шорстколистих, поширена в Європі; вся покрита шорсткими волосинками; квітки пурпурно-фіолетові; росте на вологих луках і … ЖИВОПИС основний вид образотворчого мистецтва, сутність якого полягає у використанні лінії та кольору на площині; в залежності від призначення й масштабу … ЖИВОРОДІННЯ форма відтворення потомства, під час якої увесь розвиток зародка проходить в організмі матері (від неї зародок одержує поживні речовини); притаманне … ЖИВОРОДНІ РОСЛИНИ рослини, які утворюють молоді рослинки (напр., на кінцях листків), що потім опадають і вкорінюються (як-от, рослини манґрових лісів). ЖИД (Gide)
Андре, 1869-1951, франц. письменник; у романах проголошував крайній індивідуалізм, протистояння традиційно визнаним моральним нормам …
| 