ІГНАТ Ігнат, Ігнатій
див. Гнат. ІЗОТ гр.; те саме, що Зот; Зотик.
Ізот Карпович розгонисто хряснув дверцятами світлої "Волги" (Р. Федорів). ІЛІАН гр.; helios — сонце; можливо, болг. Илиан, Илиян. ІЛІРИК гр.; Illyrikos — іллірієць, з Іллірії (країни на заході від Македонії). ІЛАРІЙ гр.; hilaros — веселий, радісний; лат.
Hilarius. ІЛАРІЙН Іларійн, Лдріон
гр.; hilaria — веселощі, радощі, Ларко Ларик, ларіосик.
— Ай, молодець ІларіонХ — посміхнувся машиніст, пильнуючи за дорогою (В.
ІЛОНА запозичене: угор. Пола; те саме, що Олиіа.
Ілононька, Ілоночка, Шонка.
Ілона сміялася. її невеликі очі примружилися (І. Вільде); — Ілонка співає,
ІЛЮДОР гр.; helios — сонце і doron — дар, дарунок. ІНГА запозичене: двн. Inga; ingwio — Бог. ІНА.
— Мене звуть Іра. Інга — це твоя вигадка. — Що тут поганого? В цьому слові якась солодка романтика,
ІОЛХНТА запозичене: нім. lolanthe; з ісп. Vio-lanie, від лат. viola —фіалка. лана.
найпоширсннш імена,
їх походження та варіанти ІОНА Іона, Йона (Іон, Івон)
д.-євр.; уопа — голуб; гр.
Ionas.
Коли вже вона була далеко, Йона гукнув їй навздогін:
— Приходь вечеряти юшку з
ІПЧІХОР гр.; prochoreuo — танцюю попереду (буквально: заспівувач). Прохорко, Пришка.
Прохор Осауленко був козак не з величних; щира душа, себе на сміх не
ІРАЇДА гр.; herois (pod. heroidos) — героїня; за іншим тлумаченням — дочка Гери (дружини Зевса); бажана дочка. ІРА, ІДА; Рая. ІРЕНА запозичене: нім. Irene; те саме, що ІРИНА. ІРА; Рина. ІРИЛІЙ гр.; eirenaios — мирний. ІРИН. ІРМА запозичене: нім. Irma — скороч. варіант імен, що мають складовою частиною Irm(in). ІСИДОРА гр.; Isis — Ісіда і doron — дар, дарунок;
див. ще Сидір.
Сидора, Сидоронька, Сидорочка, Сидорка, Сидорця; Дора; Іся, Ісенька, Ісечка. ІЯ гр.; ion (мн. іа) — фіалка. ІГНАТ Ігнат, Ігнатій
див. Гнат. ІЗОТ гр.; те саме, що Зот; Зотик.
Ізот Карпович розгонисто хряснув дверцятами світлої "Волги" (Р. Федорів). ІЛІАН гр.; helios — сонце; можливо, болг. Илиан, Илиян. ІЛІРИК гр.; Illyrikos — іллірієць, з Іллірії (країни на заході від Македонії). ІЛАРІЙ гр.; hilaros — веселий, радісний; лат.
Hilarius. ІЛАРІЙН Іларійн, Лдріон
гр.; hilaria — веселощі, радощі, Ларко Ларик, ларіосик.
— Ай, молодець ІларіонХ — посміхнувся машиніст, пильнуючи за дорогою (В.
ІЛОНА запозичене: угор. Пола; те саме, що Олиіа.
Ілононька, Ілоночка, Шонка.
Ілона сміялася. її невеликі очі примружилися (І. Вільде); — Ілонка співає,
ІЛЮДОР гр.; helios — сонце і doron — дар, дарунок. ІНГА запозичене: двн. Inga; ingwio — Бог. ІНА.
— Мене звуть Іра. Інга — це твоя вигадка. — Що тут поганого? В цьому слові якась солодка романтика,
ІОЛХНТА запозичене: нім. lolanthe; з ісп. Vio-lanie, від лат. viola —фіалка. лана.
найпоширсннш імена,
їх походження та варіанти ІОНА Іона, Йона (Іон, Івон)
д.-євр.; уопа — голуб; гр.
Ionas.
Коли вже вона була далеко, Йона гукнув їй навздогін:
— Приходь вечеряти юшку з
ІПЧІХОР гр.; prochoreuo — танцюю попереду (буквально: заспівувач). Прохорко, Пришка.
Прохор Осауленко був козак не з величних; щира душа, себе на сміх не
ІРАЇДА гр.; herois (pod. heroidos) — героїня; за іншим тлумаченням — дочка Гери (дружини Зевса); бажана дочка. ІРА, ІДА; Рая. ІРЕНА запозичене: нім. Irene; те саме, що ІРИНА. ІРА; Рина. ІРИЛІЙ гр.; eirenaios — мирний. ІРИН. ІРМА запозичене: нім. Irma — скороч. варіант імен, що мають складовою частиною Irm(in). ІСИДОРА гр.; Isis — Ісіда і doron — дар, дарунок;
див. ще Сидір.
Сидора, Сидоронька, Сидорочка, Сидорка, Сидорця; Дора; Іся, Ісенька, Ісечка. ІЯ гр.; ion (мн. іа) — фіалка.
|